Головне за день

Родина військовослужбовця, котрий загинув, захищаючи Батьківщину, має право на отримання 15 мільйонів гривень. Якщо військовослужбовець загинув в окопі від інфаркту чи інсульту, родина може отримати допомогу у розмірі 750 прожиткових мінімумів.

За «безвісти відсутнього» військовослужбовця щомісяця нараховується його заробітна плата плюс 100 тисяч гривень. Схожа ситуація і з полоненими. При цьому порядок розподілу цих коштів – інший, аніж при виплаті 15 мільйонів гривень

Хто, як і коли може отримати вказані кошти та в яких випадках грошова допомога не передбачена законом? Про це у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» розповів адвокат Олег Мицик.

Відеоверсія розмови – тут.

15 млн грн у зв’язку зі смертю військового: кому і коли?..

– На які виплати можуть розраховувати родини загиблих військовослужбовців?

– Якщо коротко, то спробую пояснити це на конкретних прикладах. Усі нюанси завжди можна з’ясувати в юристів чи правників, котрі займаються цією темою.

Почнімо з найголовнішого. Ми знаємо про цифру 15 мільйонів гривень для  родини загиблого військовослужбовця. Україна реально ці кошти виплачує. Але нещодавно порядок цих виплат змінився і ускладнився. Не всі його знають.

На початку повномасштабного вторгнення, коли загиблих було небагато, ті, у кого була безспірна частинка, отримували відшкодування протягом півроку.

Від січня 2023 року є наказ міністра оборони, що регулює порядок цих виплат. Родини отримують ці кошти не відразу. Ті, хто має безспірне право отримують ⅕, опісля щомісяця, протягом 40 платежів, отримують решту суми.

Найбільш спірне питання полягає у тому, хто із членів сім’ї має право їх отримати. До літа 2022 року було регулювання «члени сім’ї». Відповідно до нього виплати могли отримати в кожному випадку загибелі військовослужбовця. Натомість зараз є безліч випадків, коли їх може не отримати ніхто.

До прикладу, загинув військовослужбовець із Дрогобицького району. Він не був одруженим. У нього не було дітей. Мама померла раніше. У батька під час похорону стався інфаркт і він також помер. За цих обставин брати, сестри, інша родина не мають права отримати жодної копійки.

Якщо ж родина є, то в першу чергу в рівних частках ці кошти отримують: дружина, неповнолітні діти або діти, котрі є утриманцями військовослужбовця (неодружені студенти до 23 років, котрі очно навчаються) і батьки. Якщо немає когось із них – порядок дуже складний. Тоді виникає багато спорів. Особливо, коли військовослужбовець розлучений. Право на отримання цих коштів має дружина, як законний представник дітей і батьки. У цьому випадку держава ділить кошти на спірні і безспірні частини. Безспірну частину виплачує згідно з алгоритмом, який я назвав. Решта коштів виплачується у період до 3 років.

Тобто, якщо військовослужбовець гине від поранення, контузії, мінно-вибухової травми, є підстави для виплати 15 мільйонів гривень.

Тепер зупинімося на двох інших виплатах у випадку загибелі військовослужбовця. Йдеться про 750 і 500 прожиткових мінімумів.

Якщо військовослужбовець гине в окопі від інфаркту чи інсульту це – 750 прожиткових мінімумів, приблизно 2 мільйони 13 тисяч гривень. Однак був випадок, коли військовий загинув в окопі під час виконання бойового завдання, але від укусів шершнів. Його сім’я не може претендувати на отримання 15 мільйонів гривень.

Ще інший випадок, коли особа померла в тилу, внаслідок захворювань, отриманих на передньому краї, під час проходження служби. Родина може претендувати на суму близько 1 мільйона 340 тисяч гривень.

Отож, закон детально регулює ці всі моменти і просто так 15 мільйонів гривень не виплачують нікому. 

Командири не можуть повідомляти про загибель військового

– Часто родини скаржаться, що командири не хочуть повідомляти інформацію про загибель військовослужбовців, не беруть слухавки, ігнорують звернення. Хто має повідомляти інформацію про загибель?

– Командири безпосередньо з членами родини військового не спілкуються. Вони не мають права цього робити.

Наведу приклад. Часом між військовими трапляються самогубства, загибель за загадкових обставин, загибель в ДТП у бойовій обстановці або вбивство своїми ж внаслідок конфлікту. Після проведених аналізів у крові загиблого виявляють алкоголь. У цих випадках військовослужбовці можуть озвучувати своє бачення, в документах – інше. Родини користуються цими записами, свідченнями і одразу оспорюють їх. Тож командири та співслужбовці можуть повідомити таку інформацію хіба що по-дружбі. Грішити на них, що вони не спілкуються, не щирі, вимикають телефони – не можна.

Сповіщення про загибель має надійти від відповідного центру комплектування. На жаль, вони користуються інформацією, отриманою від військової частини. Спробую пояснити на прикладі. Мамі військового із Львівської області прийшло повідомлення, що син лежав в лікарні із запаленням легень і помер від передозування наркотиків. Почали з’ясовувати ситуацію. Виявилося він помер від надмірної дози токсичних знеболювальних, що мають наркотичний вміст. Ситуація з’ясувалася. Але проблема в тому, що військові частини документів не надають. Є частини, які прекрасно листуються, а є ті, чиї адреси взагалі неможливо знайти.

Люди повинні звертатися лише у військкомат. Національна гвардія України, СБУ, спецзв’язок можуть отримати ці документи через військові частини, але в результаті знову прийдуть в центр комплектування.

Порядок виплат «безвісти відсутнім» і полоненим – інший

– Є категорія військовослужбовців, що вважаються зниклими безвісти. На які виплати може розраховувати родина у цьому випадку?

– Це питання – особливе. Об’єднаємо дві категорії: безвісти відсутні і полонені. З полоненими – окрема історія. Приходить повідомлення, що військовослужбовець перебуває в полоні. Для цього існують реєстри. Згідно з адвокатським запитом, члени сім’ї можуть отримати документи з такого реєстру.

Щодо виплат, то законом гарантовано грошове забезпечення, умовно 20 тисяч гривень і плюс 100 тисяч гривень за весь період. Були випадки, коли командування військових частин, щоб не з’ясовувати цього всього, подавало інформацію, що військовослужбовець у цей час перебував у СЗЧ (самовільне залишення військової частини). Він побіг в сторону ворога здаватися, в цей момент пролунав вибух, тіла немає… Це – складне питання. Але 100 тисяч гривень плюс 20 тисяч гривень – виплачується. При цьому порядок розподілу цих коштів – інший, аніж у порядку виплати 15 мільйонів гривень.

Першою чергою ці кошти має право отримати дружина або законний представник, якщо чоловік розлучений, але є неповнолітні діти, то отримує колишня дружина в інтересах дітей.

Порядок – недосконалий і відверто – несправедливий, оскільки з нього «випадають» батьки. У мене є клієнтка, син котрої вважається безвісти відсутнім. Вона не витрачає із цих виплат жодної копійки, бо вірить, що він повернеться з полону (вважає, що він – у полоні) і ці гроші будуть витрачені на його реабілітацію. У той же час у військкомат прийшла колишня дружина, принесла невилучене свідоцтво про одруження і намагалася подати документи, щоб отримати ці кошти. Однак ми швидко підняли судове рішення і зробили витяг з реєстру. Щоправда, тепер військкомат теж має доступ до реєстру актів цивільного стану і може самостійно це перевіряти.

Вважаю, що у цій частині постанову мали б підрегулювати, щоб вона була аналогічною до процедури виплати 15 мільйонів гривень.

Члени сім’ї полонених і безвісти відсутніх мають право на отримання щомісячних виплат до того часу, поки цю особу не буде визнано померлою.    

– Чи є термін протягом якого надається статус «безвісти відсутній»?

– Є випадки, коли родичі отримують щомісяця по 120 тисяч гривень вже протягом року. Однак ніхто з родичів не поспішає визнавати військового загиблим, навіть коли кажу, що це дає підстави на отримання 15 мільйонів гривень. Майже усі свято вірять у їхнє повернення.

Із полоненими також схожа ситуація. Бувають випадки, коли людину вважають безвісти відсутньою, а в один прекрасний день вона несподівано повертається з полону. Тож потрібно сподіватися і чекати.

Виплати строковикам і контрактникам здійснюються по-різному

– А які виплати отримують поранені?

– Якщо ми говоримо про тяжко поранених військовослужбовців, які проходять лікування, вони отримують заробітну плату плюс 100 тисяч гривень. Тут є кілька моментів.

Перше – безперервна виплата здійснюється протягом 4 місяців. Після цього військові частини виплати переривають. Вже є рішення 8-го апеляційного адміністративного суду про те, що немає в законі слова, що це має бути безперервно. Скажімо, військовий пролікувався 2 місяці, а через 3 місяці, внаслідок старого поранення настав параліч. Зв’язок між ними очевидний, проте у виплаті лікування відмовляють. Але судова практика вже допомагає нам ці речі тлумачити.

Друге – військовослужбовці лікуються і байдуже ставляться до спілкування з військовою частиною. Потрібно контактувати з військовою частиною, повідомляти про лікування, відправляти документи. Оскільки військові частини через певну недбалість, зміну командирів чи з інших причин можуть оголосити самовільне залишення військової частини. Як результат, військовий перестає отримувати кошти.    

– Чим відрізняються важкі поранення на передовій і в тилу, якщо вони отримані при виконанні обов’язків із захисту Батьківщини?

– Нічим не відрізняються. Якщо ракета потрапила в казарму на полігоні і загинули військовослужбовці, то вони вважаються загиблими внаслідок захисту Батьківщини. Аналогічно, якщо така ситуація трапилася на передньому краї. Курйози полягають в іншому. До прикладу, загинули два полковники: один цивільний, інший військовий. Родина одного отримує 15 мільйонів гривень, в іншого – запис про нещасний випадок на виробництві.

Наведу приклад одного з найбільш несправедливих випадків. Усі бачили фото ветерана ЗСУ Веніаміна Бондарчука, котрий нещодавно повернувся з Ігор Нескорених. Цей хлопець – строковик. Якщо в казарму, де жили строковики прилетіла ракета і вони загинули, родинам загиблих виплачують по 15 мільйонів гривень. А якщо йому відірвало ногу, то у нас, виявляється є постанова КМУ, в якій мовиться про те, що контрактнику нараховуються виплати у 400-кратному розмірі, а строковику – в 90-кратному розмірі. Тобто, контрактник і строковик ішли в наступ, наступили на міну, у підсумку контрактник отримав одну суму, строковик – іншу. Це – безглуздо! Нам довелося повторно звертатися до міністра оборони України. Натомість отримали відповідь: «Ні. Читайте закон». Але закон потрібно змінювати. Це – очевидно.

Найбільше несправедливості в нерозслідування самогубств

– Де найбільше несправедливості, пов’язаною із військовою службою і захистом Батьківщини?

– Люди часто неправі у своїх зверненнях. Вони бачать своє… Але найбільше несправедливості в нерозслідуванні ніби то самогубств. Військові частини перестають спілкуватися і люди нічого не можуть перевірити.

По-друге, несправедливість у відсутності зв’язку з військовими частинами. Ми розуміємо, що у військовій частині не зобов’язані листуватися. Вони – воюють. Але не відповідати на запити і не висилати документи. Це – ненормально.

І по-трете, коли у загиблого військового не залишилося ані батьків, ані дружини з дітьми… успадкувати кошти неможливо, бо сума ще не нарахована, а отримати її держава мала б разово.   

– Куди родини військових можуть звертатися за безкоштовною юридичною допомогою чи консультацією?

– Цими питаннями займається «Юридична сотня». Вони прекрасно володіють інформацією. Більшість адвокатів і юристів також відгукуються. Ми не воюємо, але ми допомагаємо тим, хто воює за нас і їхнім родинам. Коли людина приходить і плаче, ми зобов’язані допомогти.

Розмовляли Уляна Лаврик, Віктор Біщук

Записала Олеся Когутич