«Треба дивитися глибше». Нардеп про те, хто перебере на себе повноваження МСЕК та чи готова Україна до виборів
- Середа, 30 жовтня 2024
Кабмін затвердив план щодо протидії корупції у МСЕК. За ним, як повідомив прем’єр Денис Шмигаль, медико-соціальні експертні комісії в тому вигляді, як вони існують, будуть ліквідовані вже цього року; створюється група для перегляду їх рішень – три наступні місяці триватимуть перевірки; у листопаді МОЗ та Мінцифри представлять рішення щодо цифровізації проходження всіх етапів МСЕК. МОЗ та Мінсоцполітики мають невідкладно винести на розгляд Кабміну законопроєкти щодо їх реформи, додав Шмигаль. Нагадаємо, 22 жовтня президент Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО щодо МСЕК, яке передбачає їх ліквідацію та реформування.
Хто перебере на себе повноваження МСЕК, за яких умов в Україні можуть провести вибори та за яким часом тепер житимуть українці – у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» народний депутат України Василь Мокан.
Відеоверсія розмови – тут.
«Чекаємо реакції з Офісу президента»
– Для початку поясніть, за яким часом далі будемо жити – з’явилася інформація, що президент Володимир Зеленський не планує підписувати законопроєкт, згідно з яким 27 жовтня ми мали б переводити годинники в останнє – що відомо?
– Це не офіційна інформація, що президент не готовий підписувати це закон. З іншого боку, показником того, що такої готовності не було є те, що про нього забули, Нагадаю, Верховна Рада ще у липні ухвалила відповідний законопроєкт.
Тож перевели годинники зараз, однак, якщо законопроєкт не буде підписаний, то знову матимемо літній/зимовий час. Проте чекаємо на офіційну позицію з Офісу президента, бо це їхні повноваження.
Не голосував за цей законопроєкт, оскільки вважаю, що нам слід максимально синхронізовуватися з країнами Європи. Також є певні розрахунки, що таке скасування не дасть вагомого ефекту. Однак, оскільки ще у 2019-2020 роках спікер Ради Руслан Стефанчук виступив з такою законодавчою ініціативою, Верховна Рада за це проголосувала, тож буде дивно, якщо його не підпише президент.
«Не можна обрубати МСЕК, нічого не давши натомість»
– Тема, яка зараз усіх слуху, – це ліквідація МСЕК до 31 грудня – це вже доконаний факт?
– Насправді в указі багато пунктів: ліквідація, реформування МСЕК, доручення Кабміну розробити і внести відповідний законопроект. Прем’єр Денис Шмигаль сказав, що МОЗ має пропрацювати це питання і подати напрацювання на розгляд Кабміну не пізніше 1 листопада. Потім уряд їх узгодить і протягом листопада вони би мали з такою ініціативою виступити.
Рішення буде за Верховною Радою, однак не має йтися виключно про ліквідацію. Бо це матиме негативні наслідки, які можуть поставити на паузу багато процесів, зокрема, для поранених військових, які оформляють інвалідність. Може зрости бюрократизація цих усіх речей.
Натомість, реформа має нести більшу прозорість, відкритість та зрозумілість системи і доступність для тих українців, які, на жаль, – це неприємна процедура оформляти інвалідність – змушені це робити.
Емоційне рішення обрубати все і одразу може подобатись багатьом, зважаючи на ту дику корупцію, яка викривається останнім часом, але треба дивитися глибше. Проблема ж не тільки у МСЕК, а у системі мобілізації і владній вертикалі, яка це дозволила робити. Тому що ТЦК, ВЛК чи бронювання – це все потенційно корупційні речі, які пов’язані з небажанням людей мобілізовуватися і вирішити ці питання у той чи інший спосіб.
Насправді те, що ми бачимо це тільки частинка системи. І це не проблема одного регіону чи структури – вона стосується цієї вертикалі, яка працює проти країни у часи такого важкого протистояння.
«Залучення сімейних лікарів – це рішення на зараз»
– Як оцінюєте ініціативу передати повноваження МСЕК щодо призначення інвалідності сімейним лікарям? Також влада пропонує запровадити штрафи для лікарів за ці порушення.
– Це вирішення проблеми в авральному режимі. Є заяви від президента та прем’єр-міністра про ліквідацію МСЕК. З точки зору державного управління не може йтися про те, що ця структура збережеться після рішення РНБО та указу. Відповідно, від МОЗ, від міністра Ляшка вимагають рішень, як зараз це компенсувати. От Центральну МСЕК уже ж ліквідовують, звільнили керівництво, дійде черга і до регіональних.
Тож залучення сімейних лікарів – це одне з рішень, яке запропонувало Міністерство охорони здоров’я. Не думаю, що це ефективно. Однак, на даному етапі це той формат, в якому має працювати ця вся структура.
А загалом – треба реформувати систему медико-соціальних експертних комісій таким чином, щоб процес став максимально прозорим, цифровізувати його, спростити надання дозволів. Бо завдання МСЕК – це ж не стільки ставити діагноз – це роблять лікарі – а зафіксувати факт і оформити людині інвалідність.
Тому залучення сімейних лікарів – це не є те рішення, на яке маємо орієнтуватися в майбутньому.
«Україна не готова до виборів»
– У мережі активно почали обговорювати можливість проведення виборів в Україні весною 2025, нібито ЦВК вже підготували і реєстр виборців і займається плануванням. При цьому, ніхто не пише, про які вибори йдеться: місцеві, до Верховної Ради, чи президентські. Чи правдиві ці чутки? І за яких умов, в принципі, в Україні можливі вибори?
– Не відповідає дійсності інформація, що все готове до виборів. ЦВК прийняла постанову, яка регламентує їхню роботу на щодень, але це не означає, що в нас будуть зараз якісь вибори.
Такі розмови ведуться і на рівні Верховної Ради дуже активно. Однак зараз якихось передумов для проведення в Україні президентських чи парламентських виборів не має та й згідно Конституції поєднувати між собою їх не можна.
Щодо місцевих, то Основний закон вимагає, щоб вони були проведені у жовтні 2025. Тож весни, в принципі, не може бути. Осінь можлива лише тільки у випадку, якщо в нас на початку року буде якимось чином врегульована війна з терористичною Росією. Після цього наші західні партнери рекомендують мінімум шість місяців на підготовку до національної виборчої кампанії. Це питання реєстрів, військових, які воюють і не мають можливості зараз голосувати, виборчих процедур.
Тож, якщо говоримо про класичні вибори на дільницях, а не якийсь імітаційний процес, коли порахують як завгодно, то зараз Україна до цього не готова. Більше того, будемо розглядати бюджет на 2025 рік і в ньому не буде закладено жодної копійки на національні вибори.
А ці розмови, скажемо так, мотивують декого бути в політичному тонусі. Однак якихось реальних кроків до проведення виборів зараз немає.
– Але ж знаємо, що все можуть перекроїти і таки зробити їх. Тож не чекати їх в жодному випадку?
– Не можу на 100% сказати. З точки зору права, Конституції, протистояння з Росією і режиму воєнного стану, вибори неможливі.
Чи можливо в державі те, що суперечить Конституції? Так можливо. Верховна Рада щоденно це доводить, нещодавно виступав по одній з блокуючих постанов, де було порушено п’ять статей Конституції у законопроекті та які проголосувала Верховна Рада. Тому нічому не здивуюсь. Проте говоримо про законність, правовий порядок у державі і що маємо дотримуватися демократичних процедур.
«З незначним відривом перемагає Гарріс»
– Де вибори точно відбудуться за кілька тижнів – це Сполучені Штати Америки: то Трамп чи Гаріс?
– Складне питання. Точно можу сказати, що зараз жоден з кандидатів, в першу чергу, це демократи, не будуть робити різких заяв, якихось кроків, які можуть вплинути на електоральну картину. Це стосується і рішень адміністрації Байдена щодо України, яка просить про певні сигнали щодо НАТО, дозволів на використання західного далекобійного озброєння. Цього не буде.
Зараз усі максимально акуратні, бо триває дуже запекла боротьба. Однак з незначним відривом зараз таки перемагає кандидатка від демократів Камала Гарріс.
Розмовляла Уляна Лаврик
