«Контрнаступ – це не лише Залужний». Ігор Козій про звільнення Чорного моря та мобілізацію в Україні
- Субота, 23 грудня 2023
Найбільшим здобутком у 2023 році президент Зеленський назвав перемогу у Чорному морі, де вдалося потіснити ворога. Чи справді це можна вважати великим здобутком, у чому полягає проблема з мобілізацією в Україні, якими є можливості розвитку ВПК в Україні – у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» військовий експерт Інституту євроатлантичного співробітництва Ігор Козій.
Відеоверсія розмови – тут.
У Чорному морі у нас лише частковий здобуток
– Президент Зеленський найбільшим здобутком України назвав перемогу у Чорному морі, де нам вдалося потіснити ворога. Чи справді це так?
– З цією тезою президента можна погодитися, але лише частково. На сьогодні, за наявності достатньої кількості безпілотних платформ морського і підводного базування, ми здатні повністю нейтралізувати Чорноморський флот РФ.
– Це ви маєте на увазі наші вітчизняні розробки?
– Так. Розробки наших науковців. Сьогодні ми чітко повинні усвідомити, що питання контрнаступу – це не лише Залужний, він стосується і Шмигаля, і усіх нас.
Чи для 450 000 військових у нас є техніка і зброя?
– Зеленський також розповів, що має пропозицію від військових та від Генштабу щодо мобілізації 450-500 тисяч військовослужбовців, що, з його слів, коштуватиме державі додаткових 500 мільярдів гривень. Також президент відзначив, що потрібен комплексний мобілізаційний закон, де має бути врахована демобілізація, питання відпусток та інші моменти. Як би це усе мало виглядати?
– Давайте почнемо з іншого – рекрутинг, це ж якась компанія, а отже знову між людьми і Генеральним штабом з’явиться проміжна ланка. Ми віддаємо свої податки державі, а держава вирішує, що їх потрібно віддати комусь іншому для проведення якоїсь агітації. В усіх збройних силах держав членів НАТО цим безпосередньо займаються ті структури, які відповідають за політику персоналу. Чому тоді ми маємо діяти інакше?
– Ми маємо хороший приклад 3-ї Окремої штурмової бригади, яка особисто займається рекрутингом.
– Так, але вона безпосередньо цим займається.
– Можливо йдеться про пом’якшення методів, аби люди добровільно зголошувалися поповнювати лави ЗСУ. Хоча Міноборони вже відреагувало і заявило, що лише рекрутингом не вдасться досягти необхідної кількості захисників…
– Це абсолютно правильна точка зору. І тут ми повинні зрозуміти – а чому 450 тисяч? У нас хіба на цих 450 000 є необхідна зброя: БпЛА, танки, БМП, БТРи, протитанкові комплекси, засоби радіоелектронної боротьби, ті ж тепловізори та усе інше?
Я не впевнений, що ця цифра відповідає нашим реаліям. Економіка має свої важелі і впливи, і інфляція або, навпаки речі протилежного плану, можуть призводити до того, що заявлених Зеленським коштів може не вистачити.
Тому економісти повинні займатися економікою, а військові – плануванням. Вони спланували? – Класно. Вони подали необхідний перелік озброєння, яке потрібне для мобілізації 450 тисяч через Міністерство оборони в Кабмін? – Добре. Тоді давайте дочекаємося, коли уряд виконає свою роботу. Якщо він не вміє цього, не знає як – це вже інше питання. У нас, на мій погляд, сьогодні є серйозна проблема з міністерствами економіки та стратегічної промисловості. У нас накази Президента, щодо оборонно-промислового комплексу, законодавство, яке спрямовані на оборонні закупівлі, затверджені з 2020-2022 роках і вони досі не виконані. І за це ніхто не питає.
Усі балачки дуже швидко зникають, коли починаються безпосередньо питання поля бою.
Якщо маховик ворога набере обертів, то буде дуже важко
– Якщо говорити про кошти та переведення держави на військові рейки, і порівняти оборонні бюджети України і РФ, якими будуть реальні цифри, а не ті, що озвучені Путіним?
– Реальним є те, що, як кажуть росіяни, – «Урал – опорний край держави». У них там оборонні підприємства, бо вони, на відміну від нас, не зруйнували їх, коли під час приватизації їх фактично пиляли на метал. У нас таких заводів залишилося, якщо не помиляюся, трішки більше сотні. Та й тут слід розуміти, яка частина з них за межами контрольованої частини України. Зараз росіяни запускають свою оборонну промисловість за рахунок усіх тих запасів, які були плюс створені накопичення.
Звідси питання – а що роблять наші відповідні структури, аби цей економічний потенціал ворога знищувати? Бо якщо маховик ворога набере обертів, то буде дуже важко.
Маєш чітко розуміти, якими оперуємо ресурсами
– Мусимо мати абсолютно інші підходи і йдеться не про кількість мобілізованих, а про якість, про сучасні технології. Приміром, Путін сказав, що хоче задіяти у війні штучний інтелект, відправити на фронт лазери і роботів…
– Можемо з цього глузувати, але питання у тому, а що ми на противагу ворогові робимо? Сьогодні Україна визначила для себе кілька пріоритетних напрямків: це ракетобудування, випуск безпілотників, радіолокаційних станцій і я, сподіваюся, що і дещо інше. Ми держава, у якій 40 мільйонів населення, а у Швеції 10 мільйонів і вони випускають майже усю вказану вище лінійку.
Ми сьогодні наче вже й заклали якийсь реальний фундамент у співпраці з нашими партнерами. Для прикладу, з німцями щодо випуску певних калібрів снарядів, з поляками – по системах ППО, але наразі відомо лише про реальну співпрацю з Болгарією, де ми уже виготовляємо міномети, артилерійські і мінометні снаряди.
Питання полягає в тому, що коли ти, Залужний, і плануєш операцію, то маєш чітко розуміти, якими ресурсами оперуєш. Але якщо Верховна Рада, Комітет з питань безпеки і оборони (незважаючи на те, що вони створили цілий підкомітет) не виконують своїх функцій – то про що мова.
Чим ми можемо забезпечити захист людини в погонах і його право на життя? Тільки сучасною зброєю, технологіями, спорядженням, яке він повинен мати, тримаючи оборону в окопі на нулі.
Розмовляли Стас Гордієнко та Ніна Сукач
Записала Наталка Сохан
