Редакційний Статут

                                                                                                                                           ЗАТВЕРДЖЕНО

ЗАГАЛЬНИМИ ЗБОРАМИ

ТРУДОВОГО КОЛЕКТИВУ

Комунального підприємства

 «Телерадіокомпанія «ПЕРШИЙ ЗАХІДНИЙ»

                                                                                                                                                  ПРОТОКОЛ №2

від «30» липня 2018 року

 

 

РЕДАКЦІЙНИЙ СТАТУТ 


КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА  

«ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ «ПЕРШИЙ ЗАХІДНИЙ»

 

 

 

код ЄДРПОУ 31074340

Місто ЛЬВІВ

 2018рік

 

1.Загальні положення

Цей Редакційний статут Комунального підприємства «Телерадіокомпанія «ПЕРШИЙ ЗАХІДНИЙ», (далі – телерадіокомпанія) розроблено відповідно до Закону України «Про телебачення  і радіомовлення».

КП «Телерадіокомпанія «ПЕРШИЙ ЗАХІДНИЙ» є юридичною особою публічного права, діє на підставі Статуту та ліцензій, виданих Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення.

Редакційний статут визначає:

– принципи діяльності Редакційної ради Телерадіокомпанії;

– склад та компетенцію творчого колективу Телерадіокомпанії;

– умови створення, використання та поширення (розповсюдження) інформації Телерадіокомпанією;

–  внесення змін та доповнень до Редакційного статуту.

Положення цього Редакційного статуту поширюються та є обов’язковими до виконання для органів управління Телерадіокомпанії, всіх працівників Творчого колективу та працівників Телекомпанії. Всі особи, на яких поширюється та є обов’язковими до виконання положення  цього Редакційного статуту, повинні бути ознайомлені з його змістом.

 

  1. Творчий колектив телерадіокомпанії.

Творчий колектив телерадіокомпанії утворюють усі журналісти, які працюють у телерадіокомпанії на основі трудового договору (контракту, угоди) або на позаштатних засадах.

Творчий колектив телерадіокомпанії має право відстоювати інтереси журналістів і здійснювати контроль за дотриманням їхніх прав, вимог щодо заборони цензури і втручання у творчу діяльність телерадіокомпанії.

Журналістами телерадіокомпанії є працівники, які беруть участь у збиранні чи одержанні інформації, підготовці її до розповсюдження або виконують редакційно-посадові службові обов’язки відповідно до професійних назв посад журналіста, які зазначаються в державному класифікаторі професій України.

Творчий колектив зобов’язаний дотримуватися:

– норм чинного законодавства України у сфері телерадіомовлення;

– положень цього Редакційного статуту;

– положень локальних актів телерадіокомпанії;

– наказів та розпоряджень керівних посадових осіб телерадіокомпанії;

– сприяти Телерадіокомпанії у здійсненні нею своєї діяльності;

 

  1. Права та обов’язки журналістів телерадіокомпанії.

Журналіст телерадіокомпанії має право:

а) брати участь у зборах творчого колективу телерадіокомпанії, вносити пропозиції щодо розгляду ним питань;

б) пропонувати кандидатури до складу редакційної ради телерадіокомпанії, бути обраним до її складу;

в) звертатися до Редакційної ради телерадіокомпанії щодо порушень прав телерадіо- журналістів, вимог щодо заборони цензури і втручання у творчу діяльність телерадіокомпанії, порушень Редакційного Статуту телерадіокомпанії.

г) інші права, які випливають із цього Статуту, установчих документів телерадіокомпанії, укладеного ним з телерадіоорганізацією трудового договору та законодавства.

Журналіст телерадіокомпанії зобов’язаний:

а) дотримуватися програмної концепції телерадіокомпанії, керуватися її Статутом;

б) перевіряти достовірність одержаної ним   інформації;

в) не допускати поширення інформації, поширення якої заборонено законодавством;

г) не використовувати своє службове становище у власних інтересах або в інтересах інших осіб, з якими він перебуває в особистих, фінансових або договірних відносинах;

ґ) виконувати інші вимоги, які випливають із цього Статуту, установчих документів теле, укладеного ним із телерадіоорганізацією трудового договору та чинного законодавства.

 

  1. Редакційна рада телерадіокомпанії.

Творчий колектив телерадіокомпанії здійснює свої повноваження шляхом участі його представників у редакційній раді телерадіокомпанії.

Редакційна рада телерадіокомпанії є спеціальним наглядовим органом.

Редакційна рада складається з шести членів та утворюється шляхом призначення та/або обрання членів редакційної ради. Половина        складу   редакційної  ради    обирається  власниками телерадіокомпанії.  Друга половина       складу редакційної ради     обирається     творчим колективом телерадіокомпанії.

Членами редакційної ради від трудового колективу можуть бути: журналісти та інші працівники телерадіокомпанії, які перебувають у трудових відносинах із телерадіоорганізацією.

Повноваження редакційної ради:

  • ухвалює редакційний статут телерадіокомпанії, який визначає засади редакційної політики та подає його на затвердження Загальних зборів трудового колективу простою більшістю голосів;
  • здійснює контроль за дотриманням журналістами Редакційного статуту телерадіокомпанії;
  • здійснює контроль за дотриманням прав журналістів, вимог щодо заборони цензури та втручання у творчу діяльність телерадіокомпанії;
  • вносить на розгляд органів управління телерадіокомпанії питання про відсторонення від керівництва телерадіокомпанії або його окремими підрозділами осіб, які порушували Редакційний статут телерадіокомпанії та/або вимоги законодавства щодо прав журналістів, заборони цензури і втручання у творчу діяльність телерадіокомпанії.
  • здійснює внесення на розгляд органів управління телерадіокомпанії питання про призначення службового розслідування і притягнення до відповідальності щодо осіб відповідно до закону в разі підтвердження наявності зазначених порушень.

Порядок діяльності редакційної ради

Основною  формою  діяльності  редакційної  ради  є  збори редакційної ради.

Збори редакційної ради проводяться один раз на рік. Збори редакційної ради є повноважними, якщо у них бере участь більше половини членів від складу Редакційної ради, визначеного цим Статутом. Редакційна рада може скликатися на позачергові збори за ініціативою половини членів редакційної ради.

Позачергові збори редакційної ради проводяться за вимогою 50% складу ради.

На час проведення зборів редакційної ради зі складу присутніх обирається голова, який веде збори  редакційної ради, та секретар, який оформлює протокол зборів редакційної ради. Протокол оформлюється у письмовій формі та підписується головою та секретарем зборів редакційної ради.

Усі рішення редакційна рада ухвалює на зборах редакційної ради шляхом відкритого голосування. Рішення вважається ухваленим, якщо за нього проголосувало більшість членів редакційної ради. У випадку рівного розподілу голосів, голос голови зборів редакційної ради є вирішальним.

Члени Редакційної ради.

Члени редакційної ради (далі – члени) беруть участь у зборах редакційної ради та ухваленні рішень редакційною радою.

Повноваження членів розпочинаються з моменту ухвалення рішення про їх обрання зборами трудового колективу або ухвалення рішення про їх призначення загальними зборами учасників телерадіокомпанії або уповноваженим ним органом.

Повноваження члена припиняються:

  • у разі звільнення з телерадіокомпанії члена редакційної ради від трудового колективу.
  • у разі складання із себе повноважень.
  • прийняття зборами трудового колективу рішення про відкликання члена, який обраний зборами трудового колективу.

 

  1. Принципи редакційної політики телерадіокомпанії.

Принципи редакційної політики телерадіокомпанії – це виклад її етичних стандартів, покликаних забезпечити баланс між правом телерадіокомпанії на свободу висловлювань й інформації та її відповідальністю перед суспільством.

Принципи редакційної політики також покликані забезпечити баланс інтересів власника телерадіокомпанії щодо отримання прибутку від її діяльності та права творчого колективу телерадіокомпанії на свободу творчої  діяльності.

Власник телерадіокомпанії не має права втручатися у творчу діяльність телерадіо- організації в інший спосіб, ніж через внесення змін до Редакційного статуту телерадіо- організації.

Члени творчого колективу телерадіокомпанії зобов’язані дотримуватися програмної концепції телерадіокомпанії, інших умов ліцензії на мовлення і дбати про прибутковість телерадіокомпанії.

 

  1. Принципи редакційної політики щодо достовірності поширюваної інформації.

Журналісти телерадіокомпанії мають виходити із того, що достовірність інформації визначається її джерелом, і дотримуватися таких правил:

  • намагатися самим бути свідками подій, а якщо це неможливо – намагатися одержувати інформацію з першоджерел (учасників або інших свідків подій); завжди надавати приорітет тому джерелу, яке є найближчим до першоджерела;
  • уникати одержання інформації лише від одного джерела; завжди надавати пріоритет тому джерелу, яке може бути назване;
  • надавати інформацію, одержану з анонімного джерела лише у випадку, якщо така інформація становить значний суспільний інтерес та якщо джерело є надійним і компетентним; у випадку необхідності поширення інформації, одержаної з анонімного джерела, намагатися надавати аудиторії такий обсяг інформації про нього, який, з одного боку, дозволяє захистити його особу, а з другого боку, не вводить аудиторію в оману стосовно його статусу;
  • намагатися фіксувати інформацію, одержану від джерела, під час її одержання або безпосередньо після цього;
  • у разі, якщо стане відомо, що поширена інформація була недостовірною, негайно та з власної ініціативи поширювати спростування такої інформації.

Ці правила не застосовуються:

а) якщо поширювана інформація містилася в офіційних повідомленнях або одержана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування у письмовій формі;

б) якщо ця інформація є дослівним цитуванням заяв і виступів (усних і друкованих) посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, народних депутатів України, кандидатів на пост Президента України, кандидатів у народні депутати України та у депутати рад усіх рівнів, кандидатів на посади сільських, селищних, міських голів тощо;

в) якщо ця інформація розповсюджувалася без попереднього запису та містилася у виступах осіб, які не є працівниками телерадіокомпанії;

г) якщо вона є дослівним відтворенням матеріалів, поширених іншим засобом масової інформації або інформаційним агентством, з посиланням на нього.

 

  1. Принципи редакційної політики щодо точності поширюваної інформації.

Журналісти телерадіокомпанії мають виходити з того, що точність інформації визначається збереженням її первинного змісту з метою недопущення введення аудиторії в оману, і дотримуватися таких правил:

  • виклад фактів має бути чітко відокремлений від коментарів, при поданні коментарів має бути зазначено його джерело та достатнім чином охарактеризовано його компетентність у питанні, що ним прокоментоване;
  • інформація має висвітлюватися повно, крім викладу самої події, необхідно намагатися викласти інформацію про час і місце, коли вона відбулась, її учасників та найважливіші обставини, за яких вона сталася;
  • висловлювання власної думки журналіста телерадіокомпанії в інформаційних передачах (крім авторських інформаційно-аналітичних передач) припустиме тільки з питань телерадіо- мовлення, необхідно утримуватися також від лексики, яка має оцінювальне значення та емоційно забарвлених висловлювань;
  • реконструкції подій та інсценовані сцени мають базуватися на важливих даних, які можна перевірити, та чітко позначатися як такі (їх також доцільно диференціювати від візуального стилю решти програми, наприклад, за допомогою сповільнених показів або чорно-білих зображень);
  • необхідно завжди чітко зазначати, що відео- чи аудіо матеріал є бібліотечним або архівним, або підготовлений іншими особами;
  • необхідно завжди чітко зазначати, що відео- чи аудіо матеріал демонструється повторно.

 

  1. Принципи редакційної політики щодо неупередженості поширюваної інформації.

Журналісти телерадіокомпанії мають виходити з того, що неупередженість інформації визначається однаковим ставленням до всіх осіб, які є учасниками подій або гостями

передач, і дотримуватися таких правил:

  • перед розмовою у прямому ефірі чи записом інтерв’ю завжди попереджати співрозмовника про свій політичний нейтралітет і неупереджене ставлення, ніколи не обіцяти ставити зручні запитання;
  • завжди розрізняти такі поняття, як персональна громадська позиція з певними політичними поглядами та уподобаннями і позиція як журналіста без власних поглядів, симпатій та уподобань;
  • учасники програм мають право знати її формат, у тому числі – чи виступатимуть вони у прямому ефірі або запису і чи плівка монтуватиметься, хто ще буде присутній у ефірі;
  • особам, які дають інтерв’ю, слід надати можливість повністю відповісти на поставлені запитання;
  • розповідаючи про соціальні групи, необхідно уникати стереотипів та стигматизації;
  • особам, яких критикували у передачі, має бути надана можливість дати відповідь у межах цієї передачі.

 

  1. Принципи редакційної політики щодо об’єктивності поширюваної інформації.

Журналісти телерадіокомпанії мають виходити з того, що об’єктивність інформації визначається максимально можливим усуненням впливу особистого ставлення журналіста на зміст такої інформації під час її підготовки та поширення, і дотримуватися таких правил:

  • висловлювання власної думки журналіста телерадіокомпанії має містити його професійну оцінку, а не особисту;
  • необхідно намагатися надати можливість прокоментувати подію всім особам, яких вона безпосередньо стосується; у разі неможливості висловитися всім, необхідно подати не менш ніж два коментарі з протилежних точок зору;
  • необхідно чітко дотримуватися регламенту передачі, правила щодо висловлювань мають бути однаковими для всіх учасників передачі та повідомлятися заздалегідь.

 

  1. Принципи редакційної політики щодо збалансованості поширюваної інформації.

Журналісти телерадіокомпанії мають виходити з того, що збалансованість інформації визначається, з одного боку – прямою залежністю між рівнем суспільного інтересу до певної події та рівнем її висвітлення в ефірі, а з другого боку – рівним ставленням до всіх суспільних і політичних сил і діячів, і дотримуватися таких правил:

  • належна збалансованість не потребує цілковитого нейтралітету щодо кожного питання або відходу від основних демократичних засад щодо свободи слова та творчої діяльності, вона не досягається математичними методами, тобто врівноваженням кожної висловленої думки протилежною за змістом; метою збалансованості є висвітлення якнайширшого спектру думок і поглядів;
  • ступінь збалансованості має відповідати характеру обговорюваної теми і типу передачі;
  • якщо в ефір виходить серія взаємопов’язаних передач, у яких розглядаються ті самі або споріднені проблеми, належну збалансованість може забезпечувати вся серія передач, намір авторів досягти безсторонності саме в цей спосіб повинен плануватися заздалегідь і доводитися до відома аудиторії. Водночас у серії передач, де в кожному випуску розглядаються геть різні і не пов’язані між собою питання, збалансованість повинна забезпечуватися в кожній окремій програмі.

 

  1. Принципи редакційної політики щодо поширення конфіденційної інформації.

Журналісти телерадіокомпанії мають виходити із того, що право на недоторканість приватного життя є одним із основних конституційних прав людини і може порушуватись тільки, коли його переважає значний суспільний інтерес, і дотримуватися таких правил:

  • прагнути здійснювати запис таким чином, щоб усі задіяні особи розуміли, що йде запис;
  • запис прихованою апаратурою дозволяється, якщо є підстави вважати, що відкрита зйомка не дасть результату;
  • поширення інформації, одержаної шляхом прихованого запису без письмової згоди осіб, яких записано, можливе лише у випадку, коли поширювана інформація становить значний суспільний інтерес;
  • намагатися не записувати і не поширювати записи осіб без їх згоди; у публічних (громадських) місцях це правило застосовується до показу крупним планом осіб у стані хвороби або в незручному становищі внаслідок прикрого випадку;
  • висвітлення приватного життя особи без її згоди допускається тільки за умови, якщо інформація, що поширюється, має такий ступінь суспільного інтересу, який перевищує право особи на конфіденційність (переважно, це інформація, приховування якої може зашкодити законним інтересам інших осіб);
  • висвітлювати приватне життя публічних осіб (посадових осіб державних органів) без їх згоди можна також, якщо ця інформація пов’язана з їх публічною діяльністю.

 

  1. Принципи редакційної політики щодо поширення інформації про насильство, правопорушення та сюжетів, які можуть бути сприйняті, як порушення норм моралі

Журналісти телерадіокомпанії мають виходити із того, що поширення інформації про насильство, правопорушення та сюжетів, які можуть бути сприйняті, як порушення норм моралі, не повинно завдавати шкоди найбільш вразливій частині аудиторії і дотримуватися таких правил:

  • при плануванні передач та їх анонсів зважати на те, що передачі, які поширюються до

22.00 повинні бути придатні для загальної аудиторії, зокрема для дітей (при цьому, чим раніше поширюється передача, тим більша імовірність того, що її можуть самостійно переглядати діти);

  • уникати показу сцен надмірного насильства; уникати без вагомої причини демонстрування сцен насильства та сюжетів, які можуть бути сприйняті, як порушення норм моралі, особливо до 22.00 та в передачах, призначених для широкого кола глядачів (публіцистичних передачах, новинах тощо); аудиторія має бути попереджена про особливо «гострі» передачі або окремі сюжети;
  • не припускати використання нецензурної лексики та уникати мовних помилок;
  • висвітлення правопорушень не повинно заохочувати вразливу частину аудиторії (особливо дітей) до наслідування протиправних дій;
  • при підготовці передач, присвячених проблемам злочинності, зважувати на те, що зйомка учасників програми може стати підставою для кримінального розслідування.

 

  1. Принципи редакційної політики щодо поширення інформації про різні групи населення

Журналісти телерадіокомпанії мають виходити із того, що поширення інформації про різні соціальні групи має сприяти їх розвитку та соціальній інтеграції  і  дотримуватися таких правил:

  • розповідаючи про соціальні групи (національні та сексуальні меншини, релігійні групи тощо), необхідно уникати стереотипів і стигматизацій;
  • необхідно намагатися використовувати ті умовні назви соціальних груп, які застосовують до себе їх представники;
  • упередження або соціальні бар’єри, у разі їх існування, необхідно висвітлювати об’єктивно, але таким чином, щоб не сприяти їх поглибленню.

 

  1. Принципи редакційної політики щодо захисту дітей від негативного впливу інформації, яка розповсюджується телерадіоорганізацією.

Журналісти телерадіокомпанії мають виходити із того, що захист інтересів дітей та молоді є першочерговим завданням, і дотримуватися таких правил:

  • намагатися забезпечити дітей та молодь розвиваючими, виховними, цікавими матеріалами;
  • не розповсюджувати, а також не анонсувати програми та передачі, які можуть зашкодити фізичному, інтелектуальному і духовному розвитку дітей і юнацтва, крім як протягом ефірного часу в добовому відрізку з 23.00 до 6.00 та на каналах з обмеженим доступом; такі програми або передачі повинні мати спеціальне попередження і відповідно позначатися в розкладі програм телерадіоорганізацій та спеціально позначатися безпосередньо перед їх трансляцією;
  • не допускати, щоб діти і молодь відчували побоювання або потерпали з причини своєї участі в програмах або внаслідок транслювання цих програм;
  • створювати передачі з делікатних питань за участю неповнолітніх у присутності їх батьків або осіб, що їх замінюють;
  • забороняється без письмової згоди батьків або осіб, що їх замінюють поширювати інформацію про вчинення неповнолітніми правопорушень або поведінку, яка суперечить нормам моралі (спробу самогубства, статеві відносини, вагітність тощо) та дбати про унеможливлення ідентифікувати дитину, яка перебуває у складній ситуації;
  • одержувати згоду органів освіти на зйомку неповнолітніх під час занять та правоохоронних органів – на поширення інформації про вчинення неповнолітніми правопорушень.

 

  1. Принципи редакційної політики щодо дотримання законодавства про вибори, про рекламу та про авторські та суміжні права.

Журналісти телерадіокомпанії мають виходити із того, що порушення законодавства є неприпустимим, і дотримуватися таких правил:

  • свобода творчої діяльності обмежується вимогами законодавства до змісту поширюваної інформації; порушення законодавства не можуть бути виправдані творчим задумом;
  • зміст інформації, що поширюється на території України регулюється Конституцією України, Законами України «Про інформацію», «Про телебачення і радіомовлення», «Про рекламу», законодавством про вибори, а також Цивільним кодексом України;
  • неприпустимим є одержання журналістами винагороди від осіб, щодо яких вони поширили інформацію, а так само одержання від них товарів чи послуг безоплатно або за пільговими цінами; журналісти мають також ухилятися від проявів надмірної гостинності з боку таких осіб, в тому числі – після створення передачі.

 

  1. Прикінцеві положення.

Цей Редакційний статут набирає чинності з дня його прийняття (затвердження) Загальними зборами трудового колективу комунального підприємства «Телерадіокомпанія «ПЕРШИЙ ЗАХІДНИЙ» .

Цей Редакційний статут має бути оприлюднений та надісланий до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення протягом семи днів з моменту його затвердження.

Цей Редакційний статут підлягає оприлюдненню.

Зміни та доповнення до цього Редакційного статуту вносяться за рішенням загальних зборів трудового колективу комунального підприємства «Телерадіокомпанія «ПЕРШИЙ ЗАХІДНИЙ»   в письмовій формі та набирають чинності з моменту їх оприлюднення.