Як безпечно перезимувати. Речник ДСНС Львівщини про «буржуйки» та пункти обігріву
- Понеділок, 19 вересня 2022
Львівщина готується до початку опалювального сезону, який може бути надскладним. Зокрема, у Львові люди не лише утеплюють свої помешкання, а й планують встановлювати в підвалах «буржуйки» та закуповують дрова. Як правильно обладнати такі пункти обігріву, як і що можна спалювати, хто відповідає за правильне облаштування таких укриттів – речник Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області Віталій Туровцев.
Обов’язкові вимоги до встановлення «буржуйок»
– Львів’яни закуповують «буржуйки» для обігріву підвалів багатоквартирних будинків. Чи необхідне якесь спеціальне погодження для їх встановлення? Як їх правильно і безпечно використовувати, аби у ваших колег не збільшилося роботи?
– Роботи у нас додасться у будь-якому випадку, але потрібно її хоча б мінімізувати. Якщо говоримо про так звані «буржуйки», які рекомендують встановлювати в підвальних приміщеннях, то мусимо робити це безпечно. Окреме погодження для цього не потрібне. Рішення про «буржуйки» встановлення приймає керівник ОСББ, ЛКП чи будь-якого багатоквартирного будинку, призначає відповідального за це і відповідає за її експлуатацію.
На мою думку, «буржуйки», пічки та їм подібні засоби до обігріву, розташовані в підвалах житлових будинків – це додаткові ризики для безпеки. Адже потрібні виконувати багато вимог, починаючи з вибору цих печей, їх встановлення та експлуатації і закінчуючи повним виводом продуктів згоряння назовні – усе це потрібно робити з дотриманням заходів безпеки.
Перш за усе, пічка має бути обов’язково сертифікована, в жодному випадку не саморобна. Бо вона не дає гарантії повного відведення продуктів згорання, які можуть потрапити в приміщення.
Наступне – «буржуйку» обов’язково треба встановлювати на негорючу основу. Якщо підлога дерев’яна, треба покласти на неї металевий лист або шар цегли. Піч має щільно закриватися, аби дрова чи будь-які інші види твердого палива не виступали за межі топки.
Окрім того в приміщенні, яке обігріватимуть «буржуйкою», обов’язково мають бути встановлені газоаналізатори, які будуть сигналізувати у разі підвищення кількості чадного газу у повітрі, аби ним не отруїлися присутні. Також постійно має чергувати людина, яка відповідатиме за розпалення пічки, контролюватиме її роботу, залишаючись там, доки дрова повністю не прогорять.
Окрім того, труба, якою виводяться відпрацьовані гази, повинна бути виведена назовні, виступати на 1,5 метри від зовнішньої стіни будинку та бути заізольованою. Одна в цьому є проблема, бо якщо говорити про будівлю не більшу ніж на два поверхи, то це ще можливо, а от якщо будинок п’яти чи дев’ятиповерховий – це неприпустимо, бо продукти згоряння через кватирки потраплятимуть у помешкання на горішніх поверхах. Аргумент про закриті взимку вікна не годиться, бо провітрювати приміщення усе одно доведеться, аби не зростала вологість повітря, оскільки у випадку, якщо термометр показуватиме менше 8-9 градусів у приміщенні буде вогко, а від цього – ще холодніше. Недопустимо, аби димохід проходив повз балкони (мешканці часто тримають на них чимало речей) і будь-яка іскра може спричинити пожежу. Тому я би рекомендував встановлювати ці засоби обігріву і приготування їжі не в будинках чи підвалах, а поза ними, на подвір’ї. Якщо ОСББ чи громада розмістять таку пічку в придбаному і поставленому біля будинку великому наметі – буде ще краще.
Безпечний засіб для обігріву
– З ваших слів зрозуміло, що встановлювати «буржуйку» чи будувати пічку в кожному окремому помешканні з виводом труби через кватирку, напевне, ще більш небезпечний задум?
– Квартиру обігріти буржуйкою ми можемо, але потрібно розуміти, з якими ризиками це пов’язано. Обладнати відведення продуктів горіння по трубі у кватирку і під вікно сусідові згори? Вивести в димохід ми теж не зможемо, бо димоходів у сучасних будинках немає.
Тож будь-які види таких обігрівальних засобів доцільно встановлювати лише в тих помешканнях, де вони вже були, де для цього передбачена відповідна вентиляція. В основному, це у старих будинках чи особняках. Бо у звичайний вентиляційний отвір багатоповерхівки чи в кватирку-трубу виводити однозначно не можна. Взагалі, щодо обігріву – перевагу в зручності і безпеці матимуть саме ті будинки, у яких були, а тим більше зараз є п’єци, каміни та печі.
– А що ж робити мешканцям багатоповерхівок з централізованим або індивідуальним газовим опаленням? Як щодо газових плит та балонів з газом в квартирах?
– Залежить від того чи це надійні, сертифіковані балони. У іншому випадку може бути загроза його вибуху.
– Тож як убезпечити себе від холоду у власному помешканні, якщо будуть відімкнені і централізоване опалення, і газ, і електроенергія одночасно?
– Одним з більш-менш безпечних засобів, в порівнянні з щойно розглянутими, є бензинові чи дизельні генератори. В залежності від фінансових можливостей мешканців і згоди сусідів, генератор можна придбати і встановити на своєму балконі, а більший (на кілька квартир) – на даху чи на подвір’ї (але тоді його потрібно буде охороняти від крадіжки). Він даватиме електричний струм і за економного використання – світло і можливість трохи обігріти квартиру.
Забагато сигналів про небезпеку не буває
– Триває тестування оповіщення населення системою Cell Broadcast, на яку люди дуже нарікають. Навіщо це?
– Вже неодноразово доводилося чути нарікання з приводу гучності і несподіваності сигналу тривоги, що лунає з телефону. Дехто нарікає і на гучність сирени в міських засобах оповіщення – гучномовцях. Але це є сигнал, який інформує людей про загрозу, він і повинен бути гучним. Почувши його, треба йти в укриття, вмикати радіо чи телебачення і слухати, що робити, а не нарікати на набридливий звук і нехтувати попередженням про потенційну небезпеку.
Система Cell Broadcast дає змогу отримувати повідомлення зі специфічним звуком і вібрацією на будь-який телефон, підключений до мережі GSM, незалежно від оператора мобільного зв’язку. Відкривши це повідомлення, користувачі отримують інформацію про загрози різного типу, а перейшовши за посиланням – бачать рекомендації, як треба діяти. Ця система дозволяє, обмежуючи територію оповіщення, сповістити жителів області чи навіть віддаленого району, сільської місцевості (де погано або взагалі не чути, чи й зовсім немає гучномовців) на випадок ракетних обстрілів, можливих хімічних атак чи ядерної загрози, евакуації.
– Мій телефон наразі не спрацьовував. Знаю, що й в декого зі знайомих також не лунав сигнал. Чому? Телефон потрібно переналаштувати чи з ним щось негаразд? Куди звертатися?
– Нічого переналаштовувати не потрібно. Для цього і є тестовий режим, щоб усі мобільні оператори перевірили, як працює система оповіщення, проаналізували скільки користувачів узагалі зареєстровані в мережах, скільком із них прийшли чи не прийшли повідомлення. Якраз зараз триває налагодження роботи, яке плануємо завершити до кінця вересня чи початку жовтня. Якщо люди повернулися з-за кордону і користуються іноземними сім-картками, але їхні телефони зареєстровані в українських мережах, то вони також, як і усі, отримуватимуть текстові повідомлення – про повітряну тривогу, обстріли тощо.
– А як щодо додатку «Повітряна тривога», яким люди вже зараз користуються?
– Одне іншому не заважає. Додаток «Повітряна тривога» себе виправдав, він є інформативним і швидким, а тому може й надалі працювати. Гірше коли жодного сигналу про небезпеку немає.
Облаштування зручностей в укриттях – справа самих мешканців
– Після сигналу тривоги потрібно йти в укриття. А чи достатньо у нас бомбосховищ і чи в належному вони стані?
– Кількість бомбосховищ у нас дуже обмежена, фундаментальні укриття передбачені лише для працюючого населення, яке, умовно кажучи, залишається в місті під час воєнних дій. Що ж стосується усіх інших приміщень, це – просто укриття. Вони можуть захистити від осколків та уламків, а не від прямого потрапляння. Проте, як показав досвід, це значно краще ніж просто ігнорувати сигнал тривоги і залишатися на вулиці, в помешканні, офісі чи крамниці. Бо найбільше людей гинуть і зазнають травм і поранень саме від осколків. Укриттями можуть слугувати підвальні, чи хоча б напівпідвальні приміщення будинків, або комунальних об’єктів. Якщо є вікна, їх треба закласти, принаймні, мішками з піском. В них самі мешканці чи ОСББ облаштовують місця, щоб перечекати загрозу.
За ці укриття, їх стан і обладнання відповідають самі мешканці. Ніхто їх для них робити не буде. Наскільки комфортно вони собі їх облаштують, як кожен подбає про себе так воно й буде. Одні сидять у вогкому підвалі на холодній сирій землі, а інші мешканці організувалися, зробили хорошу вентиляцію, встановили собі лавки. Є й такі ОСББ, які завбачливо запаслися в підвалах водою та медикаментами.
Техніка від закордонних колег
– Як у вас зараз з технікою та необхідними засобами – усім забезпечені?
– Так. Нам дуже активно допомагають колеги з Польщі, Естонії, Латвії, Литви, Німеччини, Великої Британії і ще багатьох країн. Вони масово постачають нову сучасну техніку та обладнання, а також спорядження і одяг. Для обстеження будівель чи територій (у разі пожеж чи завалів) використовуємо дрони з тепловізорами, що допомагає зекономити час, швидше визначити температуру, осередки, куди першочергово треба кинути наші сили.
Також під час складних умов ми підсилюємо караули, щоб встигнути належним чином зреагувати.
Розмовляла Наталка Сохан
