Головне за день

На Львівщині розпочався перехід церков з УПЦ МП до ПЦУ. Процес триває. Однак він повинен відбуватися без осквернення святинь, без бійок, кровопролиття, виключно мирним та законодавчим шляхом, у цьому переконаний перший заступник начальника Львівської ОВА Андрій Годик.

Як на Львівщині проводиться комплексна боротьба з «русскім міром»; на які обласні цільові програми витрачаються обласні кошти; чи готова Львівщина до чергової хвилі переселенців з тих областей, де ведуться бойові дії? Про це – у програмі «Головне за день» на ТРК «Перший Західний».

Відеоверсія програми – тут.

– У Покровському кафедральному соборі УПЦ МП Хмельницька особи у священичому облаченні побили військовослужбовця. Після цього парафіяни храму проголосували за перехід до ПЦУ. А якою є ситуація із переходом церков з УПЦ МП в ПЦУ на Львівщині?

– Аналізуючи події, що відбулися у Хмельницьку, насправді, бракує слів… Правоохоронці повинні надати правову оцінку неправомірним, неетичним діям священнослужителів, якщо їх можна так назвати.

Що стосується Львівщини, то ми проводимо комплексне питання комунікації із населенням. Є певні нормативні перепони, що ускладнюють процес і роблять його довшим. Але процес переходу з УПЦ МП є неминучим і він має відбуватися мирно, спокійно в межах чинного законодавства.

Станом на сьогодні у нас зареєстровано 47 релігійних громад УПЦ МП. З них 25 – діючі, 22 зареєстровані, але фактично не проводять богослужінь і не здійснюють жодної діяльності.

Зміни в нормативній базі спростили б завдання переходу громад в ПЦУ. Оскільки, зважаючи на чинні норми, ліквідувати релігійну організацію, навіть якщо вона займає антидержавну позицію, можна у два способи. Перший – через рішення суду. Таке рішення можемо отримати не скоро. Друге – рішення самої релігійної громади про припинення своєї діяльності.

Водночас у законодавстві передбачено можливість переходу від однієї єпархії до іншої і, як наслідок, зміна підпорядкування.

Важливо, щоб процеси переходу від УПЦ МП до ПЦУ відбувалися в мирний спосіб, визначений законом, без кровопролиття і загострення конфліктів у цей нелегкий для нашої держави час.

Боротьба з «русскім міром» на Львівщині ведеться комплексно

– Наскільки детально проводиться моніторинг цієї ситуації на Львівщині? І як саме має відбуватися цей перехід?

– Робота ведеться вже не перший рік. Кожного року бачимо динаміку щодо зменшення релігійних громад УПЦ МП. А події, що відбулися і в Києво-Печерській лаврі, і в храмі Хмельницького стануть додатковим каталізатором для прискорення цих еволюційно-революційних змін.

Водночас хочу звернутися і до органів місцевого самоврядування. Ми не повинні зараз приймати якісь політичні рішення або рішення, що не мають під собою законного обґрунтування.

Ми можемо багато говорити про націоналізацію тих чи інших об’єктів, про прийняття на баланс, але ми маємо чітко подивитися всю юридичну історію. Якщо потрібне рішення суду, давайте об’єднаємо зусилля і забезпечимо об’єктивний судовий розгляд і рішення суду.

Якщо говорити про націоналізацію тих чи інших об’єктів, то по-перше з’ясуємо, хто є суб’єктом і юридично доведемо, хто є кінцевим бенефіціаром. А по-друге, органи місцевого самоврядування не є суб’єктом прийняття рішення про націоналізацію того чи іншого нерухомого майна. Тому ця робота повинна бути системною.

– Боротьба з «русскім міром» на Львівщині ведеться і в інших напрямах. Зокрема, у Львові перейменовано вулицю Короленка на вулицю імені Героя України Тараса Бобанича. А замість російського культурного центру, що функціонував на цій вулиці, відкрито Будинок воїна…

– Питання «русского міра» – комплексне. Справді, у нас немає вулиці Короленка, а є вулиця Героя України Тараса Бобанича. Це – також один із елементів боротьби з «русскім міром». Маємо своїх Героїв, котрі заплатили найдорожчим: віддали за наші цінності і за нашу державу свої життя.

У нас відбувається процес декомунізації в частині культурних та архітектурних пам’яток. Навіть в умовах воєнного часу ми повинні підвести риску і сказати, що досить.

Потрібно по-максимуму перекрити канали розкрадання бюджетних коштів

– У Львові створено Центр аналізу ризиків економічної безпеки. Яке його завдання?

– До цього центру долучені правоохоронні органи, податкова і обласна військова адміністрація. Створено робочу групу в яку делеговано представників вказаних відомств.

Основне завдання – оперативний обмін інформацією; проведення аналітичної роботи; висвітлення і виокремлення тих чи інших ризиків, що дозволяють злочинцям користуватися прогалинами в законодавстві, недосконалою нормативно-правовою базою чи просто вчиняти злочини в сфері економіки. Тобто ми повинні по максимуму перекрити всі можливі канали розкрадання бюджетних коштів для того, щоб запобігти ослабленню держави на економічному фронті.

Наше завдання – спільними зусиллями виявляти ці прогалини і максимально перекривати будь-які злочинні прояви. Це може проявлятися у зверненні щодо внесення змін до законодавства щодо тих чи інших питань. Якщо злочини досягнули зухвалого характеру – кримінальне переслідування і покарання. Ця робота має проводитися системно і послідовно.

– Нещодавно Львівська ОВА прозвітувала про фінансування обласних цільових програм на 89 млн грн. На які напрями були скеровані ці кошти?

– Оскільки ми розуміємо, що фінансові можливості обласного бюджету не можна порівнювати з бюджетом Львівської міської територіальної громади, то наше завдання – підсилити ініціативи, запропоновані державою або органами місцевого самоврядування, щоб масштабувати вплив і максимальний ефект для мешканців Львівщини.

Станом на зараз, профінансовано 17% від передбачених на цей рік коштів на обласні цільові програми. Пріоритети – всі ті ж самі: охорона здоров’я, програма підтримки ВПО, програма «Безпечна Львівщина», спрямована на підтримку наших військових і правоохоронного блоку, освіта та низка інших.

Ця сума буде динамічно змінюватися в частині збільшення, адже ми розуміємо, що по багатьох програмах є певна процедурна складова, пов’язана з розробкою проєктно-кошторисної документації, отриманням експертних висновків, тендерною закупівлею чи виконанням робіт, або передбачені різні елементи конкурсного відбору і визначення отримувачів допомоги.

Це – підсумки першого кварталу. Вони – позитивні. І позитив у тому, що фінансування відбувається.

На Львівщині зареєстровано близько 250 тисяч ВПО

– На Львівщину і надалі можуть прибувати мешканці східних областей. Чи готова область запропонувати цим людям належні умови проживання?

– Восени минулого року ми вже говорили про те, що готуємося до можливого суттєвого навантаження на нашу інфраструктуру. Адже активні бойові дії у східних, північних і південних областях тривали.

Ситуація – контрольована і доволі динамічна. За офіційними даними в області – близько 250 тисяч зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб. Продовжують прибувати люди в межах евакуаційних поїздів. Але їх – небагато. Це може бути 50–150 людей. Алгоритми напрацьовані ще минулого року. Їм пропонується розселення в тих закладах і громадах, де є така можливість.

Минулого року ми реалізовували програму щодо капітального ремонту приміщень гуртожитків закладів профтехосвіти. Цьогоріч вона також реалізовується. Це – суттєво якісно кращі умови, аніж були до того у студентів вказаних закладів. Ми готові пропонувати гідні умови.

Зі свого боку держава і міжнародні інституції надають фінансову допомогу. Держава забезпечила підтримку приватних домогосподарств, які готові прийняти до себе ВПО.

Ми зі свого боку, в межах обласних ініціатив, забезпечуємо цим людям психологічну допомогу, спільно з органами місцевого самоврядування намагаємося забезпечити їхній супровід щодо вирішення соціально-побутових питань.

Так, люди бояться їхати. Відтак, ми не тут повинні показувати картинку, що їх чекають, а там. Це – важливо. Ми до цього готові. Це – наш обов’язок.

Розмовляли Уляна Лаврик, Стас Гордієнко

Записала Олеся Когутич