Один із найвідоміших львівських істориків ХІХ століття Кароль Шайноха, народився 20 листопада 1818 року у галицькому місті Комарно. Його книги мали величезний вплив на історичну свідомість польського населення Галичини.

Спочатку Кароль навчався вдома, згодом у гімназіях Самбора та Львова. Зокрема, у Львівській гімназії (тепер – школа №8).

У 1835 році майбутній історик розпочав студії на філософському факультеті Львівського університету. Під час університетських студій писав листівки та вірші антиурядового змісту, які підкидав до студентських аудиторій та на лавки в Бернардинському костелі Св. Андрія.

Заарештований 16 січня 1836 року, визнав свою вину і був ув’язнений. Півтора року Шайноха сидів у темній і вологій камері, що підірвало його здоров’я.

Вийшовши на волю із забороною навчання в університеті, заробляв на життя приватними уроками та коректурами у львівських редакціях.

***

Від 1839 року став друкувати власні твори: поезії, повісті, п’єси, переклади. 

У 1849 році видав історичну книгу “Болеслав Хоробрий та відродження Польщі за Владислава Локєтека” – про “військово-королівський” період польської історії. 

За кілька років вийшла його тритомна праця “Ядвіґа і Ягайло”.

Його історичні твори були написані цікаво, відзначалися простою, доступною мовою й мали велику популярність не лише серед освіченої публіки, але й у найширших масах.

“Мало хто з авторів, зокрема з тих, що працював на науковому полі, дійшов за життя до такого загального визнання, до такої слави і значення, як Кароль Шайноха. Твори інших читали, студіювали й оцінювали у вузьких колах учених; Шайноху читали всі, любили його твори й активно розкуповували. Жоден твір у Ґаліції не мав такого збуту, як його “Ядвіґа і Ягайло”, жодне видання не дало львівським видавцям стільки користі, як тираж творів Шайнохи,” – писав про історика його сучасник Владислав Завадський.

***

Помер Кароль Шайноха 10 січня 1868 року. Похований на Личаківському цвинтарі.

“Відомі львів’яни” на ПЕРШОМУ ЗАХІДНОМУ.