Головне за день

Президент Володимир Зеленський заявив, що є усі підстави для політичного запрошення України до НАТО. Якими є наші шанси вступити туди, чи допустимі для нас інші безпекові угоди, як Угорщина може вплинути на наше кандидатство у ЄС та як у Пекіні можуть зреагувати на заколот «Вагнера» в РФ – у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» міністр закордонних справ України у 2007-2009 роках, дипломат Володимир Огризко.

Відеоверсія розмови – тут.

Столенберг почав демонструвати свій профіль

– Генсек НАТО Єнс Столтенберг, скоріш за усе, залишиться на посаді ще на рік. Кажуть про те, що він показав себе дуже добрим «капітаном під час шторму». Як оцінюєте таке рішення?

– Мені останнім часом Столтенберг подобається, бо він справді почав демонструвати свій профіль і перетворився з керівника організації, яка роздає якісь подарунки, певні гуманітарні вантажі на повноцінного голову військово-політичного союзу, організації, яка впливає на глобальні події у світі. І це дуже добре. Ми це повинні вітати, якщо він залишиться ще на рік.

Очікуємо на політичне рішення у НАТО

– Залишається усе менше часу до саміту НАТО у Вільнюсі. Звісно, розраховувати на членство ми наразі не можемо через об’єктивні обставини. Але певні безпекові конструкти нам мали б запропонувати. На вашу думку, чим цей саміт може закінчитися для нас, бо в країнах Альянсу досі тривають дискусії?

– Маємо розуміти, що під час війни ми, на жаль, не станемо членами Альянсу. Власне, на це і розраховує РФ, яка хоче вести цю війну безкінечно. На мою думку, у Вільнюсі ми повинні отримати чіткий план, який нам дозволить в осяжній перспективі стати членом Альянсу. Бо формула 2008 року, що ми колись будемо членом Альянсу вже не працює. Вона себе вже пережила і ми у такий спосіб вже не можемо діяти далі. Тож реалістично було б очікувати на саміті у Вільнюсі посилення військової допомоги для України і друге – політичне рішення про те, що ми таки будемо членами Альянсу і у перший же день після завершення війни зможемо почати процес вступу.

А стосовно гарантій у ближчому часі, то вони повинні бути як раніше у Фінляндії, а зараз – у Швеції. Це і має стати результатом, який буде прийнятним для України.

– Тривали розмови навколо Київської безпекової угоди, в основу якої взята угода США з Ізраїлем, або ще варіант – отримання статусу союзника США поза НАТО. Чи це те, що нам потрібно зараз і чи це не відкладе на другий план членство в НАТО?

– Нам це абсолютно не потрібно. Це ті форми, які відводять нас від повноправного членства у НАТО. Це дуже чудовий сигнал для росіян, які будуть продовжувати вбивати українців рівно стільки, скільки у них залишиться ракет. Такі варіанти лише пролонгують війну. Тож зараз українська дипломатія повинна наполягати на тому, що будь-які проміжні варіанти непрямих гарантій від США, Британії і Франції є неприйнятними.

Поки що не відповідаємо критеріям вступу в СЄ

– 22 червня була зроблена усна оцінка стану виконання критерій, які були дані Україні для продовження переговорів щодо вступу до ЄС. Яку оцінку нам дали і як на це може вплинути Угорщина, яка вже заявила, що блокуватиме цей процес, через так зване невирішене питання із угорською нацменшиною на Закарпатті?

– Угорщина – троянський кінь РФ у ЄС і НАТО  і це триватиме доти, доки при владі Орбан і його команда. Є надія, на те, що угорський народ усе ж таки зрозуміє, що це шлях в нікуди. Думаю, що поки ми будемо вирішувати питання пов’язані з адаптацією нашого законодавства, влада в Угорщині таки зміниться і ми знайдемо з їхнім новим керівництвом порозуміння з багатьох питань, включаючи і питання освіти, прав нацменшин і так далі.

А стосовно наших внутрішніх домашніх завдань, то тут нам доведеться ще доволі інтенсивно працювати, бо ми, якщо говорити відверто, наразі не відповідаємо тим критеріям, які висуваються до повноправного членства. Це не означає, що маємо опустити руки, прогрес є.

Думаю, що нам врешті решт, при навіть небажанні Угорщини, дозволять почати переговори. Але на цьому етапі потрібно буде приводити законодавство до європейських критеріїв. І тут головна робота буде лягати на парламент та Кабмін, це уже не дипломатія у прямому розумінні цього слова. Це виключно адаптація України до вимог ЄС у кожному міністерстві, відомстві, на кожній нашій території.

Відносини між США і Китаєм будуть виправлятися

– І ще одне стратегічне питання, яке має вплив на чимало важливих аспектів, це візит держсекретаря США до Китаю. Попри те, що перемовини відбулися, за кілька днів Джо Байден назвав устрій Китаю диктаторським. З одного боку – пом’якшення і налагодження, з іншого боку – загострення. Як виглядає зараз ситуація?

– Можна по різному трактувати цю ситуацію, але на мою думку те, що відбулося в РФ нещодавно, маю на увазі заколот Пригожина, дав розуміння Пекіну, що Росія гнила з усіх боків. І з точки зору армії, і з точки зору можливостей перемогти Україну, і внутрішньополітичної ситуації. Тому вважаю, що Китай не буде більше розраховувати на РФ, як на серйозного партнера. Бо інакше він залишаться сам на сам з Західним світом. А це дуже незручна позиція – коли ти один проти сильнішого супротивника. Тому Китай приречений щонайменше не ризикувати надто сильним загостренням з колективним Заходом, а шукати якісь певні компроміси, можливості. Після поразки РФ, світовий тоталітаризм буде безумовно сильно ослаблений.

Відтак, не буде більше у Китаю можливості гратися з вогнем, нападати на Тайвань чи робити якісь речі у Південно-Китайському морі. Це все те, що поступово буде відходити у минуле. Також давайте не забувати, що китайська економіка дуже прив’язана до західного світу і ризикувати цим там не будуть. Тому, думаю, хоч зараз відносини між США і Китаєм не найкращі, але вони будуть виправлятися.

– Мінімальний своєрідний тест-драйв Китай вже відчув на собі, коли закрилися виробництва під час Covid-19 і лише тепер починають відновлюватися. Але у цьому регіоні є ще один гравець, з яким ми мало працюємо – Індія. Якою може бути її роль у цьому процесі?

– Це речі глобального характеру і я дуже вірю в те, що поступово і у цій частині світу складеться нова ситуація. Давайте не будемо забувати, що США зараз активно працюють з Японією, Філіппінами, Австралією та Новою Зеландією. До цього долучається Велика Британія – вони вже формують щось на зразок союзу. Можливо не чітко вираженого військового, але, тим не менше союзу, який буде координувати свої зусилля. Якщо до цього об’єднання доєднається Індія, то тоді у цій частині світу ситуація буде вже зовсім іншою. І тоді Китай не зможе претендувати на роль потужної антисили.

Зараз там формуються дуже цікаві процеси але, повірте, усе це відбуватиметься значно швидше лише за одних обставин. А ці обставини називаються перемога України. Тому саме на це має бути сфокусована уся увага наших західних партнерів.

Записала Наталка Сохан