Головне за день

У Польщі пройшов загальнонаціональний протест фермерів з вимогою захистити бізнес від імпорту з третіх країн. Аграрії виїхали тракторами на узбіччя доріг у понад 150 містах, утворивши цілі колони. Кажуть, що опинилися у неконкурентному становищі, бо змушені дотримуватися європейських правил і додатково витрачати кошти на захист довкілля у той час, коли на виробників з третіх країн такі вимоги не поширюються. Також аграрії Польщі закликали підготувати стратегію щодо вступу України в Європейський Союз у сфері сільського господарства та переглянути спільну європейську політику у цій сфері. Чого добиваються польські фермери, чому для нас це не вигідно, чи вдасться знайти компроміс – у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» юристка, керівниця Школи права в Українському католицькому університеті і голова комісії з питання євроінтеграції міжнародного та міжрегіонального співробітництва Львівської облради Наталія Галецька.

Відеоверсія розмови – тут.

Фермери хочуть збільшення фінансування

– Це вже не вперше польські фермери страйкують – чи не завищені їхні вимоги?

– Таких протестів багато. Є вони і в Німеччині та Нідерландах – це скоординована акція проти однієї з масштабних політик Європейського Союзу, а саме – «зеленого курсу». Вона, у тому числі, передбачає певні зміни щодо захисту навколишнього середовища, боротьби зі зміною клімату і збільшує витрати для фермерів. Тож вони вимагають збільшення фінансування, аби покрити свої витрати. Безпосередньо цей протест не проти українських товарів, а – європейських політиків. Хоча українські товари теж стали певним приводом для збурень.

Наші виробники також страждають від польської продукції

– Аграрії Польщі закликали готувати стратегії щодо вступу України у Європейський Союз у сфері сільського господарства з поділом на сектори. Ми ще не вступили в ЄС, а вже лунають вимоги про обмеження наших можливостей. Чи піде на це Євросоюз?

– Ця вимога польських фермерів надзвичайно невигідна для нас, оскільки усі умови нашого вступу в ЄС мають погоджуватися на етапі переговорів. Якщо «сільське господарство» буде обговорюватися першочергово (я сподіваюся, що ні), то це досить розумно з їхньої сторони поділити його на сектори. Тоді можна передбачити різне фінансування. Наприклад, продукцію рослинництва підтримувати менше, ніж тваринництва.

Поляки знають, що спільна сільськогосподарська політика Євросоюзу передбачає величезні дотації. І Україна у разі вступу у ЄС теж отримає свою частку. Враховуючи, що українські товари є конкурентоспроможними уже зараз, то це є загрозою для фермерів ЄС, в тому числі і польських. Тому вони й хочуть поділити ринок.

Прикро, що я не чула такої вимоги від українських аграріїв, бо вони теж страждають від польської продукції. Для прикладу, виробники молочної продукції мали великі збитки ще до повномасштабного вторгнення. А зараз польські сири витісняють українські з нашого ринку.

Компроміс точно буде знайдений

– Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський заявив, що за кілька днів розпочне технічні перемовини з Україною щодо експортних ліцензій. Що це означає і чи можливо знайти компроміс?

– Компроміс точно буде знайдений. У червні має відбутися чергове продовження безмитної торгівлі України з Європейським Союзом, тож такі протести фермерів та переговори між українським і польським урядами для того, аби мати певну переговорну позицію перед Європейською комісією.

Врегулювати питання кількості українського експерту можна по-різному. Наприклад, запровадженням експортних мит, але проти цього протестує як Єврокомісія, так і Україна, це найменш вигідний для нас варіант. Також є ще експортні ліцензії – це коригування щодо кількості. Проте це надзвичайно складний в адмініструванні інструмент, який є дуже чутливим до корупційних ризиків. Тому сподіваємося, що усе ж таки, український Уряд переконає як Польщу, так і Європейську комісію продовжити експорт на тих умовах, що є. А саме – без мит і без квот.

Безмитна торгівля з Україною має бути продовжена

– Знаємо про активну позицію польських урядовців, також чули певні заяви українських урядовців. А що кажуть у самій Єврокомісії, до якої апелюють дві сторони?

– Єврокомісія не поспішає робити заяви, оскільки 2024 – є роком виборів у Європейський парламент і тому там обережні. Проте загальний вектор Єврокомісії – безмитна торгівля з Україною, на тлі вступу нашої країни у Європейський Союз, має бути продовжена. Запроваджувати зміни, враховуючи, що зараз тривають переговори, нерозумно. Тому сподіваюся, що усе залишиться без змін. Можливо, як компенсаціюпольські та фермери з інших країн Європейського Союзу отримають додаткове фінансування. Думаю, саме цього вони і добиваються.

Розмовляли Віктор Біщук та Ярина Капітан

Записала Наталка Сохан