«Щосуботи ми ходили на концерти Клівлендського оркестру, який вважається одним з найкращих у світ», – розповідає Теодор Кухар, головний диригент Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії імені Мирослава Скорика. «Родина моєї мами мала музичне коріння: батько — скрипаль і композитор Роман Придаткевич, сама ж вона грала на фортепіано. Я почав займатися музикою досить пізно, у 9-10 років. Це було пов’язано з тим, що хоч народився я в Нью-Йорку, ми з сім’єю тоді змінювали міста для проживання. Звісно, батькам було не до того, щоб шукати мені з братом викладача зі скрипки. А вже коли сім’я кінцево переїхала до Клівленду, ми таки змушені були вчитись на ній грати. Здається, я разів 100 спробував викинути ту скрипку і покласти всьому край. Бути єдиним на всю школу хлопцем-скрипалем — не дуже приємно, але вибору не було. Мені було важко, братові було важко, але найважче було, напевно, батькам. У них був дуже простий закон: живете у нас в хаті — значить будете робити так, як ми кажемо. Вони відчували обов’язок дати своїм дітям найкраще».