Головне за день

У липні стартувала вступна кампанія до закладів професійно-технічної освіти. Цього року вступники можуть подавати необхідні для вступу документи, як в паперовій так і в електронній формі. Така інновація запроваджена вперше. Загалом же на професійну освіту в області, та й в Україні загалом, чекають масштабні та амбітні зміни. Про них говорив і міністр освіти Оксен Лісовий, який відвідав Львівщину. Що нового впроваджується у системі профтехосвіти, які професії зараз найзатребуваніші, у чому переваги профтехосвіти – у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний»  начальник відділу професійно-технічної освіти Львівської ОВА Іван Пикус.

Відеоверсія розмови – тут.

Це довга дорога, але вона вкрай необхідна

– Пане Іване, міністр освіти, відвідавши Львівщину сказав, що «наше завдання до 50% молоді направити у професійну освіту». Якою зараз є ця цифра?

– Це дуже амбітна ціль, як з боку міністерства так і органів управління освітою на місцях. Для прикладу, такі країни, як Німеччина і Польща є лідерами з кількості вступників до закладів профтехосвіти – там ця цифра на рівні 45%.  На Львівщині наразі – 22-25%. Тож це довга дорога, але вона вкрай необхідна для розвитку економіки, країни.

– Тобто, потрібно серйозно підняти планку? Як саме ви плануєте це робити? Як працює електронна подача документів?

– Це вперше Міністерство освіти ініціювало електронний вступ в закладах профтехосвіти. З 1 липня стартувала вступна кампанія, уже бачимо певні моменти, які виникають у процесі подачі документів. В цілому, процес забезпечують приймальні комісії закладів профтехосвіти. Подаються і паперові копії, є і електронний вступ.

На практиці це виглядає так: кожен охочий може з електронного ґаджету зареєструватися у системі ЄДЕБО (Єдина державна електронна база з питань освіти). Для цього потрібно мати активний e-mail, на нього надійде код підтвердження, потім здійснити повноцінну реєстрацію з паролем і відповідно заповнити аплікаційну форму своїх даних. А тоді вже у системі з’являться конкурсні пропозиції кожного з закладів і можна буде подати документи. Інший варіант – прийти в приймальну комісію закладу профтехосвіти і зробити усі ці дії там. Також там можна буде подати особисто документи.

Багато дітей вступають з-за кордону

– Паперова чи електронна – чи має переваги якась з цих форм?

– Зараз ще рано говорити про переваги, занадто мало минуло часу. Триває так званий адаптаційний період. Для вступників це щось нове і вони з цікавістю «шліфовують» систему. На сайті ЄДЕБО у розділі «Вступ для здобуття професійно-технічної освіти» є детальні інструкції, відео роз’яснення, як це зробити. Вважаємо, що це нововведення є потрібним, воно комфортне, бо є ще багато дітей, які вступатимуть з-за кордону і будуть повертатися в Україну. Це зручно.

– Чи мають перевагу вступники з тимчасово окупованих територій або з числа внутрішньо переміщених осіб?

– У нас за результатами минулого року навчалося близько 300-400 студентів з числа внутрішньо переміщених осіб та з територій під окупацією. Ми охоче приймемо такі категорії.

Залучаємо роботодавців, з якими говоримо про їхні потреби

– Пане Іване, хронічною хворобою закладів професійної освіти було те, що вони випускали спеціалістів однієї кваліфікації, а ринок потребував – іншої. Як ви визначаєте, скільки фахівців та якої сфери потрібно навчити, щоб вони могли потім працевлаштуватися?

– Складне запитання, прогноз – дуже невдячна справа і його потрібно вміти зробити. Але ми тут не одні – у Львівській ОВА є Регіональна рада професійно-технічної освіти, її очолює перший заступник ЛОВА. У неї входить і Департамент економіки, який безпосередньо бачить, як рухається економіка краю, які підприємства створюються в регіоні, яка динаміка, які професії розвиваються. Є також різні аналітичні команди з різних центрів, чи при Львівській Політехніці, чи при Інституті Регіональних досліджень. Також, що дуже важливо, залучаємо роботодавців, з якими обговорюємо ці питання.

Ми активно створюємо сучасні навчально-практичні центри в закладах профтехосвіти, які дають можливість не лише навчати висококласних спеціалістів, а й заробляти. Для прикладу, у центр Золочівського професійного ліцею ми вклали 3 мільйони, а за 5 років він заробив 10 мільйонів. Зароблені кошти ліцей зможе витратити на закупівлю додаткового обладнання. Та вже й на цьому хлопці працюють над реальними замовленнями – відремонтували понад 70 авто для військових та відправили на фронт.

У нас вже є затребувані професії

– Прочитали на сайті Львівської ОВА, що цього року в тренді – машинобудування та будівельні спеціальності. Тобто, саме випускники цієї сфери будуть затребувані?

– Так, галузь машинобудування обширна і для прикладу зараз потрібні: слюсар з ремонту авто – по суті це працівник СТО, автоцентрів, це топова професія, яка входить в першу десятку.

– Німецький концерн Rheinmetall, який займається виготовленням важкої військової техніки, анонсував, що за 12 тижнів відкриє завод десь на заході України. Чи враховуєте ви такі можливості, адже війна диктує свої реалії?

– Звісно, враховуємо і не тільки у оборонному секторі. Також у галузі громадського харчування. Окрім того, розуміємо, що є релокований бізнес і ми з ним маємо контакти і реальну співпрацю. Такі речі Департамент економіки нам підкориговує, підказує, бо вони безпосередньо знають, що діється в області і можуть зробити прогноз, яке підприємство відкриється.

Безкоштовне навчання і проживання, стипендія і гарантоване працевлаштування

– Повертаючись до амбітної планки 50% випускників, як рекламуєте професійно-технічну освіту? Три аргументи, щоб випускник середньої освіти школи шукав своє майбутнє у вас.

– Перше, це безкоштовне навчання і проживання, друге – стипендія на рівні 1250 гривень, і третє – гарантоване працевлаштування, по завершенні здобуття фаху.

– Які зарплати у середньому мають ваші випускники? Це ж також суттєво, бо ми є прикордонною областю і випускники можуть виїхати за кордон. Чи не готуєте ви висококваліфікованих спеціалістів для Польщі, Чехії?

– Дійсно, є певні проблеми з виїздом у держави, які пропонували більшу зарплату. Та кон’юнктура ринку на Львівщині змінюється за рахунок нових релокованих підприємств. Зараз є запити на професії будівельного, машинобудівельного спрямування, зварювальних технологій, токарна справа. Такі професії дають офіційне працевлаштування, різні соціальні гарантії, страхування, інколи місце проживання. Заробітні плати стартують від 15 тисяч гривень, а в середньому це є 20-25 тисяч для випускника профтехосвіти, що закінчив заклад. Також є можливість кар’єрного росту.

Тож батькам важливо враховувати навики своїх дітей і необхідність таких фахівців в країні. Ми розуміємо, в якому стані опинимося по завершенні війни, після перемоги. Без пафосу – усі ці люди будуть відновлювати Україну.

Розмовляв Віктор Біщук

Записала Наталка Сохан