Богдан Весоловський – маестро Бонді, пісняр, композитор, один із засновників української танцювальної музики, який увійшов до історії музичного Львова, як композитор легкого жанру.

Народився 30 травня 1915 року у Відні (Австрія). Після Першої світової війни родина переїхала до Стрия на Львівщину. Почав писати музику з 16 років, у 22-річному віці написав одну зі своїх найпопулярніших пісень «Прийде ще час». Уже перші музичні твори принесли Богданові Весоловському славу. 

За словами пісняра, безпосереднім поштовхом, який виявив його композиторський хист, було те, що бракувало української розважальної музики. Адже на той час домінувала польська музика. Конкурувати з нею можна було тільки якістю.

Так, у глибоко полонізованому міжвоєнному Львові молоді українці почали танцювати запальне танго, створене їхнім земляком Богданом Весоловським.

З початком Другої світової війни він виїхав до Відня, де вступив до Консульської академії в надії, що його знання дипломата послужать вільній українській державі. Богдана призначили урядовцем прикордонної контрольної служби між Австрією та Німеччиною. Перебуваючи на цій посаді, Весоловський допоміг багатьом українцям перейти кордон, врятуватись від більшовицької навали.

1949 року Богдан Весоловський з сім’єю емігрував до Канади.

У 2001 році за участі дружини композитора Олени була видана перша збірка пісень Весоловського, до якої увійшло 56 творів. 

Повертав спадщину Весоловського до України й Олег Скрипка, який на основі знайдених в Торонто музичних матеріалів композитора записав два альбоми «Серце у мене вразливе…» і «Жоржина». 

“Відомі львів’яни” на ПЕРШОМУ ЗАХІДНОМУ.