Російські ракети вздовж русла рік є для нас проблемою – Олег Жданов
- Четвер, 23 лютого 2023
Міномети, боєприпаси до Himars, багатофункціональні літаки F-16… Це далеко не повний перелік засобів, що допоможуть знищувати ворожу техніку, протистояти особовому складу противника та посилять захист повітряного простору України. До цього переліку належить і розгортання додаткових радіолокаційних станцій вздовж річок. Адже як зауважив військовий експерт Олег Жданов: «Ракета, яка йде над водою, потрапляє в «мертву зону»… і може досягнути цілі».
Що ще потрібно ЗСУ для зміцнення потенціалу; чи є сенс утримувати Бахмут; для чого РФ піхота без техніки?.. – у розмові з військовим експертом Олегом Ждановим на ТРК «Перший Західний».
Відеоверсія – тут.
– За інформацією Інституту вивчення війни, Росія вже спрямувала більшість своїх підрозділів Західного військового округу для участі в наступі у Луганській області. Називають цифри у 100 тисяч осіб. Чи відповідає ця цифра дійсності і чого очікувати на вказаному напрямку?
– Конкретно на Луганському напрямку важко сказати чи є така кількість. За даними розвідки, очікуємо, що на початок березня в Україні може перебувати до 400 тисяч військових російської армії.
До речі, згідно з даними, озвученими минулого тижня тим же американським Інститутом вивчення війни, 97% регулярних частин Збройних сил РФ уже перебувають в Україні. І вони вже використали близько 50% своїх військових потужностей.
Зараз на Донецькому напрямку налічується близько 190 батальйонів. Але це аж ніяк не 100 тисяч. Тому я думаю, що і на Луганщині їх менше. Чисельність може сягати до 40 тисяч.
В будь-якому випадку вони будуть намагатися просуватися вздовж річки Оскіл до Куп’янська і західніше для того, щоб знову захопити частину Харківської області і створити буферну зону вздовж кордону Луганської області. З таким же наміром просунутися в Дніпропетровську область. Ну і захопити Донецьку область в її адміністративних кордонах. Це – мета операції. Ми її знаємо.
Втрати ворога: до 2000 солдатів на 93 метрах фронту
– Якою є ситуація навколо Бахмута і чи є сенс утримувати місто?
– Ми стабілізували ситуацію навколо Бахмуту і на Півдні, і на Півночі, і в самому місті. На деяких напрямках навіть трохи відсунули ворога із займаних позицій.
Як діяти далі?.. Це рішення президентові України може запропонувати Генеральний штаб, оскільки вони бачать загальну картину.
Річ у тім, якщо ми відійдемо на черговий рубіж оборони, а в нас він уже обладнаний за межами Бахмуту, то російські війська прийдуть туди і будуть нас переслідувати. І все почнеться спочатку. Тому лише Генштаб може оцінити чи є сенс його утримувати, чи відійти на новий рубіж.
За інформацією Інституту вивчення війни, на 100 футів (93 м) просування вглиб нашої території, вони втрачають до 2000 осіб. Навіть вже перевершили маршала Жукова, який за часів Другої світової війни клав по 750 солдатів на 1 км фронту. Тож думаю, що за таких розкладів є сенс утримання Бахмуту.
Як з’ясувалося, для них загибель 50 млн людей у Другій світовій війні це – не велика втрата.
– Також з’являється чимало інформації про прибуття у Запорізьку область бойовиків ПВК Вагнера. Чи так це насправді?
– Така інформація є. Запорізький напрямок я б назвав більш-менш стабільним. Так само і Херсонський. В основному там позиційні бої, обмін артилерійськими ударами і дуже рідко застосовується авіація.
Ми нанесли суттєвий розгром найбільш боєздатній частині російських військ на цьому напрямку. Маю на увазі Вугледар. Також була спроба наступу на Оріхів. Але їм дали відсіч. Вони понесли втрати і зупинилися. Інших спроб наступу на Запорізькому напрямку наразі не спостерігаємо.
Фактично, там війська РФ намагаються вкопатися і піти в глуху оборону. Бо там вони більше бояться нашого контрнаступу, незважаючи на чисельну перевагу в особовому складі, яку вони там створили. ПВК Вагнера вони туди перекидають, аби підсилити оборонні дії власних збройних сил.
Нам потрібні засоби боротьби з піхотою
– На виїзді з Маріуполя помітили колону тентованих вантажівок піхоти, протяжністю майже 80 км. Стояли вони в напрямку Бердянська, але теоретично їх могли перекинути на Донецький фронт. Чи є інформація, куди саме рушили вони?
– Росіяни повертаються до практики Першої світової війни, де відбувалися хвилі штикових атак. Річ у тім, що в РФ бракує бронетехніки. Тож вони намагаються отримати хоч якусь вигоду.
До речі, російська пропаганда говорить про те, що нумерацію новостворених полків мобілізованих вони взяли з Другої світової війни, з нумерації радянських полків. І вони тепер їх називають стрілецькими. Це – дійсно маршові роти на вантажівках, які будуть іти в пішу атаку на наші позиції.
– Це будуть суто піхотні?
– Саме так. До речі, навіть в тих частинах, які ще належать до регулярних, і які воювали в Україні з самого початку, кількість мобілізованих зростає, а кількість бронетехніки зменшується. Тож вони формують у цих частинах по 1-2 резервних батальйони, без техніки, на вантажівках. Це – резервні батальйони для поповнення втрат в ході ведення бойових дій.
– У цьому випадку міномети і касетні боєприпаси потрібні більше, аніж літаки?..
– Давайте не будемо застосовувати назву зброї, забороненої міжнародними конвенціями. І у нас, до речі, немає касетних боєприпасів. Ті боєприпаси з вольфрамовими кульками, які ми намагаємося отримати для Himars від наших партнерів, це – не стільки касетні як спеціалізовані боєприпаси для боротьби зі скупченням техніки і особового складу противника. Але ви абсолютно праві у тому, що нам потрібні засоби боротьби з піхотою, в основному міномети. Армія потребує їх якомога більше.
Ракету, що йде над водою не бачать радіолокаційні станції
– У Повітряних силах заявляють, що Росія змінює тактику запускання ракет. Робить це уночі. Повітряними кулями проводить розвідку, а опісля ціляться ракетами… За словами речника Повітряних сил Юрія Ігната, тепер окупанти ховають свої ракети в руслах річок. Як це працює?
– Русло річки – найнижче над рівнем світового океану. Ракета, яка йде над водою, потрапляє в «мертву зону» радіолокаційних станцій. Вони її не бачать, тож така ракета може досягнути цілі. Так відбулося у Хмельницькому: дві ракети збили, а дві досягли своєї цілі і влучили в об’єкти інфраструктури. І тому нам потрібно розгортати додаткові станції вздовж річок, аби спостерігати за рухом цих ракет.
До речі, РФ працює так не вперше. У квітні 2022 так робила російська авіація. Вони рухалися вздовж Дніпра і з Київського водосховища наносили ракетні удари по Києву, а потім швидко тікали в повітряний простір Білорусі. Тож нам потрібно змінити систему спостереження.
Ракети вздовж русла рік будуть для нас проблемою. І нам потрібно буде реагувати на ці виклики.
Щодо повітряних куль, думаю, вони не матимуть особливого позитивного ефекту для росіян. Адже наші оператори вчаться. Окрім того, повітряну кулю дуже легко відрізнити від повітряної цілі: в плані її курсу, руху в повітрі та швидкості. Але вони можуть засвітити екран радіолокаційної станції.
Для нас найбільш вигідними є літаки F-16
– Чекаємо на винищувачі, які суттєво посилять захист нашого неба. Наскільки важливо Україні отримати F-16? І на які ще літаки можемо розраховувати?
– До речі, з’явилася інформація, що можемо отримати винищувачі «Торнадо». Але я б сказав, що для нас найбільш вигідними є F-16. Адже це – багатоцільовий літак, який виконує 4 функції: винищувача, перехоплювача, бомбардувальника і штурмовика.
Для нас це – найбільш універсальний літак. Він найбільш розповсюджений у світі. Випущено не одну тисячу цих літаків. Якби нам їх надали, це було б найбільш вигідне придбання для Повітряних сил ЗСУ.
– Під час поїздки Джо Байдена до Польщі його навіть зустрічали з плакатами «Байден, дай F-16»…
– Саме так. Наведу такий цікавий приклад. Спочатку після Рамштайну усі говорили про 320 танків. Тепер з’ясувалося, що нам дадуть їх аж 700. Може питання винищувачів також вже вирішене, але нам їх поставлять ближче до контрнаступальної операції.
– І тоді стає зрозумілим контекст слів Бориса Пісторіуса, який каже, що Німеччина не має таких літаків, які потрібні Україні. А в них, до речі, F-16 є на озброєнні…
– Так. А згадайте як Португалія заявляла, що не буде передавати Україні танки. А потім сказала, що в них є три і вони їх нам віддадуть.
Тому, як сказав Володимир Зеленський, низка домовленостей залишилася за зачиненими дверима.
Розмовляли Ніна Сукач, Стас Гордієнко
Записала Олеся Когутич
