Головне за день

НБУ різко підняв офіційний курс долара на 25% – до 36,57 грн, готівковий ринок одразу відреагував – зростанням до 40. Наскільки економічно доречним є цей крок, що це дасть державі, наскільки негативно вплине на фінансові можливості людей та що робити українцям – економічний експерт, професор Львівської політехніки Олексій Другов.

«Кращий з поганих варіантів»

– Чи таке підняття долара було на часі, чи вартувало аж на 25% знижувати гривню?

– Це був вимушений крок, який необхідно було зробити. Він був пов’язаний з тим, що на початку липня резерви Нацбанку суттєво знизилися і, відповідно, вибирався кращий з поганих варіантів. Іншепитання, що можнабуло офіційний курс встановити на дещо нижчому рівні, але це питання дискусійне. Зміна курсу долара дає змогу збільшити кількість коштів, які надійдуть до держбюджету для покриття витрат – виплати заробітної плати, виплат військовим та інших запланованих витрат.

– Якщо б цього кроку не зробили, чим це загрожувало державі?

– Міжнародна допомога, яка надходила на рахунки Національного банку України, продавалась по курсу 29,45 грн. Зараз її будуть продавати по курсу 36,57. Це пояснює, чому підняли курс. Якщо говорити про те, які це матиме наслідки для економіки України, то, звичайно, тим компаніям, які займаються експортом товарів і послуг в ЄС та інші країни, це буде вигідно. Адже при ослабленні офіційного курсу гривні, вони тепер, продаючи свої товари і послуги за кордон, всередині країни обмінюючи долари на гривні, будуть отримувати їх більше. Це стосується працівників ІТ-сфери, сільського господарства та інших галузей, які експортують з України.

Не вигідно це для тих, хто займається імпортом. Ми зараз, фактично, багато в чому перейшли на імпорт з-за кордону. Раніше імпортери купували долар по 29,45 а тепер будуть – по 36,6, тобто для тих, хто ввозить з-за кордону ціна суттєво зросте, як наслідок, ціни на усі товари, що привозяться зростуть, як мінімум на 25%. І це вже стосується українців. На жаль, ця ситуація буде стимулювати інфляцію, оскільки усі імпортні товари будуть коштувати на чверть дорожче. Це стосується бензину, побутової техніки, продуктів харчування – усього, що ввозиться в Україну.

Ми усі станемо біднішими. Доходи людей з початку війни зменшуються, а тепер, після цього рішення Нацбанку, вони падатимуть ще швидше. Бачимо що відбувається на чорному ринку – долар був 36-37 грн, а зараз – 40-41 грн, а в деяких обмінниках і більше. Добре, якщо на цьому рівні вдасться затриматися, бо якщо перейдемо за 40 грн, то наступний бар’єр вже буде 42-43 грн за долар. Тому сподіваємося, що курс таки вдасться стабілізувати і він триматиметься на рівні 40 грн.

«Без допомоги не обійтися»

– Допомога, яка до нас надходить від країн-партнерів, чи може позитивно вплинути на курс долара, на втриманні його в названих вами межах? Чого українцям очікувати?

– На жаль, однією з причин чому НБУ переглянув курс долара, було те, що допомога, на яку ми розраховуємо, не надходить у необхідних обсягах. ЄС уже п’ять місяців вирішує питання виділення фінансової допомоги Україні, а серпень ще поганий тому, що в Європі це період відпусток, тож доведеться чекати аж до вересня. Тому Україна мусить шукати можливості, аби якось балансувати. Один з заходів вирівняти ситуацію це – відпущений курс долара, другий – відтермінування по сплаті кредитів. Україна шукає можливості зменшити витрати, на початок 2022 року ми витрачали 130 млрд грн, зараз – 248 млрд у місяць і це ще не край. А заробляли ми 120 млрд, зараз – лише 98 млрд і, відповідно, у нас виходить дуже велика різниця. Без міжнародної допомоги нам важко фінансувати нашу витратну частину. І тут – або приходить міжнародна допомога, ми її міняємо на гривні і витрачаємо на потреби, або – Нацбанк включає верстат і починається викуповування облігацій, тобто відбувається друк грошей для того, щоб забезпечити поточні витрати. Міжнародна допомога допоможе нам уникнути інфляції, а гроші, які НБУ додатково друкує (у червні понад 100 млрд грн) не підкріплені нічим – ні товарами, ні послугами і це тисне на ціни. Уявіть собі, приміром, були у нас 100 одиниць товару і 100 одиниць грошей, а зараз вже не 100 одиниць грошей а двісті – тож і ціна має зрости у два рази. Механізм працює складніше, але як би там не було друк грошей тисне на ринок.

 «Не все так просто»

– Якщо люди менше купуватимуть доларів чи вплине це позитивно на ситуацію?

– Так, це допоможе. Якщо у вас є кошти і ви не хочете, аби вони знецінилися – можна щось придбати, купити якісь товари, оплатити послуги і не купувати долари. Тоді курс долара не зростав би так активно.

Але не все так просто. Для економіки держави вигідно, щоб люди робили заощадження, а не усе витрачали, а потім їх інвестували, вкладали в банки, в дорогоцінні метали, переводили в валюту. Це нормально, це зменшення тиску на споживчі ціни. Але для держави також важливо, аби ці кошти не просто лежали в когось вдома, а працювали, були вкладені в банківську систему на депозити. І банки матимуть з чого видавати кредити підприємствам. Це найкраща схема, за якою ці гроші працюватимуть. Система тоді функціонує оптимально. Зараз у нас виходить так – або продукти придбали, або купили і заховали долари. На економіку це не працює.

Ажіотаж спричинить зростання долара

– Чи може долар до кінця серпня зрости до 50 грн?

– Прогноз банкірів на той момент, коли Нацбанк відпустить офіційний курс долара і підвищить його був такий – «долар дійде до 42-43». Зараз вінпідкріплюються тим, що фінансова підтримка з-за кордону не надходить, як це би мало бути. Зараз важливо, щоб курс долара не перейшов за 40, ботоді він швидко стане і 42, і 43, і вищим.

– Від чого це залежить?

– Необхідна допомога від країн-партнерів України, щоб Нацбанк менше друкував гривень і щоб не було панічних очікувань в людей. Ситуація мала би стабілізуватися. Сподіваємося позитивних новин від міжнародних інвесторів. Багато залежить від економіки країни, зменшення витрат і збільшення доходів. Тоді, звісно ж, курс буде стабільним. А якщо будуть певні передумови, то він може і трішки подешевшати.

– Щодо економічної ситуації, то збільшується кількість компаній, які знову розпочали роботу. Яким є їхній внесок до бюджету?

– Якщо говорити про економічні показники – вони зростають, а якщо про надходження до бюджету України, то становлять мінус 30%, ніж були на початок року. Загалом є пожвавлення економічної активності, але очікувати великих позитивів в економіці не доводиться. Підприємства зараз менше наймають людей, економлять на зарплатах, не працюють кредити – дуже мало банків їх видають.

Це такий фронт економічних питань, де дуже активно потрібно працювати. По-перше, зменшити витрати з держбюджету – дивитися, де можна не витрачати за якусь додаткову послугу; друге – працювати з підприємствами, щоб вони сплачували податки. Буде підтримка – буде кредит, а поки цього немає. Важко зараз розраховувати лише на наш бізнес, бо потрібно, щоб він міг повноцінно розвиватися. Щоб наше зерно нарешті почало виходити з наших портів і ми могли отримувати до 600 млн доларів щомісяця, що позитивно б виплинуло на фінансовий ринок.

Чи може гривня бути 29 за долар

– Деякі оптимісти вважають, що після війни або й з нашим успіхом на фронті та коштами від країн-партнерів, долар зможе впасти до попереднього рівня – 29 грн. Чи це реально?

– Навіть якби сьогодні закінчилась війна, ми все одно мали б проблеми в економіці. Її потрібно відновлювати, потрібні кошти, а всередині України джерел великих надходжень немає. Ми не в стані зараз забезпечити свої витрати. Економічні умови не розвернуться одразу так, що гривня буде дорожчати, а долар впаде. Навпаки держава на 2023 рік планує друк коштів, бо розуміє, що економіка ще не запрацює повноцінно.

Зрозуміло, що курс ще підніметься в залежності від того, як будуть розвиватися наша економіка і події. А уже потім долар відкотиться вниз, але ми ще не сягнули верхньої точки. Приміром, якщо до кінця року він підніметься до 50, то потім відкотився б до 40, але ніяк до 29 за долар – це потрібно розуміти.

Зменшення станеться лише тоді, коли успішно працюватиме економіка. Розраховувати на те що наша валюта буде одразу дорожчати – це необґрунтований оптимізм. На жаль.

– А як щодо заморожених активів РФ, які нам обіцяють віддати як компенсацію завданих збитків? Чи піде хоч частина цих грошей на відбудову та розвиток України?

– Було багато розмов, що ми заберемо 600 млрд РФ, але ще дуже багато потрібно для цього зробити. Наразі вони є гарантією для тих кредитів, які нам дають. Спочатку закордоном називали одну суму, згодом іншу – у них там свої проблеми, політичні неузгодженості. Ці кошти є замороженими, але для того, щоб взяти їх, має бути відповідне рішення суду.

На щось можна розраховувати, але ще немає жодного рішення, якоїсь системи, яка би дозволяла нам стверджувати те, що насправді ми можемо на ці кошти розраховувати. Наразі бачимо, що можна багато років судитись і не отримати конкретних рішень.

Розмовляла Наталка Сохан