Головне за день

Масштабні бойові дії у багатьох регіонах України сутєєво порушили освітній процес 2021-2022 навчального року. Дорослі і діти змушені були рятуватися від російських ракет і обстрілів в інших областях та за кордоном. Чимало з них оселилися на Львівщині і нашим освітянам довелося адаптовуватися до нових умов праці. Яким видався цей навчальний рік, з якими труднощами довелося зіткнутися: батькам, дітям, педагогам; що планується на новий навчальний рік – заступниця директора департаменту освіти та науки Львівської ОВА Ольга Котовська.

Зміни, що відбулися цього навчального року

– Завершується 2021-2022 навчальний рік, з якими труднощами він був пов’язаний?

– Їх було надзвичайно багато. З першого вересня значна частина навчальних закладів через пендемію коронавірусу змушена була працювати у дистанційному форматі. Що стосується нападу РФ і умов війни, то до цього вже точно ніхто не готувався. Проте період карантину навчив давати собі раду. І хоча в більшісті закладів освіти та дошкільних закладах мешкають внутрішньо переміщені особи – навчальний процес не переривався, бо вони працюють у вже звиклому для них дистанційному режимі. Впродовж двох попередніх років ми готували педагогів саме до цієї форми навчання (Львівщина однією з перших розпочала цю підготовку). Зокрема, для вчителів були закуплені ноутбуки (за минулий рік – 4 102 шт). Та довелося адаптовуватися до ще одного виклику – до дещо незвичних для педагогів функцій. Адже вони зараз долучаються до налагодження побуту переселенців, допомагають готувати для них їжу, займаються волонтерством.

– Скільки шкіл в області повернулись до очного навчання?

– Обставини склалися так, що коронавірус та війна – посилили розвиток дистанційного навчання. Проте, хоча педагоги і справляються з завданням, діти потребують очного навчання. Тому там, де це було можливо – понад 100 шкіл в області повернулись саме до такої форми навчання. Зокрема, йдеться про ті, в яких не живуть евакуйовані українці і де є укриття. Також є школи, які вчаться змішано та дистанційно – таких близько тисячі.

– Скільки працює зараз дитячих садочків на Львівщині?

– Загалом в області є 895 садків, із яких приблизно 300 вже працюють в очному форматі. Поступово, до роботи будуть повертатися й інші садочки, знову ж таки, якщо у них не житимуть переселенці та будуть укриття. Ми плануємо розробити рекомендації, щодо першочергового зарахування тих дітей, в яких працюють і батько, і мама, і не мають з ким цю дитину залишити. Дуже важливо, аби в нашій області батьки, відвівши дитину в садочок, могли спокійно працювати та піднімати економіку держави.

Головний критерій завершення навчального року

– До якого числа триватиме навчальний рік у школах Львівської області? Чи всі школи встигають пройти програму?

– Головним критерієм завершення навчання є повне проходження учнями усіх визначених навчальних програм. Крім цього, відповідно до закону, навчальний рік повинен тривати не менше 175 днів. Та, оскільки в Україні воєнний стан, Міністерство освіти видало наказ, який дозволяє його скоротити, якщо освітні програми виконані у повному обсязі. Він більше стосується тих регіонів України, де зараз тривають бойові дії. А у нас, фактично, всі школи завершують навчальний рік, відповідно до визначених законодавством термінів. Тож навчання у Львівській області триватиме до середини червня, а до якого саме числа – вирішують безпосередньо навчальні заклади.

– Наскільки зменшилося фінансування освіти?

– У нас забрали суми, які йшли на закупівлю школяриків, обладнання, ремонтні роботи і скерували їх на забезпечення армії. І це правильно. Освітня субвенція на заробітні плати скорочена на 10%. Звичайно складно, але в країні війна і такі виклики стоять не лише перед освітянами.

– Скільки зараз в області дітей, що переїхали на Львівщину і як організовується їхнє навчання?

– Загалом навчаються близько 37 тисяч дітей та молоді, що переїхали до нас, з яких 24 тисячі 900 – учні закладів загальної середньої освіти. Найбільше дітей вчиться у Львові та містах області. Йдеться переважко про дистанційне навчання. Частина з них навчається у своїх закладах освіти. Ті, у кого вони зруйновані, – долучаються до процесу у школах Львівщини.

– Як ці діти долучалися до навчання і чи можливо їх записати до першого класу на наступний навчальний рік?

– Спочатку необхідно було звернутися до найближчої школи, де люди поселилися чи зареєструвалися. Там батьки чи людина, яка їх заміняє, мали написати заяву, щоб дитину взяли до школи. Щодо вступу в перший клас, тут знову ж таки потрібно, звернутися до найближчої школи та написати заяву, подати інші документи.

Волонтерська дистанційна школа Львіщини

– Як навчаються діти з Львівщини, які виїхали за кордон?

– У них є 2 варіанти навчання. Перший, який обирає більшість – навчатися дистанційно у своїй школі. Другий варіант – це волонтерська дистанційна школа. Це проєкт,який повинен був працювати виключно для 30 тисяч дітей з Львівської області, що переїхали до інших країн. Але коли ми розпочали реєстрацію, то побачили, що дуже багато учнів записуються з Київської, Харківської та Житомирської областей. Тоді ми вирішили долучити до дистанційної школи дітей з інших регіонів, а нашим учням – рекомендували приєднатися до своїх шкіл. Вийшло так, що ми створювали її для дітей Львівщини, а отримали волонтерський проєкт для всієї України.

– Якою є ситуація зі студентами вищих навчальних закладів та якою буде вступна кампанія 2022?

– Львівщина й так традиційно одна з найбільш студентських областей, а цього року у нас дійсно може бути ще більше абітурієнтів. Тут треба зазначити, що зі 100 тисяч студентів – 40 тисяч не є уродженцями області. Нині це може стати проблемою, бо потрібно буде забезпечити цих дітей гуртожитками. Можливо, доведеться шукати житло тим переселенцям, які зараз мешкають у гуртожитках, щоб там могли оселитися діти, принаймні, з тих регіонів, де йдуть бойові дії чи є тимчасова окупація. А знайти вільне житло не так просто.

– Активно проходить релокація бізнесу на Львівщину чи відбувається така ж релокація з закладами освіти?

– Є лише поодинокі випадки, коли така тимчасова релокація відбувається, бо це не так просто здійснити. Львівщина має перевантажену мережу навчальних закладів і ми входимо у трійку областей, де є найбільше учнів, студентів та закладів освіти.

Завдання – максимально вийти на очне навчання

– Яким планується новий навчальний рік на Львівщині? Чи розпочнеться з 1 вересня очне навчання, чи воно залишатиметься дистанційним?

– У нас була нарада у Міносвіти, на якій якраз порушували питання про те, щоб ми якнайшвидше напрацювали алгоритм щодо кожного закладу освіти і його роботи з 1 вересня. Головне завдання – максимально вийти на очне навчання, тому шкіл, в яких навчатимуть очно, мало б стати більше. А для цього необхідно аби за літо відбулося переобладнання гуртожитків, створення містечок, в які зі шкіл і садочків відселяться евакуйовані, а в школах де вони зараз мешкають, розпочнеться очне начання. Є частина гуртожитків профтехосвіти, які були непридатними для проживання і потребують ремонту і переобладнання, в них студенти давно вже не мешкали. Ще одна вимога, яку доведеться виконати усім закладам освіти, що бажатимуть працювати у звичайному очному режимі це – бомбосховища. Вони обов’язково повинні їх мати. На крайній випадок, надійне укриття – повинне бути поряд з закладами освіти.

– У зв’язку з війною і переселенням, кількість учнів на Львівщині зростає. Чи вистарчить місць для усіх дітей?

– З місцями будуть проблеми. Особливо це стосується Львова, тому що тут й так переповнені класи, а ще буде додаткове навантаження, бо багато переміщених дітейживе якраз у місті й захоче тут навчатися. Кожній школі доведеться розв’язувати це питання самостійно, можливо організовувати навчання у дві зміни або шукати інші варіанти. Крім того, зараз готують зміни до закону, які передбачають зняття верхньої заповненості класу. Якщо у нас є, наразі, 30 дітей, що вже немало, то це будуть ще більші класи, але виходу немає. Якщо діти захочуть вчитися очно, школи змушені будуть шукати вихід із ситуації. Крім цього у Львові школи завжди були переповненими, а у багатьох сільських школах в області малокомплектними, тому необхідне розуміння евакуйованих людей, їх переїзд до комфортних місць де є усі умови для проживання і навчання але – поза Львовом. До речі, там і безпечніше.

Україна потребуватиме багато фахівців робітничих професій

– Якою є ситуація з навчанням дітей у закладах профтехосвіти?

– Львівщина за 2021-й рік була найкращою з набору на робітничі професії. Ми були в лідерах за відкриттям навчально-практичних центрів, де учні мали змогу набути якісних знань навиків і вміння. А зараз педагоги, майстри і учні надзвичайно докладаються до нашої перемоги. Готують, шиють форму для наших захисників, аптечки виготовляють – вони зараз проходять неймовірну практику. Сподіваємося, що цього року матимемо великий набір на робітничі професії і вже почали профорієнтацію та промоцію. Заклади проводять безкоштовні навчання для переміщених українців, щоб вони набули нових умінь і на нинішньому ринку праці змогли знайти собі хорошу роботу. У нас є можливість набрати дітей і з інших областей.

Важко спрогнозувати наступний навчальний період, але зрозуміло одне – випускники профтехосвіти будуть відбудовувати Україну. Робочі руки будуть надзвичайно потрібні для підняття економіки держави. Ми вже працюємо з роботодавцями (в тому числі й з підприємствами, що переїхали на Львівщину внаслідок бойових дій) щодо практики, передбачаючи, що в заклади профтехосвіти вступатимуть і люди з вищою освітою – зарплата вища і буде багато вакантних місць, адже Україна потребуватиме багато фахівців робітничих професій.

Розмовляла Наталка Сохан