Казимир Твардовський – мислитель, батько польської філософії, засновник львівсько-варшавської філософської школи – народився 20 жовтня 1866 року в родині австрійського державного службовця-поляка у Відні. 

Вищу освіту здобув у Віденському університеті, та у Лейпцигу та Мюнхені. 

Після успіху роботи «До вчення про зміст і предмет уявлень. Психологічне дослідження», він отримав право викладати. Як приват-доцент здібний юнак розпочинає викладати у Віденському університеті. Але незабаром зрозумів, що перспектив у нього немає, бо кафедру цього навчального закладу навряд чи дозволять очолити полякові. Залишалося їхати до Варшави, Кракова або Львова. 

Долю вирішив випадок. У 1895 році професор Львівського університету Олександр Раціборський несподівано відмовився від посади, і приват-доцент Віденського університету посів його місце. 

Через три роки, призначений ординарним професором, Казимир Твардовський сам відмовляється від запрошень Варшавського університету та залишається вірним львівській кафедрі. 

Університетським професором у Львові він залишався впродовж 35 років.

***

Твардовський відомий ініціюванням створення багатьох організацій, що сприяли жінкам у науці. Він був великим прихильником освіти жінок. Зокрема, причинився до заснування жіночої гімназії у Львові, де навчалися його три доньки. А також він мав чимало учениць: приблизно третина його докторантів була, власне, докторантками, зокрема Ірена Явіцова-Панненкова, Зоф’я Паславська-Дрекслер, Гелена Вітвіцька, Гелена Слонєвська, Ізидора Домбська – одна з його найулюбленіших учениць і його асистентка, що згодом стала професоркою у Ягеллонському університеті.

***

Помер Казимир Твардовський 11 лютого 1938 року, похований на Личаківському кладовищі у Львові.

“Відомі львів’яни” на ПЕРШОМУ ЗАХІДНОМУ.