Головне за день

Проблеми 2025 починаються вже сьогодні. Тут і зараз перед економікою України нагально стоять щонайменше п’ять викликів. Керівник відділу аналітики і досліджень Forbes Ukraine Олексій Блінов на конференції «Гроші для перемоги» озвучив їх. Перша проблема – це державний борг. У 2024 році він сягне від 90 до 99% ВВП. Наступний – закон про державний бюджет, каже він, уже старий і потребує оновлення. Третій – сповільнення інфляції додало фіскальних проблем. Потреба у перегляді податків стає все більш наочною. Четверта нагальна проблема у тім, що зовнішнє фінансування стає меншим і сильніше прив’язане до умов. І п’ята – Україна приречена на системний зовнішньо-торговельний дефіцит. Ще однією проблемою можна назвати і російську економіку. Бо попри санкції, вона спромоглася навіть зрости у першому кварталі цього року на вісім відсотків, і це перевищення показників навіть до початку повномасштабного вторгнення.

Що ж відбувається з економікою РФ і України – у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» Юлія Павицька, керівниця санкційного напрямку в KSE Institute – аналітичного центру при Київській школі економіки.

Відеоверсія розмови – тут.

Не слід вірити цифрам в Росії

– Зростання економіки на 8% лише у першому півріччі цього року в Росії – звідки така цифра? Що за цим стоїть?

– Вони відображають виключно зростання російської економіки за рахунок військово-промислового комплексу. Якщо подивимося на інші їх сектори, то вони зупинилися. Натомість шалений імпульс відбувається за рахунок величезних видатків, які Путін з бюджету спрямовує на війну. Тож, ці цифри – показник того, що зростають ті сектори, які обслуговують ВПК. Це не якісне зростання, і те, що їхній військово-промисловий комплекс створює, швидко руйнується і знищується на полі бою

Тому, якщо говоримо про ефективність санкцій, взагалі їх ефект, то не варто керуватися лише оцінкою ВВП РФ. Слід дивитися в комплексі.

– Добре, якщо у комплексі, то росіяни говорять про те, що інфляція у них на рівні 7-8%. Не довіряти?

– Вони не є правдивими, оскільки з спочатку повномасштабного вторгнення їхній Росстат щонайменше чотири рази переглядав механізм і методологію проведення оцінки. Вони змінили споживчий кошик і за рахунок цього у них виходять такі цифри. Є альтернативний показник, який рахується на основі саме товарів, які можна купити в магазинах. І його роблять аналітичні російські центри, тож за їхніми оцінками десь до 50% з початку повномасштабного вторгнення було зростання цін. Як вдається тримати Росії таку інфляцію? І чи вона для них є комфортною? Ні. Слід віддати належне професійності центрального банку Росії, як тільки інфляція почала пришвидшуватися, то вони різко підняли облікову ставку. Вона зараз в РФ на рівні 16%. Для економіки це доволі високий рівень і там говорять про ще більше зростання.

Власне, ці монетарні механізми, допомогли їм утримувати останні місяці інфляцію на рівні 7-8%. Але це питання часу, наскільки довго їм буде це вдаватися.

В РФ уже накопичилась ряд структурних проблем

– Сподіваємося, не довго. Знаємо, що Київський інститут економіки уважно стежить за цифрами – чи економіка Росії у найближчій рік-два таки похитнеться?

– Слід розуміти, що абсолютний пріоритет Путіна, його режиму – війна, і вони використовують усі механізми і засоби для цього. Але в РФ уже накопичилась ряд структурних проблем і викликів, які складно контролювати. Наприклад, якщо говоримо про Фонд національного багатства, то вони з початку повномасштабного вторгнення використали майже всі ліквідні активи – це близько 54 мільярдів доларів. І тепер у них доволі обмежена можливість використання його саме для фінансування державного дефіциту, з ліквідних коштів там залишилися лише рублі та долари.

Але, з іншого боку, у них все ще є можливість погашати внутрішній борг з банківської системи. Також у 2023 нам вдалося доволі сильно позбавити Росію експортних надходжень від нафти і нафтопродуктів, а це безпосередньо впливає на фіскальну ситуацію та з бюджетом. Однак, останні чотири місяці для РФ покращується зовнішнє середовище, через значний обхід енергетичних санкцій і відновлення надходжень з цієї сфери. Україна та країни-партнери зараз активно працюють, щоб взяти це під контроль і виправити прогалини в санкціях.

– А от те, що їхній рубль впав з осені, якщо не помиляюся, приблизно на третину, але їм усе одно вдається його стримувати. Це за рахунок чого?

– Якраз це падіння рубля від осені дуже важливе, оскільки воно несе структурний характер. Нагадаю, на початку вторгнення у Росії також було пікове зростання – рубль сягав аж 120 за долар. Але це була шокова терапія і паніка серед населення. Були черги до банків, але потім їм вдалося стабілізувати систему. Зокрема, за рахунок значних зовнішніх експортних надходжень. Якраз те, що відбувається з рублем з осені, це проблеми з їхнім експортом. Відповідно, їхня валюта стрімко девальвувала.

Коли рубль досягнув психологічно складної відмітки для росіян – 100 за долар, тоді вони увімкнули монетарні інструменти. Повернули жорсткий валютний контроль і Центробанк застосував облікову ставку, піднявши її різко.

Якщо ми в найближчому місяці посилимо тиск саме на можливість Росії заробляти валюту, посилимо енергетичні санкції, то тиск на рубель буде посилюватися, і в них буде значно менше спроможностей його контролювати.

Санкції – це постійний процес

– Власне, про посилення санкцій. KSE Institute входить також до групи експертів при Офісі президента України і також до міжурядової групи щодо санкцій проти Росії. Розуміємо, що санкції розробляємо, але РФ знаходить шляхи їх обійти. Що найбільше перешкоджає тому, щоб санкції запрацювали у повному обсязі?

– На жаль, це природній процес. Росія, як найбільш санкціонована країна, завжди буде намагатися обійти їх. РФ залежна як від своїх експортних надходжень, так і можливості завозити компоненти, тому що усі їхні ракети і зброя не можуть бути ефективними без західних компонентів.

Відповідно, якщо з боку України та країн-партнерів є великі команди, які розробляють пакети санкцій і відслідковують їх дотримання, то і з російського боку є такі ж, які штампують фейкові контракти або намагаються вибудувати нові системи постачання. Тож це буде постійний процес; нам важливо, щоб наші партнери рухалися трішки швидше. Бо зараз Росія користується уже вибудуваними шляхами для обходу санкцій і розуміємо, як саме їх треба покращувати. очікуємо, що в найближчих пакетах побачимо ліквідацію тих прогалин, які були утворені минулими санкційними пакетами.

– Зв’язки Росії із країнами, м’яко кажучи, недружніми до України – це одна історія. Але є випадки, коли країна дружня до України, зважаючи на свої інтереси, коригує ці санкції, пом’якшуючи його щодо РФ…

– Поясню, як саме відбувається санкційний процес. Є розробка пакету і відповідно, Україна та міжнародна група Єрмак-Макфол, яка розробляє пропозиції, є сміливими у своїх пропозиціях, тому що наша мета запропонувати вичерпний перелік інструментів, які максимально стримають російську економіку і їх можливості фінансувати війну. Є амбітна ціль, але вона має покрокові етапи, і тут говоримо про залежність тих чи інших країн-партнерів від певного російського експорту або ринків. Ми ж пам’ятаємо, що РФ була сильно інтегрована у світову економіку і наші партнери досі залежать від постачання певних ресурсів.

І Україна в цьому процесі має бути розумною в плані просування важливих для нас моментів, бо якщо ті санкції будуть шкодити внутрішньому ринку країн-партнерів, це дуже боляче вдарить по підтримці їх населення допомоги України як фінансово, так і військово. Тому в усіх своїх пропозиціях виходимо з того, що у нас є амбітний план, але якщо є висока залежність, то пропонуємо покрокові рішення.

Нагадаю, що ембарго на нафту і нафтопродукти на початку наші партнери не сприймали взагалі, але в кінцевому варіанті бачимо, що Євросоюз відмовився від цієї сировини. Тому тут потрібна кропітка робота, багато аналітики і постійна комунікація.

Безболісно вийти з ринку РФ уже не вийде

– Знаю, що Аналітичний центр працює і з компаніями, переконуючи їх виходити із російського ринку. Як ви це робите?

– Це окремий напрямок. З початку повномасштабного вторгнення, коли почали займатися санкціями, то теж почали відслідкувати статуси компаній, які знаходяться на російському ринку: чи вони вийшли, чи згорнули операції.

Зазначу, що вікно можливостей для компаній, щоб безболісно вийти з російського ринку, закрилося ще у перших пів року після початку повномасштабного вторгнення. РФ зараз постійно переглядає щодо цього своє законодавство, робить його більш жорстким. Тому все частіше там активи іноземних компаній будуть конфісковувати та націоналізовувати.

Зараз все ще бачимо деякі кейси компаній, які все ж таки якось виходять з російського ринку, або продають за смішні гроші російському уряду свої активи і ми закликаємо іноземні компанії це робити. Колеги робили дослідження з фокусом на банківську систему РФ. Так от, ті банки, які досі працюють на їхньому ринку у 2023 заплатили 970 мільйонів доларів податку на прибуток у бюджет Росії. Відповідно, ці кошти потім були використані або на якісь соцвиплати, які допомагають підтримувати Путіну свій режим, або на військові потреби.

2025 рік буде складний, як і завершення 2024

– Прокоментуйте інформацію від керівника відділу аналітики та досліджень Forbes Ukraine Олексія Блінова, яку він озвучив на конференції «Гроші для перемоги». Він каже, що перед Україною уже у 2024 стоять 5 викликів. Це державний борг, перегляд бюджету України, а ще – сповільнення інфляції, яке дало фіскальні проблеми, зовнішнє фінансування та системний зовнішньоторговельний дефіцит. Чи є надія для економіки України у 2025?

– Мені складно коментувати вичерпно щодо економіки України, оскільки мій основний фокус це російська економіка. Думаю, що 2025 буде складний, як і завершення 2024, враховуючи, що Росія продовжує знищувати нашу енергетичну систему. За оцінками урядовців, ці атаки коштували нам до 1,1% зростання ВВП цього року. Ці атаки та відсутність електроенергії впливають на можливість бізнесу працювати і сплачувати податки. Нам потрібно проводити внутрішню роботу і шукати шляхи оптимізації бюджету і залучення коштів.

Важливо, щоб наші партнери були свідомі у виконанні своїх зобов’язань щодо України. І також, щоб вони були спроможні забезпечити її підтримку на кілька кроків вперед, безвідносно до того, хто прийде там до влади. Власне, в цьому контексті триває дискусія щодо конфіскації заморожених російських активів або, як альтернатива зараз обговорюється на рівні країн G7 надання Україні кредиту, який буде покриватися за рахунок відсотків доходів, які генерують ці активи.

Важливо, щоб це була паралельна робота. Як ми продовжуємо працювати над реформами, оптимізуємо свої витрати та боремося з корупцією, так і наші партнери мають знайти рішення, щоб була впевненість їхньої підтримки за будь-яких розкладів.

Розмовляла Ярина Капітан