Головне за день

Каховське водосховище було основним водним ресурсом для Запорізької, Дніпропетровської та Херсонської областей. Саме у цьому регіоні сформоване основне ядро промислового комплексу України. Якщо не вирішити питання із постачанням води, то це не лише поставить під сумнів проживання у регіоні людей, можливість ведення сільського господарства, а й існування важкої промисловості.

Про це у програмі «Головне за день» на ТРК «Перший Західний» розповів Олексій Кущ, експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна», економіст.

Відеоверсія розмови – тут.

Фото: Ми Україна

Відбувається колосальна руйнація іригаційних системи водонакопичення

– Які наслідки підриву Каховської ГЕС у довгостроковому та короткостроковому періодах?

– Короткострокові наслідки це – руйнація економічних активів, житла і майна людей. Це знищені сільськогосподарські угіддя, затоплені населені пункти, Каховська ГЕС, що раніше працювала в об’єднаній енергетичній системі. Тобто це прямі збитки, що оцінюються в сотні мільйонів доларів. Хоча з точки зору подолання, вони не є критичними.

Якщо проаналізувати роботу Каховської ГЕС, то вона не мала аж такого суттєвого впливу на наш енергетичний баланс. Для порівняння, потужність Каховської ГЕС це – третина потужності 1 енергоблоку Запорізької АЕС. А в Запорізькій АЕС є 6 таких енергоблоків.

Фото: hromadske.ua

Найбільші втрати я б рахував у довгостроковій перспективі. Каховське водосховище, так зване «штучне море», було основним водним ресурсом для 3 областей: Запорізької, Дніпропетровської та Херсонської. Тут потрібно дивитися на основні напрями кінцевого споживання води: промислове споживання, споживання під час зрошувального землеробства в аграрному секторі і санітарні потреби населення. І якщо проблему санітарних потреб населення у воді ще можна вирішити, то важка промисловість залишається без водних ресурсів. Там сконцентроване індустріальне ядро України, де зосереджено найбільше підприємств і воно працювати не зможе. Це, насамперед, важкі підприємства: Нікопольський завод феросплавів, Запорізький металургійний комбінат.

Зрошувальне землеробство також – під великим питанням. Необхідно буде переходити на вирощування інших видів рослин. До прикладу, соняшника, який виснажує ґрунти.

Близько мільйона українців можуть зіштовхнутися з проблемою водного дефіциту. А це – один із найважчих видів соціального дефіциту, який можна уявити. Адже доступ до вони є визначальним соціальним фактором. У зоні найбільшого ризику – мешканці Нікополя, Марганця, Кривого Рогу.

Також бачимо, що з руйнацією Каховського водосховища відбувається колосальна руйнація іригаційних систем водонакопичення. Там було розташовано три основні канали, що живили водою Крим, Приазов’я та Кривий Ріг. Більше 30 іригаційних систем перебувають у непридатному стані.

Фото: Голос Америки

Є загроза того, що родючі ґрунти перетворяться на солончаки

– Цьогоріч не варто очікувати на урожай херсонських кавунів, помідорів, цибулі. А що місцеві мешканці зможуть вирощувати на цих землях у перспективі?

– Найбільший акцент потрібно робити на забезпеченні промислового інституту. Цю тему у нас зараз практично не піднімають. А це – найперша проблема, що виникне. Адже найбільшими споживачами води, до прикладу у Запорізькій області є промислові підприємства. У Херсонській області є артезіанські запаси води, промисловість розвинена значно менше, відтак дефіцит водних ресурсів відчуватиметься слабше. Питання забезпечення промисловості водними ресурсами, так чи інакше, стоятиме на першому місці.

Також можуть виникнути проблеми зі зрошувальним землеробством. У Запорізькій та Дніпропетровській областях не буде достатньо водних ресурсів. У Херсонській області ситуація буде менш складною. Цю проблему також потрібно вирішувати. Адже без поливу ці ґрунти піддаватимуться вітровій ерозії, можуть виникнути солончаки з великим об’ємом солі. На поверхні утворитися сольова кірка. Це становитиме загрозу для людей, оскільки ці солі через дихальну систему потраплятимуть до організму. Колись схожа екологічна проблема була в Аральському морі. Звісно, в Україні масштаби будуть меншими. Але утворення солончаків та їх вплив на людський організм – значний.

Солончак. Острів Джарилгач. Фото: Вікіпедія

Нам доведеться вживати системних і капіталоємних заходів. До прикладу, відбудова Каховського водосховища, будівництво каналу «Дунай-Дніпро», що допоможе відновити зрошувальну систему. На це знадобиться не один рік, а ще – мільярди доларів.

Без водних ресурсів в регіоні буде соціальна та економічна катастрофа

– А чи варто відновлювати Каховську ГЕС? Думки щодо цього питання розділилися…

– Я не знаю аргументів тих людей, котрі кажуть, що не варто відновлювати Каховську ГЕС. Дехто з фахівців пропонує відновити Великий Луг, що був за часів Запорізької Січі. Але тоді і антропогенне навантаження слід буде знизити до періоду козацької Січі. Тобто це формат козацьких зимівників та степових хуторів, де жило кілька тисяч осіб. За існуючого розміщення продуктивних сил в регіоні, де побудовані великі міста з важкою промисловістю (Кривий Ріг, Нікополь, Марганець), залишити цей регіон без водних ресурсів стане соціальною та економічною катастрофою.

Перейти у формат Великого Лугу можна. Але спершу люди, котрі кажуть, що не потрібно відновлювати Каховську ГЕС повинні відповісти на кілька запитань. Перше: куди подіти мільйон людей, котрі там проживають і котрі зіткнуться з колосальним дефіцитом водних ресурсів? Друге: що робити з важкою промисловістю, яка зупиниться через брак водних ресурсів, що забезпечують технологічно-виробничі процеси? Третє: що робити зі зрошувальним землеробством?

На мій погляд, якщо хочемо зберегти життя у Запорізькій, Дніпропетровській та Херсонській областях, тоді відновлення Каховської ГЕС є безальтернативним варіантом.

Великолузькі плавні. Фото: Вікіпедія

Руйнування Каховської ГЕС вплине на зерновий потенціал України

– Про підрив Каховської ГЕС говорять у кількох аспектах. Зокрема, це цілеспрямоване знищення можливості українців вирощувати зерно. Чи вплине руйнування Каховської ГЕС на зерновий потенціал України?

– Безумовно, це матиме вплив. Однак цей вплив не буде таким, що повністю знищить наш зерновий потенціал. Варто зазначити, що Придніпровський територіально-економічний район, сформований вздовж річки Дніпро і штучні водосховища є основою водних ресурсів цього регіону, зокрема важкої промисловості, населення, великих міст. Це – наше індустріальне ядро, яке в нас залишилося. Оскільки Донецько-Придніпровський район, Донецький економічний підрайон – фактично зруйновано, основою індустріального відновлення української економіки мав би виступати Дніпровський економічний район. Це – розвиток промислових підприємств і мегаполісів вздовж Дніпра. Для цього потрібні потужні водні ресурси.

У нас існує умовний «індустріальний ромб»: Запоріжжя, Дніпро, Кременчук та Кривий Ріг. Бачимо, що одну з вершин цього ромба вибиває руйнація греблі Каховського водосховища. Думаю, що це вписується у путінську парадигму про декомунізацію України, тобто знищення індустріального ядра, індустріального потенціалу української економіки.

Окрім того, Каховське водосховище було ще й транспортною артерією. Теперішня ситуація призведе до того, що відбудеться обміління нижньої течії Дніпра. Тож ця місцевість може перетворитися на велике болото. Буде ускладнено рух вантажних перевезень Дніпром. А це – одна з ключових транспортних артерій. Великі українські аграрні компанії створювали свій річковий флот для того, щоб перевозити за допомогою своїх суден класу «річка-море» зерно у Херсонські і Миколаївські порти. Зараз ця можливість буде якщо не втрачена, то суттєво знижена. А це, своєю чергою, також впливатиме на наш логістично-транспортний потенціал.

Скрін з відео: Перший Західний

Розмовляли Ніна Сукач, Стас Гордієнко

Записала Олеся Когутич