Тяжкі події, а особливо війна, з одних людей робить святих, а з інших – негідників.

Сьогодні ми поговоримо про те, чи ми, як християни, в Україні даємо гідний і правильний прилад нашої віри.

Гість – Мирослав Маринович, дисидент, політв’язень, віцеректор УКУ.

“Українці виразно стали на бік добра. Для нас поняття милосердя не є порожнім словом, як і поняття правди не є порожнім словом. Тому, як ті християни, які сьогодні на лініях фронту захищають свої родини, так і ті християни, що беруть участь у волонтерському русі, – вони гідні християни, вони виявляють чудеса своєї віри і можна лише схилити голову перед ними. Але завжди є якесь “але”, – каже  Мирослав Маринович, дисидент, політв’язень, віцеректор УКУ.

✅ Якби Шептицький жив зараз, які слова він би сказав;

✅ про християнську спільноту світу;

✅ про хресний хід Папи, де українка і росіянка разом несли хрест та чому у Папи Римського є риторика, яку не розуміють українці;

✅ про дипломатію у Ватикані;

✅ українці “як слабосила травинка, що підіймає асфальт”;

💬 “Захід дуже довгий час не був готовий сказати Росії, що вона бреше”.

✅ що треба робити з Московським патріархатом в Україні?

“Керівництво Російської православної церкви має підлягти суду, тому що воно підтримало цю війну і підтримало повною мірою. Тому я би хотів побачити патріарха Кіріла на лаві підсудних майбутнього військового трибуналу”.

“Карайте людей, а не визначайте якою є релігія”.

Інсайт на ПЕРШОМУ ЗАХІДНОМУ.