«Війна на виснаження вже йде» – Кривонос про ситуацію з реcурсами у нас і у РФ
- Четвер, 13 квітня 2023
«Злив» плану контрнаступу, підготовка росіян до оборони Криму, ставлення до нас російської опозиції, війна на виснаження, та що відбувається зараз на фронті – генерал-майор запасу ЗСУ Сергій Кривонос у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний».
Не варто сподіватися на опозицію РФ
– Головне управління розвідки Міноборони України оприлюднило інформацію, за якою у РФ назріває збройний супротив проти чинної влади. Російський добровольчий корпус знову провів рейд по території Росії. Чи це реально?
– Я знаю золоте правило, яке використовуємо як ми, так і росіяни: «Що більше змовчав, то менше пожалкував». З іншого боку, не потрібно тішити себе думкою, що ті, хто прийде до влади в РФ, будуть проти продовження війни з Україною. Величезна кількість росіян заражена вірусом «вєлікорускій шовінізм». Навіть опозиціонер Навальний питання повернення українського Криму подає так, що це територія Росії. Не варто сподіватися на казку і опозиція РФ закінчить війну. Ні, вони розглядають приєднання України до імперії, як обов’язкову вимогу майбутнього.
Знищувати Кримський міст потрібно, але не відразу
– Бачимо через супутникові знімки, як росіяни готуються до оборони Криму, яка величезна кількість траншей і укріплень там створені – це більше нагадує оборону від десантної операції часів Другої Світової. Чи дійсно ворон працює по лекалу з підручників того часу?
– Якщо проаналізувати усі попередні дні і роки російсько-української війни, починаючи з весни-літа 2014 року, то бачимо, що росіяни працюють з стандартами Другої Світової. Просто на ці лекала у них накладаються сучасні заходи: радіоелектронна боротьба, радіотехнічна розвідка, сучасніша авіація, засоби дальнього ураження.
Вони зробили величезний обсяг робіт щодо фортифікаційного обладнання місцевості Криму. Але слід розуміти, що лобових атак цих потужних укріплених пунктів не буде, бо життя кожного українця – безцінне. Завдання нашого командування знайти такі шляхи і способи, аби оминути їх.
На війні насамперед потрібно думати головою, а не вибивати нею двері. Коли запитують, чи потрібно знищувати Кримський міст, я відповідаю – так, але не відразу. Бо Кримський міст це шпаринка для росіян, які планують там оборонятися, і якщо її закрити, то вони будуть вперто чинити опір. А якщо її залишити, то їм буде куди втікати.
Окрім того, потрібно розуміти, що Путін з 2014 року дуже активно заселяє Крим росіянами, яких переселяє туди зі специфічних районів півночі. Більшість – це колишні військові, які усе життя поневірялися по далеких холодних гарнізонах, а на пенсію поїхали грітися у Крим. Зрозуміло, що вони будуть опиратися з усіх сил. Кримський міст дасть їм можливість втекти на Кубань. На війні потрібно воювати хитрістю, гнучкістю, правильно планувати операції, розраховувати слабкі і сильні місця ворога.
Питання не в кількості літаків, а у їх захисті від ППО ворога
– Пане генерале, на відміну від ворога, ми воюємо не за старими підручниками, а за стандартами НАТО. А за ними, перш ніж проводити наступальні дії, прийнято завдавати авіаудари. Однак для нас це поки що недоступне. Чи можливо чимось замінити масовані авіаудари?
– Не будемо прив’язуватися безпосередньо саме до авіації. Звичайно, що хотілося б мати її якнайбільше і бажано західного виробництва. Зараз, щоб контролювати наше небо і захищати його від російсько-іракських «Шахедів» нам необхідно було б мати 30-40 турбогвинтових літаків типу Super Tukano (їх випускає бразильська компанія Embraer), які б достатньо ефективно могли боротися з цими БпЛА.
Окрім того, питання не в кількості літаків, а у тому вони мають бути забезпечені захистом від ППО ворога. Бо можна підняти величезну кількість літаків і їх втратити. Потрібно розуміти, що на наші дії у ворога є розрахована протидія.
Наразі усі бої йдуть на тактичному рівні. Чого нам вкрай потрібно і зараз, і у разі прийняття рішення на контрнаступ, це багато артилерійських снарядів і гармат. Звісно ж, потрібні нам і танки, БТРи, БМП, значна кількість ракет дальнього ураження та безпілотники. Це мусять розуміти наші західні партнери, які, на жаль, у багатьох випадках не в змозі задовільнити наші потреби.
– Три російські МіГи-31К носії «Кинджалів» покинули Білорусь. Чому це сталося?
– Обставин може бути багато, починаючи від планових ремонтів цих літаків, закінчуючи – введенням нас в оману. Оскільки таких літаків в росіян ще достатньо, розуміємо, що три літаки не вирішать успіх нашої перемоги, хоча й можуть її наблизити. Чому і для чого це відбулося – дізнаємося, побачивши, що туди повернеться. Вони можуть запросто оголосити ще якісь чергові навчання у Білорусі і замість трьох скерувати туди п’ять літаків.
Ці документи уже не мають жодної ваги
– Поговоримо про нібито «злив» українських планів контрнаступ російськими спецслужбами у мережу. У нас це назвали інформаційною спецоперацією. Як можете їх оцінити. Чи мають вони якусь військову вагу?
– Як тільки вони з’явилися у відкритому доступі, ці документи вже не мають жодної ваги. Навіть, якщо за день до того вони були суперцінними. Усі операції завжди плануються у декількох варіантах і якщо один з них не спрацював та був витік інформації, він скасовується і починають працювати інші плани. Те, що це є один з елементів інформаційно-психологічної операції росіян, розрахованої на зниження ступеня довіри між нами і нашими західними стратегічними партнерами, це слава Богу зрозуміло усім. Потрібно зробити правильні висновки і розуміти, що зайве патякання і «забави» з флешками, є проблематичним.
Я ще з 2003 року звернув увагу, що у американців та й взагалі військовиків країн НАТО, немає такого поняття, як флешка. Навіть сама її наявність розглядається на рівні злочину. Передача інформації здійснюється на фіксованих CD-дисках і це допомагає боротися з витоком інформації.
Це ж не єдиний випадок витоку інформації, ворог постійно моніторить усі наші інтернет-мережі і намагається влізти у переписку наших громадян, у першу чергу військовиків (навіть по закритих каналах). Такі спроможності у них є. Тому закликаю українців бути обережними щодо передачі таємної інформації, бо під час війни це не лише держзрада, а й несе загибель сотень, тисяч українців.
Важливе завдання – підготовка до наступної зими
– Чи можемо сказати, що у нас триває війна на виснаження і якщо так, то що у ній головне?
– Так, вона вже йде і маємо бути реалістами. Для нас головне завдання прорахувати можливості і, в тому числі, щодо підготовки харчових ресурсів та пального, спроможності забезпечити себе електрикою і теплом на наступну зиму. Важливо, що поки триває весна, кожен клаптик української землі має бути засіяний, а врожай вирощений і знятий.
Також ресурси цієї війни на виснаження – це люди. Мусимо підняти на значно вищий рівень військову підготовку населення України. Адже далеко не кожен українець вміє тримати зброю в руках. Прикладом для нас має бути Ізраїль. У нас схожа ситуація, ми у великому оточенні ворожої країни. Тож мусимо дбати про підготовку і збереження життя кожного українця, які вміють стріляти.
Перепочинок піде на користь ворогові
– Пане генерале, росіяни різними шляхами (і через міжнародні канали) намагаються нав’язати переговори і отримати хоч невелике перемир’я на фронті. Воно їм дійсно так критично необхідне, чи вони мають достатньо сил на потужний масштабний наступ?
– Людські резерви у ворога є, але величезна кількість мобілізованих поки що перебувають в РФ. Росіяни і в подальшому планують проводити мобілізації та підготовку особового складу. Технічні резерви для наступу (техніка, озброєння, пальне) та підтримка їхнього стратегічного партнера Китаю у них також присутні. Китай вже давно постачає снаряди і різноманітне озброєння, а зараз передав технології для покращення і глибоких модернізацій застарілих танків Т-55, Т-62, Т-72 (перших випусків), яких в РФ ще достатньо. Тому нам ніяк не можна розслаблятися, перепочинок, якого добивається Росія, піде їй на користь, а для нас – дуже небезпечний.
Записала Наталка Сохан
