Результат лише через 10 років – керівники «Галсільліс» про відновлення лісів та проблему Карпат
- П'ятниця, 07 квітня 2023
Скорочення площі лісів у нашій державі, тисячі гектарів, які вигоріли внаслідок війни – мають негативний вплив на глобальні кліматичні процеси в усьому світі. Що можемо зробити вже зараз, щоб врятувати ситуацію, чим допомагатимуть лісові господарства Львівщини та що відбувається у Карпатах і як це виправити – у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» гендиректор обласного комунального підприємства «Галсільліс» Іван Підгородецький і директор радехівського «Галсільлісу» Любомир Бунь.
«Має пройти до 10 років, щоб ми побачили результат»
– Пане Іване, на що найбільш негативно впливає знищення лісових насаджень України?
Іван Підгородецький: У першу чергу, на екологію, наступною є – економіка, адже з лісів гроші йдуть у бюджет і за їх рахунок розбудовуються дороги і уся інфраструктура. Тому їх відновлення є надзвичайно важливим. Те, як ми будемо це робити, – велика проблема тому, що ліси пошкоджені осколками і вже ні до чого не придатні. Потрібно їх забирати і з нуля, з самого початку, вирощувати нові.
– Забирати як – вирубувати? Навіть ті дерева, які ще залишилися цілими?
– Звичайно. Ці дерева є також пошкодженими.
– Чи можна їх використовувати?
– Ні, всередині дерев є металеві осколки від ракет та снарядів.
– Ми бачили, як на деокупованих територіях Миколаївщини військові, разом з лісівниками, висаджують ліс і розуміємо, що на це потрібно дуже багато часу. За який термін після висадки дерев можна вважати, що ця територія заліснена?
– Ще перед цією війною, у 2021 році, ми вже допомагали висаджувати ліс на Луганщині і маємо приклад цього процесу. Для початку треба, як мінімум розмінувати територію, підготувати її, висадити дерева і має пройти до 10 років, щоб ми побачили результат. Це довгий процес.
«Потрібно декілька таких Радехівських лісгоспів»
– Виходить, що навіть будинки можна швидше відбудувати, ніж відновити ліси. Пане Любомире, Львівщина, дякувати Богові, немає таких знищених територій, які є у південних та східних областях. Чим можемо допомогти тим регіонам окрім того, що після розмінування будемо висаджувати дерева. Чи є ще якась можливість?
Любомир Бунь: Звісно, допомагатимемо саджанцями, бачу хорошу перспективу вирощування посадкового матеріалу, щоб вони змогли провести заліснення знищених територій. Якраз цим питанням займаємося, у нас створені теплиці, висіваємо насіння. Після перемоги зможемо їм ними допомогти.
– У нас дещо інші кліматичні зони – Карпати і лісостеп Східної України суттєво відрізняються. Які саме обираються дерева для насаджень?
– Переважаючою буде сосна звичайна, бо якраз вона в тих регіонах – на Сході і у Харківській області добре приживеться. Для південних областей, зокрема Миколаївщини, потрібні більш теплолюбні дерева, але аби усе це впроваджувати, повинна бути розроблена відповідна програма.
– А чи знаєте, скільки саме необхідно саджанців для різних регіонів і скільки за 2023 рік зможемо їх виростити?
– Так. Приблизну кількість вирощеного посадкового матеріалу знаємо, бо займаємося цим вже кілька років. Таке підприємство, як Радехівське дочірнє, для заліснення тих територій, може передати до 500 тисяч штук. Однак, якщо рахувати, що 7 тисяч саджанців йде на один гектар заліснення, то потрібно декілька таких Радехівських лісгоспів, щоб засадити ними територію, яка постраждала.
Саме з Радехівського підприємства на Луганщині був створений Львівський гай, вже висаджено 5 тисяч одиниць сосни звичайної.
«Незаконна вирубка усе ще продовжується»
– Крім проблем, які пов’язані з війною, є ще й вирубка Карпат. Від побаченого, що саме відбувається з горами, – в небайдужих українців серце крається. Що робимо для того, щоб цю ситуацію врятувати і залісити Карпатські гори, їхні вершини?
Іван Підгородецький: Те, що ми бачимо є проблемою, бо в Карпатах відбувається масове всихання ялини і ялиці, що розпочалося ще на початку цього століття. Усе через те, що ялина і ялиця мають поверхневу кореневу систему, і внаслідок зміни клімату і малосніжних зим, породи засихають і їх потрібно забирати. Тому ми міняємо насадження – висаджуємо ті хвойні дерева, які пристосовані до цих умов. Ця проблема буде у нас ще не один рік.
– А якою є ситуація з незаконною вирубкою лісів?
– Ми робили зріз останніх п’яти років і зауважили, що динаміка самовільних рубок зменшилася в десятки разів. Ми використовуємо рейдові бригади, наша лісова охорона; закуповуємо засоби, які роблять охорону якіснішою. Перед війною навіть планували купити квадрокоптери, щоб детальніше охороняти наші ліси. Але, на жаль, розпочалася війна і ці засоби зараз заборонені для використання, та й люди в умовах війни їх негативно сприйняли б.
– Чи з початком широкомасштабної війни зменшилося бажання людей незаконно вирубувати ліси?
– Ні. Хоча динаміка є позитивною, незаконна вирубка усе ще продовжується.
Деревина на фронт та для військових
– Галсільліс забезпечує деревиною військових, які на передовій споруджують бліндажі та інші споруди, укріплюють окопи. Який об’єм деревини за 2022 рік пішов на ці потреби?
– Це близько 2 тисяч кубічних метрів деревини, вартістю приблизно 4 млн гривень. Ми забезпечували не лише східні області, а й нашу, Львівську, бо й тут будувалися бліндажі та інші військові споруди.
– Пане Любомире, за яким принципом обирається, яке саме дерево потрібно рубати для потреб військових?
Любомир Бунь: Це погоджуємо з нашими захисниками – що саме, яка деревина їм потрібна, бо є її специфікація – діаметр, довжина, тощо. І тоді вже підбираємо необхідне.
– Існує обласна програма забезпечення родин загиблих військовослужбовців деревиною для певних потреб. Про що вона?
Ігор Підгородецький: Згідно неї визначається кому і скільки деревини можемо виділити безкоштовно. Усе це погоджується на комісії комунального майна, куди приходять запити. Згідно цього погодження ми й працюємо з населенням. Цієї зими, здебільшого, користувалася попитом дров’яна деревина для опалення. Мусили навіть ввести певні обмеження – до 5 метрів кубічних на сім’ю, бо було дуже багато запитів і просто фізично не змогли б забезпечити усіх потребуючих.
– Чи доводилося цієї зими допомагати дровами фронту?
– Це було першочерговим завданням, а вже після – забезпечення дровами сімей.
Екзотичні дерева на Львівщині
– Зараз Львівщина стала хабом для внутрішніх переселенців, сюди перебрався бізнес з небезпечних територій України, у нас планують вирощувати кавуни, абрикоси, персики. А чи плануєте вирощувати якісь екзотичні дерева, скажімо пальми?
Любомир Бунь: Ми вже вирощуємо 15 видів дерев, серед них – екземпляри завезені з Канади, китайську метасеквою (цієї осені висадили у Львові алею цього дерева), маємо й інші види.
Приїхавши до Радехова, можна придбати не лише місцеві, а й ті чи інші екзотичні саджанці. Є дугласія – завезена з Північної Америки, де вона виростає до 120 метрів висотою і живе 800-1000 років. У нас ці деревця молоді, їм лише 6 років, ще не знаємо, яка вона виросте в наших умовах.
Записала Наталка Сохан
