Головне за день

Російсько-українська війна – це перша битва з такою великою кількістю дронів, які здатні долати тисячі кілометрів до своєї цілі. Вони суттєво впливають на тактику бойових дій. Якою є ситуація біля Часового Яру, у кого саме – у нас чи у ворога – перевага у застосуванні БпЛА, у чому полягає робота дронів зі штучним інтелектом, чи можуть безпілотники замінити або відчутно компенсувати снарядний голод та в якому напрямку розвиватимуться далі їх технології – у програмі АнтиТокШоу на ТРК «Перший Західний» командир батальйону ударних безпілотних авіаційних комплексів «Ахіллес» 92-ї Окремої штурмової бригади Юрій Федоренко.

Відеоверсія розмови – тут.

Часів Яр і Богданівка – штурмові дії ворога не вщухають

– Що відбувається зараз на лінії зіткнення, де стоїть ваш підрозділ?

– Бахмутський відтинок – Богданівка, Часів Яр, Іванівське, Кліщіївка, Андріївка. У разі необхідності додатково залучаємося до проведення інших операцій. Зокрема, у Андріївці та Кліщіївці противник, незважаючи на штурмові дії, які проводить щодня, тактичних успіхів немає. Останній тиждень усі позиції залишаються за Силами оборони. Противник штурмує Часів Яр і намагається обійти його по флангах через Богданівку та Іванівське.

Противник змінює тактику ведення штурмових дій: від невеликих груп і завершує масованими атаками. Зокрема, під час однієї з таких ворог задіяв близько 30 одиниць броньованої техніки різного ґатунку, а також штурмові підрозділи. Цей масований наступ за підтримки авіації, артилерії, РСЗВ, термобаричних боєприпасів «Сонцепек» не дав ворогові тактичних успіхів на полі бою. Тоді тільки наш підрозділ знищив дев’ять одиниць легкоброньованої техніки, ще дві пошкодив і ліквідував авто типу «Багі» з піхотою. Загалом противник втратив понад 20 одиниць броньованої техніки.

– Що з цивільним населенням у Часовому Яру – усі люди евакуювалися?

– Складно сказати. Наголошу, українці, які опиняються у такій прифронтовій зоні не повинні затягувати з евакуацією аж до того часу, коли це стає небезпечним. Бо інакше вони наражають на загрозу не лише своє життя, а й військових, яким доводиться під масованими обстрілами, у тому числі і КАБами, вивозити їх із зони бойових дій.

За моїм переконанням, така евакуація мала б бути вирішена на законодавчому рівні, але наразі ця ініціатива застрягла у Верховній Раді.

Противник переважає нас у засобах, але ситуація не критична

– У кого перевага у застосуванні безпілотних літальних апаратів?

– БпЛА я би поділив на дві категорії: розвідувальні і ударні. Розвідувальні є двох типів. Щодо «літаючого крила», то тут противник має перевагу, бо ще з 2014 їх виготовляє і модернізує. Це «Орлан», «ZALA» і багато інших модифікацій. Правда, Сили оборони за рахунок держпрограм теж наростили кількість таких засобів. Щодо ударних засобів типу «літаюче крило», то тут у противника абсолютна перевага: це «Ланцети», «Куби-БЛА» і багато іншого. ЗСУ лише зараз нарощують такі  спроможності. Якщо у 2023 у нас були такі поодинокі вильоти, то зараз – це стає масовим на полі бою.

Що стосується коптерів цивільного призначення: розвідувальних «Мavic-3» і «Мavic-3Т», то на один наш дрон противник має 2-3. Це обумовлено відносинами між РФ і Китаєм. Вони напряму закуповують його великими партіями, а Україні доводиться їх завозити з різних місць. Щодо FPV-дронів, то якщо на початку листопада на один наш FPV противник мав п’ять своїх, то на сьогодні – не більше 2-3. Сили оборони почали отримувати більше нічних FPV.

Якщо говорити про нічні бомбери, то це виключно українська розробка, противник аналогів не має, думаю, що у нього за пів року з’явиться щось подібне.

Загалом, ворог переважає у засобах, але якщо розглянути зокрема – ситуація не критична. Головне тримати динаміку, масштабуючи виробництво вдалих зразків.

– А як щодо вправності пілотів і операторів БпЛА: у нас і ворога?

– Чесно – ми воюємо не з дурнями. Росіяни спроможні навчатися і застосовувати тактики, зокрема і Сил оборони. На моє переконання, наразі у пілотуванні FPV-дронів, ми за підготовкою операторів випереджуємо ворога і намагаємося тримати динаміку. Аби не сталося як з Мavic, тут противник вирівняв спроможності у майстерності пілотування і, відповідно, у накопиченні засобів.

Штучний інтелект має менше обмеження по радіогоризонту

– Є інформація, що ворог почав застосовувати безпілотні літальні апарати зі штучним інтелектом. Про що мова?

– Усе просто. Аби дрон потрапив у ціль, пілот має довести його туди. А штучний інтелект дає можливість, якщо ти захоплюєш ціль, то далі дрон рухається на неї самостійно. Це дозволяє працювати з більшою кількістю позицій і має менше обмеження порадіогоризонту.

Йдеться про передачу сигналу від станції управління на дрон. Відповідно, якщо БпЛА опиняється нижче ніж станція, то сигнал зникає. Таку проблему маємо і ми, і противник. Тож штучний інтелект це революційна річ у світі БпЛА, але не тільки ворог застосовує його. Україна теж задніх не пасе.

Основне, що держава нарощує свої спроможності з дронами

– Президент Зеленський заявив, що у 2024 Сили оборони отримають мільйон безпілотних літальних апаратів. Чи перепаде на ваш підрозділ щось з цієї кількості?

– Не знаю, чи саме з цього мільйона. Основне, що ми їх отримуємо і держава нарощує свої спроможності. Зокрема, нічні бомбери ми повною мірою отримуємо від держави.  FPV-дрони – 40% – це державне фінансування, а 60% – благодійні організації і донати українців. Розвідувальних засобів типу «Мavic» держава постачає 30%, а основну кількість – волонтерські організації. Щодо засобів типу «крило», то 80% отримуємо від держави, а 20% – підзбируємо, аби мати їх в достатній кількості. Бо одноразові і багаторазові дрони – це розхідний матеріал під час інтенсивних бойових дій.

– Як ви уже казали Сили оборони отримують дрони з різних джерел – чи є проблема в уніфікації управління і поводження з ними?

– Розповім лише про категорію дронів – це FPV. Бо «Мavic-3» і «Мavic-3Т», нічні бомбери та розвідувальні засоби (волонтерські і від держави) – плюс-мінус будуть від одних і тих же виробників.

Основною проблемою залишаються FPV-дрони, які заходять у різних комплектаціях. Підрозділи, які ефективні на полі бою, мають у своєму штаті майстерні, які доводять їх до тої комплектації, яка необхідна. Інколи буває так, що волонтери передали нам дрони, але на нашому напрямку, у зв’язку з насиченням засобів РЕБ противника, ландшафту чи ще якихось причин, вони не можуть працювати. Тому його необхідно дообладнати. На один коптер витрачаємо ще додатково 5 тисяч гривень, щоб купити необхідні комплектуючі та перепаяти його.

Це стосується і дронів цього типу, які надходять від держави. Деякі є в якісній комплектації і готові для застосування, а інші – теж необхідно переробляти. Тож має бути додаткове фінансування підрозділів. Ми тільки на стяжки, якими до FPV-коптера кріплять батарейки і боєприпас, витрачаємо орієнтовно 120 тисяч гривень на місяць. На армований скоч – 65 тисяч.

Найпотужніший вогневий вплив: БпЛА у поєднанні з артилерією

– Чи можуть БпЛА замінити або відчутно компенсувати снарядний голод? Чи здатні ми воювати лише дронами?

– Дрони – це те, що дало унікальну можливість змінити хід бойових дій. Ми почали бачити противника у режимі тут і зараз, на різній відстані від лінії бойового зіткнення. Відповідно, стріляємо більш влучно і точніше направляємо свої ударні системи. Але артилерія буде безальтернативною ще у найближчі 50 років. Достатньо низького туману чи мряки і БпЛА уже не такі ефективні, а артилерії байдуже. Тому найбільш потужним для оборонних та наступальних дій є об’єднаний вогневий вплив – засоби БпЛА у поєднанні з артилерійськими засобами.

У 2025 будуть уже зовсім інші системи

– В якому напрямку розвиватимуться далі технології дронів?

– Розділю питання на три частини. Якщо говорити про безпілотні системи, які перебувають на воді і під водою, то Україна тут абсолютний лідер. Не маючи своїх кораблів, ми знищили понад 25% флоту РФ. Безпілотні системи, які працюють на землі – це різноманітна роботизована техніка на колесах чи гусеничному ході. Вони забирають поранених, доставляють необхідні боєприпаси, проводять розмінування і замінування, на них встановлюються бойові модулі, які можуть виконувати задачі в «сірій» зоні та знищувати ворога, зберігаючи життя нашим військовим. Ці системи активно розвиваються. І нарешті, усе те, що перебуває у повітрі – засоби БпЛА – тут теж буде розвиток.

У 2025 побачимо вже зовсім інші системи. Бо, наприклад, бомбери, ті, які були на початку 2023 і зараз, –  уже зовсім різні засоби.

Розмовляли Віктор Біщук, Ярина Капітан

Записала Наталка Сохан