Головне за день

Як повідомив очільник Міністерства освіти і науки Сергій Шкарлет, навчання у школах з 1 вересня буде організовано за чотирма моделями. Що це за моделі, якою є готовність шкіл Львівщини до нового навчального року, як нинішня ситуація в Україні впливатиме на тривалість навчального року – заступниця директора департаменту освіти та науки Львівської ОВА Ольга Котовська.

Останнє слово – за батьками

– Які варіанти навчання передбачаються для дітей Львівщини у новому 2022-2023 роках і що це за чотири моделі, які задекларував міністр?

– Новий навчальний рік у школах Львівщини може відбуватися у різних форматах і варіантах, в тому числі й по суботах. Кожен заклад вирішуватиме це на свій розсуд. В основу чотирьох моделей, які розробили фахівці МОН, покладені чотири можливі локації учнів:

1. учасники освітнього процесу перебувають або повернулися на території, істотно віддалені від бойових дій;

2. учасники освітнього процесу є внутрішньо переміщеними особами;

3. перебувають у зоні бойових дій або на тимчасово окупованих територіях;

4. тимчасово знаходяться за межами України.

У той же час, для двох категорій учнів (тих, які перебувають на безпечних територіях без зміни місця проживання, і тих, хто є внутрішньо переміщеними особами) – саме той варіант, який є у нас на Львівщині, пропонуються наступні форми навчання: очна, дистанційна, сімейна (домашня), змішана і екстернат. Такі ж форми (окрім очної і змішаної) МОН пропонує і для учнів, які перебувають за кордоном.

На Львівщині 83% шкіл мають укриття

– Чи готові школи Львівщини до початку нового навчального року, який відсоток з них обладнаний укриттям?

– Львівщина щодо укриттів лідер в Україні. У нас з перевірених 1130 шкіл укриття мають 999, це – 83% від загальної кількості шкіл і вони готові розпочати навчання. На Львівщині створені найкращі безпекові умови, активно відреагували на ситуацію громади і виділили кошти на облаштування укриттів, долучилися донорські організації та благодійні фонди.

Плануємо розпочати навчання з 1 вересня (в значній мірі) в очному форматі, але усе залежатиме від керівництва шкіл та рішення батьків. Як нам відомо, більшість з них хочуть, щоб їхні діти навчалися очно, однак ситуація може змінитися.

Частина школярів навчатиметься в іншому форматі, бо в деяких школах укриття хоча і є та вони не розраховані на таку кількість. Форму навчання обере уже сам навчальний заклад. Готуємося до очного формату, а тоді вже за ситуацією

– А що очікує дітей, батьки яких, незважаючи на те, що школа прийняла рішення працювати в очному форматі – не захочуть відпустити їх до школи. Навіть тут, на Львівщині люди бояться ракетних обстрілів?

– Це питання обговорювалося у міністерстві. Можливо, для таких дітей будуть передбачені – дистанційне навчання чи екстернат. Таке планується, але наразі таких звернень від батьків не було.

– Бачимо, що у світі та й в Україні зростає кількість хворих на COVID-19. Якщо погіршиться статистика, що тоді? Діти перейдуть на вже звикле за роки пандемії дистанційне навчання?

– Цього ми ще не обговорювали. Слідкуємо за динамікою захворюваності. Розпочнемо навчання в традиційному форматі, а тоді керівництво, педагоги і батьки вирішуватимуть, який формат навчання застосовувати.

Все залежатиме від подій в державі, цифр захворюваності та ситуації з опалювальним сезоном.

Обігрів шкіл серйозний виклик

– Цього року опалювальний сезон в Україні буде проблематичним. Що будуть робити школи з обігрівом, чи будуть діти навчатися по суботах, щоб взимку піти на тривалі зимові канікули?

– На селекторній нараді за участі прем’єра Дениса Шмигаля питання опалювального сезону вже обговорювалося, є плани, що передбачають резерви матеріалів, які забезпечать обігрів шкіл. Також будемо відповідно реагувати на проблеми, якщо вони виникнуть.

Над цим працюють і територіальні громади. Бачимо, що заклади освіти готують альтернативні види опалення приміщень, окрім газового. Уся відповідальність на керівниках освітніх закладів, бо саме вони бачать, що відбувається у них.

Є ще один нюанс, до якого готуємося – цілком ймовірно, що до нас приїдуть люди з міст, де не буде обігріву. Зараз наші переселенці живуть в гуртожитках коледжів та вишів, школи ж майже усі звільнені. А з початком опалювального сезону, можливо, знову доведеться поселити їх у школах.

Навчання у вишах та в закладах профтехосвіти

– А де мешкатимуть наші студенти, які не є львів’янами?

– Ведуться ремонти, готують місця для проживання переселенців і також для наших студентів. Студенти з Львівщини, що мешкають недалеко від міста будуть доїжджати, їм не надаватимуть місця в гуртожитках.

Загалом ми прогнозуємо, що більшість вишів працюватимуть у змішаному форматі або дистанційному режимі. Їхні керівники також можуть самостійно визначати дату початку нового навчального року. Зокрема, деякі університети Львова уже з середини серпня навчаються. Щодо профтехосвіти, то навчання буде в очному форматі, оскільки практика для них є визначальною.

Виїхало приблизно стільки, скільки прибуло

– Ви згадали про переселенців, які зараз мешкають на Львівщині. Чи багато їх увіллється в учнівські колективи, на скільки збільшаться класи?

– Збільшення класів це питання лише міста Львова, на Львівщині перевантаженості немає. Навпаки, є незавантаженість деяких навчальних закладів. Так, на Львівщині закрили 8 шкіл і на черзі ще 12 – рішення щодо них мають ухвалити до кінця серпня. Основна причина – це недостатня кількість учнів.

Станом на вчора, в нас зареєстровано з числа переміщених осіб 3 373 дитина, а в закладах дошкільної освіти – 1 500.

Ситуація наразі контрольована. Звичайно, ми не знаємо, яка буде ситуація надалі, але показники кількості учнів більш-менш такі ж, які вони були на початок минулого навчального року – є 281 600 дітей. Орієнтовно за кордон виїхало приблизно стільки, скільки планує навчатися цього року у нас переселенців.

Діти вивчатимуть окремий блок, присвячений війні

– Чи не змінилася навчальна програма, не стала більш ущільненою?

– З нового навчального року діти не будуть вивчати творчість більшості російських письменників, однак отримають більше знань про життя в умовах війни. У програмі з історії з’явиться окремий блок, присвячений російсько-українській війні з 2014 року. Більше уваги буде приділятися предмету «Основи здоров’я», а саме: як діяти під час повітряної тривоги, що робити з вибухонебезпечними предметами, як надавати першу допомогу. Над оновленням програми працювали представники вишів, органів влади, народні депутати, педагоги, громадські діячі і правозахисники.

Щодо ущільнення програми, то тут усе вирішуватиметься автономно, в кожному окремому навчальному закладі. У разі потреби ми здатні швидко переформатувати навчальний процес, особливо маючи досвід онлайн-навчання.

Розмовляла Наталка Сохан