Економіст, останній лицар класичного лібералізму, один із засновників австрійської школи економіки – Людвіг фон Мізес народився у Львові в заможній єврейській родині.

У 1891 році родина переїхала до Відня.

1900 року став студентом юридичного факультету – у Віденському університеті економічного факультету тоді ще не існувало. Через два роки юнак опублікував першу наукову працю: «Розвиток відносин між землевласниками і селянами у Галичині”, у  якій порівнював польських землевласників з рабовласниками; а ще через 6 – здобув докторську ступінь.

У 1922 р. дослідник опублікував наступну важливу працю “Громадська економіка: дослідження соціалізму”, в якій аргументовано довів, що соціалізм і промислова економіка – не сумісні, оскільки застосування соціалістичних принципів в економіці неминуче призводить до хаосу та стагнації. 

Економіст Людвіг фон Мізес був з-поміж тих фахівців, завдяки порадам яких на початку 1920-х рр. Австрія врятувалася від гіперінфляції. 

У 1920-30-ті роки, Мізес був провідним експертом з фінансів в Австрії, очолював різні департаменти в австрійському уряді. Він створив Інститут досліджень економічних циклів, директором якого призначив Фрідріха фон Гаєка – свого колишнього учня, майбутнього лауреата Нобелівської премії.

У 1934-му Мізес прийняв пропозицію від Женевського університету, де очолив професорську кафедру, а також викладав у Женевському інституті міжнародних відносин та розвитку. Тут він створив ґрунтовну монографію “Національна економіка”.

Людвіг фон Мізес з родиною у 1940 році емігрував зі Швейцарії спочатку в Португалію, а потім до США. Там, на жаль, він не зажив широкої слави, хоча на педагогічній ниві все склалося добре. Впродовж 25 років він читав курси у різних вишах США та країнах Латинської Америки. Був одним з найстаріших професорів Сполучених Штатів.

У 2011 році на будинку № 13 по вул. Гнатюка, що у Львові, встановили меморіальну дошку.

“Відомі львів’яни” на ПЕРШОМУ ЗАХІДНОМУ.