Головне за день

Вміле застосування високоточної зброї, артилерії, танків та адаптивність української армії можуть стати запорукою успішного контрнаступу до якого готуються ЗСУ. На жаль, цього літа українська військова потуга так і не буде підсилена винищувачами F-16.

Однак російські військові зі страхом очікують контрнаступальних дій. І цей страх може також зіграти на руку Україні.

Про це у програмі «Міжнародні новини» на ТРК «Перший Західний» розповів Стенлі Маккрістал, генерал армії США у відставці, командувач Об’єднаного командування спеціальних операцій США (2003-2008 рр).

Відеоверсія розмови – тут.

Фото: Голос Америки

Є чітке відчуття того, що Росія ймовірно програє цю війну

– Газета «The Washington Post» пише про те, що президент США Джозеф Байден готовий перетинати «червоні лінії» Путіна щодо безпекової допомоги для України. Чи справді США більше не бояться ескалації з боку РФ?

– Не можу говорити за президента США чи уряд Сполучених Штатів, але у мене таке відчуття, що більшість американців вірять у важливість зупинення Владіміра Путіна щодо його дій в Україні і глобально у Європі. І це настільки важливо, що нам потрібно робити все, аби зупинити такі дії.

– Як ви оцінюєте теперішню фазу війни в Україні з військової точки зору?

– Кожен солдат скромно оцінює свої можливості коментувати ситуацію на фронті, коли він не перебуває там особисто. Моя оцінка здалеку така: ефективність української оборони та контрнаступальних дій ЗСУ змінили динаміку на полі бою. Всередині України і загалом у світі є чітке відчуття того, що Росія ймовірно програє цю війну. Війни більше перемагають не на полі бою, а, насамперед, у головах людей. Моральний дух українських солдат і відносна слабкість росіян, незважаючи на те, що вони вчаться на своїх помилках, є критично важливі. Я б хотів вірити, що це літо буде вирішальним для війни в Україні. Але якщо воно таким не буде, тоді українська рішучість і підтримка Заходу, мають наблизити вирішальний момент у довгостроковій перспективі.

Винищувачі F-16 не будуть доступні цього літа

– А чи є якась зброя або технології, що можуть змінити правила гри під час очікуваного контрнаступу ЗСУ?

– Не думаю, що є така зброя. Якщо ви говорите про масову зброю типу «ATACMS», що дають можливість наносити далекобійні удари вздовж кордону чи про інші види авіації, то теоретично є речі, які б могли змінити динаміку на полі бою. Але тоді одразу збільшується ризик ядерної війни.

Думаю, що все можна змінити завдяки двом речам. По-перше, використання високоточної зброї, зокрема дронів у поєднанні із розвідкою та іншим високоточним озброєнням. А по-друге, використання винищувачів F-16. Коли ці літаки будуть в Україні, то дадуть можливість наносити удари у відповідь та вражати важливі цілі. Саме ці речі змінили б динаміку на полі бою.

– На жаль, літаки F-16 не візьмуть участь у контрнаступі ЗСУ. Чи можливо провести успішний контрнаступ без західних винищувачів?

– Надіюся, що так. Коли дивлюся на лінії оборони, побудовані Росією, вони виглядають так само, як в часи Першої та Другої світових воєн. Маю на увазі окопи та інші захисні споруди. РФ розраховує на проведення боїв на виснаження. Я б хотів вірити, що можливість визначення і ураження логістичних центрів, командних центрів, центрів управління та інших важливих об’єктів за лінією фронту може змінити ситуацію. Винищувачі F-16 були б дуже корисними для цього. Але, як ви вже зазначили, вони не будуть доступні цього літа. Тому треба буде впоратися із наявною зброєю.

Фото: BBC

– Ви згадали про російські оборонні споруди. РФ збудувала систему траншей на всіх окупованих територіях. Яким чином слід діяти щодо них?

– Якщо ви пробуєте здійснювати фронтальні атаки на захисні споруди, як до прикладу траншею, що риється досить глибоко і простягається на багато кілометрів, то зазвичай атакуєте усі траншеї.

Найкращий шлях боротьби проти таких споруд полягає у тому, щоб вклинитися у ворожу оборону, пробити її, створити невелику щілину, щоб прорватися у тил ворога і зачистити ці траншеї. Можна спробувати оточити їх. Адже метою ворога є створення потужної лінії оборони. Вважаю, що Україні слід визначити місця російської оборони, які можна прорвати, а потім рухатися вперед.

За останні два роки росіяни не продемонстрували достатньої гнучкості на полі бою і здатності швидко маневрувати. Саме тому окупанти можуть бути вразливими. Адже вони замкнули себе у цих захисних позиціях.

Скрін з відео: Перший Західний

Велика кількість танків є критично важливою на полі бою

– Чи є західні танки критично важливими для здійснення таких маневрів на полі бою?

– Танки є дуже важливими на сучасному полі бою. Ми вже бачили результати роботи протитанкових ракетних комплексів «Javelin» та іншої зброї щодо російських танків. Танки не є панацеєю, що вирішать усі проблеми. Але як тільки можна буде прорвати ворожу лінію оборони і створити там щілину, тоді танки зможуть пройти до тилу ворога. Тоді ворогу буде вкрай складно боротися із цим. Швидкість, з якою танки рухаються вперед, їхня вогнева міць і ефект шоку, які вони викликають у ворожих військ є дуже значними.

– Україна вже отримує німецькі та британські танки. Чи не думаєте, що США могли б надати нам більше бойових танків «Abrams»?

– Одним із викликів для використання танків «Abrams» є те, що вони були зроблені трохи для іншого виду війни. Це – складна машина, яка використовує багато палива. Але як громадянин США думаю, що ми могли б дати більше танків «Abrams». Наявність критично важливої масової кількості танків дозволяє здійснити серйозну атаку, яку буде дуже складно відбити росіянам.

Якщо в Україні буде невелика кількість танків і окупантам вдасться вразити частину з них, тоді буде складно зберегти імпульс наступу. Особисто я закликаю надати вам більше танків. Однак зараз я не працюю в уряді США.

– У чому причина зволікання із наданням Україні більшої кількості «Abrams»: війська, політична, технічна?..

– Можна говорити, що є небагато таких танків і, можливо, є побоювання щодо зміни балансу у цій війні. Однак я зараз не при владі, тому не можу розповісти про причини цього.

Російські війська прагнуть зупинити український контрнаступ, бо бояться його

– Радник президента США з питань національної безпеки Джейк Салліван заявляє, що контрнаступ ЗСУ буде успішним. Як цей успіх може виглядати на полі бою?

– Ми вже говорили про те, що перебіг війни вирішується у головах людей. Російська армія вже зазнала багатьох поразок. У січні 2022 року росіяни розпочали свою «спеціальну операцію». Більшість із нас, зокрема я, очікували того, що вони швидко досягнуть успіху. Утім вони продемонстрували екстраординарні вразливості своєї армії, зокрема щодо командування та управління військами. А українська армія показала приголомшливу ефективність і рішучість. Думаю, що це якраз і є в головах російських солдат. Якщо вони вірять, що контрнаступ ЗСУ буде летальним для них особисто і успішним на полі бою, тоді їм буде дуже складно здійснювати злагоджену оборону.

Під час війни вони багато разів змінювали своїх командирів. Тож я не думаю, що вони є висококомпетентними. Якраз їхні траншеї і підтверджують це. Вони прагнуть зупинити наступ, якого бояться. Як тільки Україна зможе досягнути певних успіхів, цей імпульс лише збільшиться. Звісно, не можу гарантувати цього, але за моїми відчуттями, в російських військах є приголомшлива слабкість.

Фото: ЗСУ

– Генерал армії США у відставці та колишній директор ЦРУ Девід Петреус заявив про те, що успішний контрнаступ ЗСУ може змусити РФ до перемовин. Чи поділяєте таку думку?

– Генерал Петреус є визначною людиною. Думаю, що успіх контрнаступу збільшить тиск на росіян, щоб зробити це. Але це можливо лише у тому випадку, якщо припускати, що російська влада є раціональною. Однак я не впевнений, що Владімір Путін є такою людиною.

Якщо контрнаступ ЗСУ буде успішним, тоді посилиться тиск всередині РФ, спрямований на те, щоб досягти врегулювання для припинення бойових дій. Неможливо передбачити чи це збільшить тиск на Путіна. Але така ймовірність зберігається.

Протистояння вагнерівців і російської армії є однією з найбільших слабкостей

– Як ви можете оцінити конфлікт між Євгенієм Пригожиним та російською армією?

– Вагнерівці і російська армія – дві частини однієї військової сили. У них різна структура командування. Вони сперечаються про боєприпаси та логістику, про лідерство. Між ними немає відповідного рівня довіри. І коли у них буде стрес на полі бою, такі види взаємовідносин стануть дуже вразливими.

Якось Наполеон сказав, якщо б він міг вибирати ворога проти якого боротися, то хотів би боротися проти коаліції. Він мав на увазі групу до якої входить дуже багато учасників.

Зараз у російській армії є така коаліція. Але це наче дві різні армії. З цим буде дуже складно впоратися на полі бою. Це може стати однією з найбільших їхніх слабкостей.

– Чи вірите ви у те, що суперечка між вагнерівцями та армією РФ є справжньою, а не спланованою?

– Я не знаю чому вони це роблять. Росія хоче показати світу, що є об’єднаною. А показуючи суперечки між цими двома групами, демострує свою слабкість. Такі дії не мають жодної переваги. Якщо вони хочуть переконати світ у тому, що є слабшими, а потім несподівано розпочати контрнаступ, то вважаю, що так це не робиться.

Колаж: BBC

Атака дронами по Москві – монета з двома сторонами

– А що можете сказати про атаку дронами Москви та інших російських міст? Як це може вплинути на можливості РФ у веденні війни та мобілізацію?

– Це – монета з двома сторонами. З одного боку, якщо ви атакуєте Москву чи будь-що на території РФ або її союзників, то підживлюєте ідею про те, що на них хтось нападає. І об’єднання народу є природним явищем у разі такої атаки. З іншого – згадаймо Другу світову війну. Після атаки на Перл-Харбор, коли США за допомогою військової авіації бомбардували Токіо, це не мало жодних військових наслідків. Однак мало великий психологічний ефект. Те саме відбулося, коли Велика Британія під час Другої світової війни бомбардувала Берлін. Такі атаки нагадують усім громадянам країни про те, що війна є реальною. Тобто це показує, що війна може прийти до їхнього міста, кварталу і торкнутися їхніх життів.

Роблячи це, ви хочете, щоб це побачили росіяни, котрі востаннє бачили війну декілька поколінь тому. Такі атаки нагадують їм про реалістичність та небезпеку війни.

– Ви вважаєте, що такі атаки допоможуть перемогти у війні?

– Це – питання двох сторін. Дехто вважає, що це може все погіршити. На мою думку, це переносить війну до домівок людей. РФ регулярно атакує Київ та цивільні об’єкти. Тож удари по Росії є хорошим нагадуванням для РФ і світу про те, що як тільки ви розпочинаєте війну, стаєте вразливими. І тоді з вами можуть робити те саме, що ви робите з ними.

Атаки на Москву чи інші об’єкти мають потужний психологічний вплив

– У війні з’явився новий учасник – легіон «Свобода Росії». Російські партизани здійснюють атаки і рейди по РФ, зокрема у Білгородській області. Чи допомагає це Україні?

– Складно сказати чи ці атаки є значними з військової точки зору. Але психологічно вони є дуже потужними. Якщо ми згадаємо Другу світову війну, то ефективність діяльності радянських партизанів за лінією фронту німців була значною.

– Видання «The Times» пише про те, що «Легіон Росії» набирає ще більше солдатів і планує атакувати Москву. Чи можливо здійснити таку атаку? І чи може це призвести до зміни влади в РФ?

– Поки я не ознайомився з їхньою діяльністю настільки, щоб сказати, на які військові дії вони спроможні. Але їм не потрібно буде робити багато, якщо взяти до уваги кібератаки, підриви чи будь-що інше, що змусить Росію почуватися менш безпечно. Це змусить багатьох росіян задуматися над своїми діями. Згадайте, що робили чеченці всередині РФ?!. Все, що наближає війну до російських домівок, змушує людей ще раз задуматися.

Фото: Свобода Росії, Телеграм-канал

Для США є досить природним офіційно не підтримувати атаки на РФ

– Начальник штабу армії США, генерал Марк Міллі заявляє про те, що США не підтримують атак по території РФ. Чи не було б краще підтримати Україну, адже Росія щодня атакує територію нашої держави?

– Я розумію, чому уряд США фізично та військово не підтримує таких атак. Тому що тоді Путін збільшив би сприйняття того, що США напряму є учасником війни. Це надало б російському диктатору додатковий аргумент, щоб заявляти про те, що РФ воює проти США та збільшило б масштаб війни. Думаю, що для США є досить природним офіційно не підтримувати таких атак, адже офіційно ми допомагаємо Україні захищати себе. Це – дуже чітке завдання, як і те, щоб не збільшувати масштаб війни. Проте думаю, що є дуже багато американців для яких атаки по території Росії з боку України чи росіян всередині самої РФ, чи України є передбаченою і обґрунтованою відповіддю на те, що відбувається у вас в країні.

– Чи можуть можливі військові маневри України на території РФ збільшити успішність контрнаступу ЗСУ?

– Це дуже складний розрахунок. Пригадаймо участь США у війні в Кореї на початку 1950-их років (лише на території північної частини Кореї, яку тоді контролював комуністичний Китай). Тоді було багато дискусій про те, чи можемо ми атакувати цей регіон і відправити туди наші війська, щоб унеможливити встановлення там прихистку для ворожих військ. Військові говорили, що це потрібно зробити. З іншого боку, перехід через міжнародно визнаний кордон змінює природу війни.

Україну підтримує багато народів по всьому світу. Тож думаю, що можливе захоплення Україною Росії може послабити цю підтримку. Навіть якщо б це було військовим маневром для захисту території України. Це змінює наративи війни.

– Чи можуть такі атаки бути корисними лише з військової точки зору?

– Якщо лише з військової точки зору, то так. Але ефективні генерали повинні розуміти, що ніщо не робиться лише з військової точки зору. Все, що роблять військові впливає на ставлення населення, думки політиків та дипломатів. Якщо ви розглядає військові речі ізольовано, то робите велику помилку. Адже війни не ведуться в ізоляції. Їх провадять в ширшому контексті відповідно до середовища.

Найбільшою силою української армії є її адаптивність

– Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив про те, що США допоможуть Україні створити армію майбутнього. Як має виглядати ця армія?

– Україна вже розвивається і наближається до цього. По-перше, обов’язковим компонентом цього є військова сила, артилерія, танки, дуже добре навчена конвенційна армія. Але найбільшою силою української армії є її адаптивність. Згадайте лише як швидко ЗСУ змогли навчитися використовувати нові технології і нові тактики, зокрема дрони, артилерію, реактивні системи залпового вогню. Усе це підтримується зовнішньою розвідкою. Думаю, що саме це і буде секретом української армії.

Україна повинна підготувати дуже технологічну сучасну армію. Має використати усі свої переваги, щоб посилити військову відмінність.

– Чи підтримуєте ви членство України в НАТО після завершення війни?

– Колись я побоювався, що це може бути провокативним для РФ. Досі є дискусії про те, що в разі членства України в НАТО, майбутній конфлікт гарантовано відбудеться. Але я більше не впевнений у тому. Тепер я більше схиляюся до того, що членство України в НАТО може бути найкращим рішенням для України і НАТО. А Росія має зрозуміти це. Це буде найкращим рішенням для самої РФ.

Скрін з відео: Перший Західний

Розмовляв Даніель Ткіє

Записала Олеся Когутич