Вулиця Миколи Устияновича сполучала  площу Святого Юра із нинішньою вулицею Дорошенка. Однак тепер останній її відрізок виокремлений в окрему вулицю – Бібліотечну. Через це нумерація починається з четвертого номера.

Впродовж свого існування вулиця кілька разів перейменовувалася. На початку XVIII століття носила назву Марії Магдалини. Потім називалася Липовою, а згодом на честь польського поета Корнеля Уєйського.

Одразу після Другої світової війни “совєти” її назвали на честь російського композитора Олександра Бородіна, який до Львова жодного стосунку не мав. Тому вже за рік вони знову її перейменували, але вже на честь українського письменника і громадського діяча Миколи Устияновича. 

Сучасний вигляд вулиці виник у час бурхливої забудови міста на зламі XIX – XX століть. Забудована у стилі класицизму та сецесії. Помешкання тут створювалися підвищеної комфортності і були розраховані на заможних міщан. 

Ще до цього часу у деяких будинках збереглися зручні підіймачі для транспортування дров і вугілля з пивниць для опалення печей і кухонь. Часто одне помешкання займало цілий поверх. 

“Вулицями Львова” на ПЕРШОМУ ЗАХІДНОМУ.