Історія героя

“Шансів в Кринках не було ніяких,” – морпіх Олександр Молодий


💬 “Ми втрачаємо Донеччину. Ми її втратимо. Найгірше, що ми втрачаємо там бійців”.

💬 “Фортифікація – це їхнє. І, на жаль, ми не вчимося в них. Ці окопи, які в нас риють, – це смішно”. “У Курахове стояли з 2022 року, а рити окопи почали зараз”.

💬 “Нема вже ні села, де жив Остап Вишня, ні курорту, нічого там нема”.

💬 “Вони настільки жалюгідно виглядають. Дивишся… Чоловіче, ти дожив до 30 років, ти щось робив в житті, а зараз ти трусишся, панічно шукаєш, як звідси (ТЦК – ред.) втекти, щоби що? Щоби дочекатися приходу російської армії сюди? А тоді тебе вже не будуть питатися: чи ти інвалід, чи в тебе діти, чи в тебе батьки хворі, чи бронь… Ти хочеш – не хочеш підеш або тебе просто вб’ють. По-перше, вб’ють більшу частину, а тих, кого не вб’ють – дадуть в зуби, а потім дадуть автомат з двома магазинами, і ти підеш воювати. Підеш штурмувати спочатку кордони Польщі, Угорщини, Словаччини, Прибалтики. Швидше за все тебе там вб’ють, на тих кордонах, але ти будеш воювати.. в складі російської армії”.

🔥 Олександр Молодий, сержант 38-ї окремої бригади морської піхоти.

“Історія Героя” на ПЕРШОМУ ЗАХІДНОМУ.

Залишити відповідь