Інколи, щоб освятити паску – достатньо її винести на вулицю, – етнологиня
- Субота, 23 квітня 2022
Пекти паски тільки в четвер чи тільки в суботу – це міф. Про це в ефірі «Першого Західного» розповіла етнологиня Леся Горошко.
«Ті, хто пече в четвер мотивують це тим, що швидше зробиш – будеш мати більше спокою в суботу. Традиція святити паски в суботу почалась в 20 столітті. До того освячували тільки в неділю. Відповідно, той, хто святить в суботу, розуміє, що для, щоб встигнути спекти паску і піти освятити, треба пекти ще з ночі. Тому, щоб не мати клопоту, робили це в четвер», – говорить етнографиня. Крім того, четвер – це було страхування, на випадок, якщо паска не вдасться: її можна спекти ще раз.
Не пекли у п’ятницю, бо наприклад, на Гуцульщині вважалось, що це «криваве свєто» і в цей день не можна нічого робити. В той же час на Лемківщині вірили, що печення пасок – це богоугодне діло, тому пекти паски можна і в п’ятницю, додає Леся Горошко.
В суботу паски починали освячувати. За словами етнологині, на день швидше це почали робити з кількох причин. По-перше: зростала кількість мешканців міст, тому освячення розтягнули в часі, щоб не було тисняви в церквах в неділю вранці. Інша причина – можливості людей.
«Треба розуміти, що в 20 столітті комуністична партія намагалась всіляко викорінити святкування Великодня. Якщо в 20-30 роки, за статистикою, святити паски ходили 8-9 мільйонів українців, то на кінець розпаду Союзу – лише 2 мільйони. Тому змога освятити паску була мізерніша. І коли кому випадало – тоді це і робив», – розповідає Леся Горошко.
Набір кошика, за словами етнологині, є сталий, але люди кладуть туди все, що треба було посвятити в певний час, але не було можливості.
«З погляду християнства в кошику повинні бути певні символічні речі. А з погляду народної традиції, в кошику має бути все те, що відображає весь той спектр занять українців: хліборобство, скотарство, птахівництво. Відповідно, в нас є паска, яка пов’язана з хліборобством, яйця, які пов’язані з птахівництвом, так само з продуктами скотарства. Але колись багато що вкладали в кошик, бо сакральний статус освяченого в церкві підвищувався і люди вірили у якісь магічні властивості тих речей», – пояснює Леся Горошко.
Вона також розповідає про способи освячення пасок, які використовували українці, коли не було можливості сходити в церкву: під час воєн, природніх стихій чи комуністичної заборони.
«Є згадки про те, що українці, коли не могли освячувати паски, викладали кошики просто на вулицю, бо вважалось, оскільки Христос воскрес, все навколо освячується в такий спосіб. Я читала навіть, що люди вірили, що якщо викласти паску на росу – вона буде освячена росою. А роса є чиста і є свята», – розповідає етнологиня.
