Головне за день

Початок війни припав на період пандемії, коли медицині Львіщини й без цього доводилося працювати з первантаженням. З перших днів тисячі людей нахлинули в регіон, втікаючи від ворожих обстрілів. Одні – залишилися тут, інші вирушили далі – за кордон. Що відбулося з поширенням коронавірусної інфекції, у якому режимі працює медицина у воєнний період та з якими труднощами доводиться боротися – директор департаменту охорони здоров’я Львівської ОВА Орест Чемерис.

«Навантаження зросло на 25%»

– Які труднощі виникли в медичній галузі Львівщини з початком війни?

– Війна нас застала в період чергової хвилі короновірусу і перше, з чим зустрілася наша регіональна охорона здоров’я, це зі збільшенням кількості переселенців (близько 500 тисяч) в межах області. Часто це були люди старшого віку, особи, які мали важкі хронічні захворювання, супутні патології, іноді травмовані, які поспіхом залишили свої домівки, втекли, фактично, з однією валізкою і часто – не змогли взяти з собою навіть ліки. Відповідно, вони потребували медичної допомоги безпосередньо тут. Навантаження на систему охорони здоров’я області у порівнянні з періодом до 24 лютого зросло на 25%. Загалом, за період з початку війни і по нині у медичні заклади Львівщини звернулося понад 128 тисяч переселенців, з них, близько 23 тисяч – це діти. Близько 16,5 тисяч дорослих і 4,5 тисяч діточок пройшли стаціонарне лікування у нас.

Ще один виклик, з яким доводиться справлятися нашим медикам – це вогнепальні та осколкові поранення та опіки у людей, що виїхали на Львівщину з-під ворожих ообстрілів. З такою кількістю поранень, у тому числі й важких, ми ще не мали справи.

Є й позитивні моменти – на Львівщині у жінок, що мусіли втекти від війни, народилося 893 дітей і більше як 2 200 вагітних пацієнток стоїть на обліку в жіночих консультаціях. Правда, слід розуміти, що ситуація змінюється і дехто до пологів повернеться до себе, на звільнені від ворога території.

«Робимо усе необхідне, аби на медицину області не впливала війна»

– Як між медзакладами та лікарями розподілялося навантаження? Де саме лікувалися люди, що приїхали до нас з інших областей?

– До надання медичної допомоги задіювалися усі заклади охорони здоров’я. Люди обирали саме ті з них, які були ближче, до місця їх проживання або ті, до яких вони самі забажали звернутися. Звісно ж, є низка закладів надання спеціалізованої допомоги, до яких люди з інших регіонів зверталися за специфічною допомогою: з пульманологічними, онкологічними та іншими недугами. А ургентну (невідкладну, термінову) допомогу надають там, де обирає пацієнт.

– В Україні більшість людей уклали договори з дільничними (сімейними) лікарями, які й надавали первинну медичну допомогу. Крім цього, на багатьох були заведені електронні карточки, в яких записують усі проведені медичні допомоги. Це особливо важливо для людей, що стоять на диспансерному обліку. Яка ситуація та алгоритм дії зараз?

– Так, люди, що переїхали до нас на Львівщину з інших регіонів мали договори з сімейними лікарями та, зважаючи на віськовий час, допомогу надають усі медпрацівники і усім пацієнтам. У разі відсутності електронного скерування лікаря – напрацьований алгоритм реєстрації. Це не є перешкодою, аби надати необхідну спеціалізовану допомогу амбулаторно чи стаціонарно. Теж саме і з диспансерними хворими, також проводяться необхідні оперативні втручання. Робимо усе необхідне, аби на медичне забезпечення і наших мешканців, і переселенців не впливала війна.

– Якою є ситуація з фінансуванням медичної галузі? Чи вистачає у закладах охорони здоров’я Львівщини медикаментів, медпрацівників; чи достатньо ліжкомісць?

– Абсолютно не відчуваємо проблем з фінансуванням. Усі заклади охорони здоров’я України його отримують вчасно. Щодо закуплення медикаментів за кошти бюджету України, то вони розподіляються на заклади охорони здоров’я у відсотковому значенні, враховуючи ситуацію, що склалася та міграційні процеси. Розподіляють більшу кількість ліків для диспансерних пацієнтів, знаючи скільки їх перебуває у Львівській області. Враховується й те, що деякі заклади можуть бути евакуйовані на Львівщину. Проблем з забезпеченням медикаментами ми не відчували ще й тому, що були створені свої внутрішні резерви, які зараз скеровуються туди, де вони необхідні. Окрім того, ми отримали значну кількість медикаментів та необхідних речей завдяки гуманітарній допомозі, яка надходить в область.

Щодо лікарняних ліжок, то станом на сьогодні, можливостей закладів охорони здоров’я Львівщини достатньо, аби не було проблем з розміщенням стаціонарних хворих. Відсутні й кадрові проблеми, хоча чимало медпрацівників було мобілізовано.

«Якихось інфекційних спалахів чи зростань не було»

– Міграційні процеси часто викликають поширення деяких заразних хвороб, зокрема, туберкульозу. Яка зараз ситуація в області?

– Таких звернень було чимало, але говорити про загострення ситуації не можемо. Якихось спалахів чи загрозливих зростань не було. Усі пацієнти проходять належне лікування.

– Як уже говорилося, початок війни потрапив на період пандемії. Чи збільшилася кількість хворих та інфікованих? Як у цей період дали собі раду медики?

– Насправді ковідна хвороба була і є, вона нікуди не зникла. Але наприкінці лютого чергова хвиля коронавірусу вже йшла на зменшення і навіть, враховуючи на збільшення кількості людей в області та розташування багатолюдних локацій, на щастя, спалаху коронавірусної хвороби ні тоді, ні зараз не спостерігаєтсья. Ми продовжуємо фіксувати хворих на COVID-19, але такі випадки є поодинокими. Як і минулого року, у цей час, спостерігається спад захворюваності.

– А як щодо мавп’ячої віспи, що шириться світом? Чи проводяться заходи, аби не допустити її розповсюдження Україною?

– Вивчаємо ситуацію у світі. Ми провели навчання з персоналом закладів охорони здоров’я, відпрацювали алгоритми дій у разі виявлення такого захворювання. Але наразі таких випадків на Львівшині не виявлено. Та, звісно ж, ми розуміємо, що в період великих інфекційних викликів та через воєнні дії, в Україні можуть бути навіть явища гуманітарної катастрофи. Медпрацівники мають бути готовими до усіх небезпек. Тож хотів би звернутися до усіх мешканців Львівшини – не нехтуйте правилами безпеки, дбайте про власне здоров’я і за появи перших симптомів – звертайтеся до медиків.

Розмовляла Наталка Сохан