Священник концтабору Майданек. Отець Омелян Ковч народився 20 серпня 1884 р. у c. Космач Косівського повіту на Гуцульщині, у священицькій сім’ї.

Після закінчення початкової школи, Омелян продовжив навчання у львівській гімназії.

Згодом навчався у Римі. Проживання та навчання йому проспонсорував митрополит Андрей Шептицький.

Одну з перших парафій молодий священник отримав у містечку Козарац (сучасна Боснія і Герциговина, землі якої тоді входили до складу Австро-Угорщини). 

Під час Першої світової війни отець Ковч повернувся до Галичини, а в 1919 р. став капеланом Української галицької армії. Після об’єднання УГА з армією УНР під час боїв він потрапив до російського полону, з якого йому вдалося втекти.

Повернувшись до Галичини, Ковч був арештований поляками та відправлений до концентраційного табору. Після звільнення з табору протягом 20 років Омелян Ковч жив і душпастирював у Перемишлянах.

Коли в Перемишляни увійшли нацисти й почали масове винищення євреїв, о. Ковч звернувся із закликом не співпрацювати з новою владою і не брати участі в антиєврейських акціях наперекір нацистським постановам, хоча за допомогу євреям нацисти карали смертю.

30 грудня 1942 р. о. Ковча арештувало гестапо. Допитували його у тюрмі на Лонцького у Львові. Від отця вимагали визнання вини і відмови від подальшого хрещення євреїв, а також відмови від протестів засудження дій нацистської влади. У серпні 43 року о. Ковча перевезли до концтабору “Майданек”. Там і помер. Його тіло спалили у крематорії 25 березня 1944 року. Ковч не дожив кілька місяців до визволення.

Про отця Омеляна широкий світ довідався, коли Папа Іван Павло ІІ проголосив його блаженним мучеником у Львові під час своєї подорожі в Україну. 

Єврейська Рада України надала о.Ковчу звання “Праведник України”.

“Відомі львів’яни” на ПЕРШОМУ ЗАХІДНОМУ.