Україна братиме участь в переформатуванні як ЄС, так і НАТО – Юрій Підлісний
- П'ятниця, 26 серпня 2022
Відвойована Незалежність, проросійський Схід і еволюція громадянської самосвідомості. Що таке інформаційна зачистка, повоєнна відбудова і якою буде подальша роль України на світовій політичній арені – доктор філософії, керівник програми «Етика – Політика – Економіка» Юрій Підлісний.
Компроміс між комуністичною владою та прогресивними силами
– Чи стала Україна в 1991 році справді Незалежною і як ми змінювалася упродовж 31 року?
– На мою думку, у 1991 році Україна не стала незалежною, а лише відновила свою державність у тих кордонах, які на той час були в СРСР. За 31 рік пройшла велика еволюція, дуже серйозна зміна електоральних і політичних вподобань українців.
Якщо на початку відновлення державності основою була західна і частково центральна Україна (в основному Київ), то нині ніхто не ставить під сумнів ні питання Незалежності, ні те, який вектор розвитку повинен бути.
– Чому цей процес був настільки тривалий? Чому ми так довго не могли відірватися від РФ?
– Пам’ятаємо, які розклади сил були на початку Незалежності. Контроль над Верховною радою мали комуністи. По суті, українська Незалежність була тоді таким собі компромісом між тодішньою комуністичною владою, яка злякалася тих процесів, які відбувалися в Москві, і пішла на «співпрацю» з Народним Рухом. У них суттєво відрізнялося бачення подальшого розвитку України.
Однак Росія, так чи інакше, контролювала Україну з допомогою старих партійно-номенклатурних, економічних зв’язків, через газову трубу. Боячись втратити контроль над Україною, РФ кілька разів робила спроби для поглиблення цього контролю. Пам’ятаємо бажання поставити президентом Януковича перед Ющенком, анексія Криму після Революції Гідності. Розуміючи, що Україна вислизає з рук та відновлює свою ідентичність – росіяни у 2014 році розпочали вторгнення на Донбас, а тепер масштабну війну. Росія без України не спроможна бути імперією ні в геополітичному, ні в історичному плані.
«Голосуємо за Незалежність і за Кравчука, і усе буде класно»
– Повертаючись до подій 91 року, чому президентом України обрали Леоніда Кравчука?
– Я був спостерігачем на виборах 91 року, тоді ж коли був референдум. Тоді в селі Миргородського району спілкувався з місцевими людьми і ті (хто не боявся говорити) казали, що є установка – «голосуємо за Незалежність і за Кравчука і усе буде класно». Пояснювали: «Він же ж влада».
Хоча, по суті, це був компроміс і я про нього вже згадав вище.
– До 2014 року схід України залишався проросійським, чому так сталося?
– За радянської влади, а перед цим – російської імперії, відбувалася системна русифікація цих територій. Населення притягували до російської культури, ментальності, у великих індустріальних містах робилося перемішування народів на основі російської мови. По суті, схід України перетворився на такий собі полігон зі створення нової нації. Крім цього, пам’ятаємо про знищені під час голодомору мільйони українців, які заміщувалися завезеними з різних регіонів РФ людьми.
Щодо часів Незалежності, то ні Кравчук, ні Кучма (ні тим більше Янукович) намагалися не втручатися в ці території, щоб ті голосували за них.
Зараз ситуація докорінно змінюється. Схід України відчув усі принади «руского міра». Сподіваюся, тепер там люди зрозуміли, де їм краще бути. Та й, якщо подивитися, куди переважна більшість людей зі сходу евакуювалася, то це підконтрольні українському уряду території, а інших росіяни примусово вивезли до себе.
Інформаційна зачистка після війни
– Але навіть зараз дехто з тих людей, що втекли на захід, вважають, що війни б не було, якби наші воїни не захищали свою землю. Їм байдуже, яка влада, «лиш би не було війни».
– Це типовий російський наратив. Таке я чув і в Європі. Кажуть, якщо б українці припинили боронитися, то не було б проблем з газом та електрикою. І опалення в морозному Римі буде коштувати дуже дорого. Складіть зброю, щоб нам було добре.
Українська влада упродовж усіх років нехтувала інформаційною безпекою на сході України. Це привело до того, що українці там зростали на російській пропаганді. Нині на Донбасі місцеві коригують вогонь ворога. Після війни потрібно кардинально виправляти ситуацію. Потрібно буде зробити своєрідну зачистку. Зокрема, людьми, які мають на руках кров своїх співгромадян, були навідниками ворога чи колаборантами, хто займає ворожі до України позиції, – мають зайнятися відповідні органи. Там (це моя думка) має бути пряме правління з Києва та зроблена інформаційна зачистка, щоб люди увійшли в українське інформаційне поле. Лише за якийсь час можна буде провести місцеві вибори і дозволяти їм брати участь у національних голосуваннях.
В першу чергу загоїти рани
– Які Україні потрібно зробити кроки, аби вибратися з тієї ситуації, яка виникла через війну?
– Насамперед – загоїти рани. Не лише фізичні, а й психологічні. А також – уже зараз напрацьовувати ті принципи, на яких будуть жити українці. Те, що відбувалося в Україні до війни, – має бути відкинуто. Представники влади зловживали доступом до бюджету та крали вагонами, а маленькі українці за хабар здобували те, що належало їм за законом. Повинна бути нова суспільна угода, на якій ми будемо будувати наше економічне та суспільно-політичне життя. Ну, а друге – економічні свободи мають бути максимальними. Україна повинна показати, яким чином шанують людину – господаря, підприємця – максимально спростити ведення бізнес. Аби люди, які здатні створювати виробництва, послуги, робочі місця, почували себе захищеними.
Також перед нами буде стояти питання, яким чином гарантувати мир і безпеку Україні хоча б на 3-4 покоління, щоби москалі не приперлися з війною знову. А це питання надзвичайно гостре, адже росіян є в 3,5 рази більше ніж нас, в них (попри санкції) доволі потужна економіка і в них серйозний ВПК. Так, вони позбавлені новітніх технологій через санкції, але ще мають дуже багато смертоносної зброї і можливості її виготовляти. Тож демілітаризація Росії буде одним з важливих завдань, які стоять перед Україною на міжнародній арені.
Мрії стають реальністю, якщо правильно діяти
– Це зараз мрія більшості українців, аби так сталося. Але, на жаль, світ не є з нами у цьому цілковито однодумцем…
– Світ також швидко змінює свої думки. Мрії стають реальністю, якщо правильно діяти. Пам’ятаєте, що один з німецьких міністрів сказав у відповідь на звернення по допомогу нашому послу в Німеччині Андрієві Мельнику? І що? – зараз Німеччина постачає нам зброю, хоча для неї після Другої світової війни це було табу. Тобто ситуація змінюється і цілком може статися, що РФ перетвориться на московію. Немає нічого неможливого.
Пригадуєте, як колись Мартін Лютер Кінг в США казав, що в нього є мрія, щоб не було дискримінації, а через півтора покоління чорношкірий Барак Обама став президентом.
Зафіксували НАТО в Конституції і крапка
– Україна буде в НАТО, чи нам потрібно створити новий військовий альянс з уже перевіреними: Великобританією, Польщею США?
– Україна зараз перебуває в цілковитій залежності від НАТО і хоча Альянс нас офіційно не підтримує, окремі країни – дуже багато. Без їхньої зброї, фінансових вливань в економіку, Україна уже цілком могла опинитися у межах кількох областей.
Тому, оскільки в нас записано в Конституції України куди ми прямуємо, то й маємо туди йти. Можемо пробувати паралельно розвивати якісь безпекові альянси і якщо це виявиться дієвішим і перспективнішим – чому ж ні? Але ми зафіксували НАТО в Конституції і крапка.
Після перемоги будемо переформатовувати світогляди ЄС та НАТО – я це можу сказати з впевненістю, бо працюю з людьми, які належать до академічних релігійних кіл в Євросоюзі. Бачу, як змінюється погляд на Україну, як вони починають переосмислювати підходи до розуміння історії, розвитку, глобалізації і так далі.
Після цієї війни ми будемо найбоєздатнішою і найпрофесійнішою армією у світі. Ми використовуємо новітні зразки зброї так, як вони навіть і не сподівалися, не знали про такі її можливості.
Завершити судову реформу і лібералізувати правила гри в економіці
– Хоча війна у розпалі вже зараз владою України укладаються договори з іншими країнами щодо післявоєнної відбудови – чи це на часі?
– До цієї справи Україні потрібно братися уже, бо потім буде надто пізно і все затягнеться. Уряд повинен не просто вести розмову про долучення наших партнерів до відбудови, а має почати створювати привабливі умови для інвестора. Зокрема, завершити судову реформу і максимально лібералізувати правила гри в економіці. До цього повинна долучатися громадськість.
Якщо ми будуємо правову державу, судова система має бути максимально чесною і прозорою і тоді до нас підуть інвестиції, у нас зросте добробут і тоді, маючи серйозну економічну базу, ми зможемо вибудовувати серйозну військову безпекову складову.
Розмовляла Наталка Сохан
