Головне за день

Про перенесення станцій під землю, повернення Україні Запорізької АЕС, продаж електрики, зростання тарифів та результати синхронізації з ЄС – у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» – міністр енергетики і захисту довкілля України у 2019–2020 роках Олексій Оржель.

«Дуже знизилося споживання електроенергії»

– Звідки у нас, зважаючи на усі атаки на енергомережу, на ремонти, які аж ніяк не були капітальними, взявся профіцит електроенергії. Що це за надлишок?

– Крім атак росіян на нашу енергосистему, у нас дуже знизилося споживання електроенергії через те, що велика кількість енергоємних підприємств припинили свою діяльність. Частина з них на Сході зупинили роботу або знищені. Як результат, за останній період, коли ми мали обстріли і відключення електроенергії, більше половини нашого довоєнного споживання Україна не використовувала. Тобто, у у нас утворився отримати профіцит.

Додаткові фактори, які вплинули на його появу, – це запуск усіх 9 блоків наших атомних електростанцій і те, що з 15 лютого розпочалася більша сонячна інсоляція на території України. На жаль, це не означає, що усі українці можуть отримати електричну енергію, бо загарбники били ще й по мережах та підстанціях.

«Європейські партнери виручили з імпортом електроенергії»

– Уже рік як ми синхронізували нашу енергосистему з Євросоюзом. Як це нам допомогло і чи стала Україна повноправним гравцем на європейському енергоринку? Адже ми певний час продавали в ЄС нашу електроенергію.

– Насправді розсинхронізація з радянською системою (а у нас так історично склалося, що усі наші системи були об’єднані з Росією та Білоруссю), це була своєрідна революція в енергетичній сфері. А синхронізація з Європейською енергосистемою, це величезний історичний крок, який можна порівняти з повноцінним вступом України в ЄС, якого ми так прагнемо. На рівні електричних систем це вже відбулося. Завдяки цьому ми можемо обмінюватися електричною енергією, але, на жаль, є певні обмеження щодо наших обсягів транскордонних мереж. Бо історично ми були не так добре пов’язані з Європою і маємо лише збудовані радянським союзом обмежені мережі для експорту та передачі електроенергії за кордон. Тридцять років вони задіювалися мінімально. У нас був Бурштинський Острів – це єдиний об’єкт нашої енергосистеми, який був синхронізований з Європою, і експорт відбувався лише через нього. Зараз Україна має можливість як експорту, так і імпорту.

До жовтня 2022 ми експортували нашу електроенергію в ЄС і завдяки цьому наші партнери споживали менше природнього газу та краще підготувалися до зими. Після того, як у жовтні росіяни почали ракетами знищувати нашу енергосистему, ми вже не мали можливості це робити. Для нас цей експорт дав додаткові гроші, які нам дуже знадобилося для ремонтів і відбудови нашої енергетики. А потім, коли росіяни наносили масовані удари по нашій системі і ми були дуже обмеженими у видачі потужностей, наші європейські партнери нас виручили з імпортом електроенергії.

Синхронізація з ЄС нам дуже допомогла. Ми отримували хоча й невеликі обсяги, але усе-таки…

В подальшому пропускна спроможність між нашими державами збільшуватиметься і з часом Україна стане єдиним ринком не лише у напрямку експортно-імпортних операцій, а й, можливо, частиною біржі на об’єднаних ринках Європи. Тоді будь-який підприємець – трейдер – зможе купити певні обсяги в Європі чи їх туди продати.

«Будь-який варіант, щоб продати свій профіцит треба використовувати»

– Зараз знову чуємо про імовірне повернення до експорту електроенергії. Наскільки це раціонально?

– Нам зараз дуже актуально експортувати електроенергію, зважаючи на зменшення дефіциту та коштів. За оцінками, дотація тарифів для населення сягнула в енергетиці 140 млрд грн. Додайте сюди те, що енергетику потрібно відбудовувати після російських руйнацій. Плюс у нас є виробники зеленої енергетики, інвестори, які вклали свої кошти і на сьогодні, в принципі, не отримують ті гарантії, які їм мали б забезпечуватися на законодавчому рівні. Тому будь-який варіант, який у нас на сьогодні є для того, щоб продати свій профіцит і отримати додаткові гроші (а на європейських ринках ціни за електроенергію більші, ніж в Україні) треба використовувати максимально.

Слід також розуміти, що європейські ринки є обмеженими, на них є свої виробники, вони теж намагаються захистити свої робочі місця, генерацію. Але думаю, що компроміс буде знайдений, бо для України це величезна допомога, отримання додаткових грошей. У період, коли Україна експортувала свою електроенергію (з червня по жовтень), це були якраз ті ресурси, які допомогли «Укренерго» забезпечити стабільність системи.

«По вартості будуть шукати компромісний варіант»

– Як може змінитися вартість електроенергії для пересічних громадян, для бізнесу, зокрема з наступного опалювального сезону?

– Якщо дивитися на вартість кіловат години, скільки вона складає сьогодні на ринку (враховуючи генерацію, транспортування та розподіл), то це становить приблизно 5 гривень. Думаю, зважаючи на важку ситуацію в Україні, будуть шукати якийсь компромісний варіант, поступового підвищення тарифів.

Проте найбільш правильним варіантом була б можливість продавати електроенергію за ринковими цінами, а тим, хто не має можливості платити за неї, надати адресну, монетизовану субсидію. Це вимушений крок без якого дуже важко надалі експлуатувати ті об’єкти, які зараз пошкоджені і він має бути зроблений.

«Щойно вийдуть росіяни, ЗАЕС запрацює в нашій мережі»

– Ми втратили найбільшу в Європі Запорізьку АЕС, її захопив ворог. Чисто гіпотетично – скільки потрібно буде часу, аби після повернення станції під український контроль, безпечно її запустити?

– Наразі ЗАЕС усе ж таки є частиною Об’єднаної енергетичної системи України і її власні потреби також забезпечуються за рахунок нашої системи. Розсинхронізації (відключення) її від української системи, як це намагалися зробити окупанти, не відбулося. Вони хотіли відбудувати мережі в Крим і отримувати туди електроенергію, але їм це не вдалося. Пам’ятаємо, як з підстанцією в Джанкоє сталася «бавовна» і це не дало росіянам реалізувати свої плани. Це з одного боку. А з іншого – усе ж таки, є представники МЕГАТЕ, які хоч і з великими труднощами, але потрапляють на ЗАЕС і є свідками тих терористичних дій, які там здійснюють росіяни. Якщо вони будуть, за своєю звичкою розкрадати атомну електростанцію та ще й на очах у свідків, це вже буде тероризм.

Станція має повернутися в Україну і не внаслідок бойових дій, бо це занадто небезпечно. Це має статися в результаті певних домовленостей, і звідти без боїв мають вийти росіяни. Щойно це станеться, оскільки ЗАЕС не від’єднана від нашої системи, ми швидко зможемо вповні задіяти її в нашій системі.

«Закопати енергетику буде надто складно»

– Як заявив прем’єр Денис Шмигаль, потрібно підготувати нашу енергосистему до наступного опалювального періоду і частину станцій перенести під землю, вберігаючи їх від російських атак ракетами і дронами. Наскільки цей процес реалістичний і скільки на це потрібно часу і коштів?

– Таким є бачення на рівні Кабміну і Офісу президента. Оцінок щодо його затратності наразі не має. Однак уся наша система дуже розгалужена, об’єкти генерації масштабні. Закопати під землю, приміром ЗАЕС, чи й будь-яку підстанцію, трансформатори «Укренерго», – це серйозний виклик. Можливо, з часом ми побачимо певні проєкти, які будуть реалізовані.

Такі підходи є в США, де об’єкти закопують під землю, але у них це питання інфраструктури. Там дуже дорога земля і тому їм краще закопати такий об’єкт під землю, а зверху ще щось побудувати. А у нас це наразі надто складно.

Думаю, що ми будемо менше сподіватися на закопування української енергетики, а більше – на те, що ЗСУ поб’ють терористів, вийдуть на кордони 1991 року, і створять нам умови для впевненості у завтрашньому дні.

Записала Наталка Сохан