Парк “Залізна вода” розташований між сучасними вулицями Стуса, Мушака і Мишуги на мальовничих схилах Яру. У минулому – лікувальна перлина Львова.

Популярності, як територія для відпочинку ця місцевість почала набувати у першій половині 19 століття, коли одне з джерел облаштували бюветом, а далі – поступово буковий праліс почав стихійно перетворюватись на лісопарк. Тоді міська влада 1905 року вирішила облаштувати тут парк.

Певний час на території верхньої тераси парку планувалося створити так званий “Йорданівський парк” – комплекс для спортивних вправ і патріотичного виховання молоді. Утім, здійсненню цього проєкту завадило будівництво колонії однородинних осель, яка згодом перетворилася у мікрорайон Нового Львова.

У 1930-х роках став Камінського перетворили на басейн, збудований у стилі функціоналізму; після війни він став спорткомплексом “Динамо”. 

У міжвоєнний час парк мав назву «Парк Нарутовича», на честь першого президента міжвоєнної Польщі. Є свідчення, що в той час у парку був штучний водоспад, що на жаль, не зберігся до наших часів. 

У радянські часи ближче до входу у парк з’явилась скульптура дівчини з козулею.

Також вхід до парку з боку вулиці Стуса прикрашають два явори чудернацької форми. Посеред масиву зелені зберігся старий яблуневий сад, який, можливо, є залишком давнього маєтку Снопків.

У парку збереглися вікові дерева, яким майже 150 років. 

“Вулицями Львова” на ПЕРШОМУ ЗАХІДНОМУ.