Головне за день

Західні експерти вважають, що ЗСУ лідирують у використанні FPV-дронів та інноваціях з їх застосування. Нині важко уявити собі цю війну без БпЛА. З’явилися спеціалізовані підрозділи з їх застосування. Як саме вони працюють, що саме формує думку про наші дронові переваги, як боремося з ворожими засобами РЕБ та якою є ситуація на Куп’янському і Бахмутському напрямках – у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» командир роти ударних безпілотних авіаційних комплексів «Ахіллес» 92-ої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка Юрій Федоренко.

Відеоверсія розмови – тут.

На Куп’янському напрямку запеклі бої, на Бахмутському – утримуємо деокуповане

– Яка зараз оперативна ситуація на тих напрямках, де ви тримаєте оборону?

–Частина підрозділу виконує завдання на Куп’янському напрямку. Ситуація складна, але контрольована. Противник розпочав активні удари і штурмові дії, намагаючись виявити слабкі місця в захисті Сил оборони, але цього йому зробити не вдалося і усі позиції залишилися за нами. Вказівка у російських окупаційних військ – вийти на адмінмежі Луганської області і поновити свій вплив у Харківській. Бої зараз точаться запеклі, оскільки в противника багато вогневих засобів – гармат, систем реактивного вогню, броньованої техніки і велика кількість особового складу, якими вони намагаються продавлювати нашу оборону. Але злагоджена робота наших бригад дає можливість тримати ситуацію під контролем. Кожного дня є здобутки з ураження ворожої техніки і особового складу. Тому тут успіху у противника не буде.

Що стосується Бахмутського напрямку – бойові дії не вщухають ні вдень, ні вночі, Сили оборони продовжують утримувати усі деокуповані позиції, а на вузьких відтинках – рухаються вперед. Щоденно є успіхи – десь просунулися на 5 метрів, десь на 15, а десь на 20. З кожної позиції противника доводиться вибивати. Достатньо потужним є керівництво бригад, що зібралося на Бахмутському напрямку і дуже наполегливий особовий склад, який продовжує наступати. І це незважаючи на те, що ворог переважає і в кількості особового складу, і в вогневих засобах, і в БпЛА. Але наші воїни більш мотивовані і професійні.

Важливо використовувати не менше 20-25 FPV-дронів в день

– Західні експерти вважають, що ЗСУ лідирують у використанні FPV-дронів супроти військ РФ. Чи це дійсно так і про що цей показник свідчить?

– Маємо засоби радіоелектронної розвідки і засоби, які дозволяють виявляти ворожі FPV-дрони і знищувати, але вони перекривають не усю лінію зіткнення, адже вона у нас понад 1000 кілометрів.

Щодо противника, то засобів у них точно не менше: ударних «Ланцет» і «Орлан», розвідувальних типу ZALA, а також Куб-БЛА. У вузькому секторі у повітрі може бути одночасно до п’яти дронів.

Однак Сили оборони працюють з БпЛА якісніше, ніж противник. Тому і результати і здобутки у нас суттєвіші.

– Ви вражаєте цілі на мільйони доларів, у порівнянні – яка вартість FPV-дрона?

– Слід розуміти, що FPV-дрон це камікадзе, який летить в одну сторону і вибухає з боєприпасом, який він несе. Його вартість від 450 до 750 доларів, в залежності від технічних характеристик. Ворожі гармати, для прикладу, не менше 600 доларів. Правда, не завжди вдається її знищити, однак і пошкоджена, яка 3-4 дні не стріляє по наших позиціях, – це також потужний результат. Адже більшість ураження українських військових відбувається саме внаслідок ворожого артвогню.

Тому дуже важливо мати достатньо FPV-дронів – використовувати не менше 20-25 в день (понад 10 тисяч доларів), зате і результати є зі знищення техніки ворога.

З усіх БпЛА найскладніше керування FPV-дроном

– Наскільки складно керувати дроном-камікадзе у порівнянні зі звичайними цивільними дронами? Бо кажуть, що це верх пілотажу.

– З усіх БпЛА, які є у Сил оборони, найскладніше керування FPV-дроном. Тут потрібно мати певні вроджені якості, також важливе постійне тренування. Зокрема, пілоти нашого підрозділу, коли лише розпочалася історія з FPV, спочатку виконували свої бойові задачі, а потім за симуляторами відточували навики керування до пізньої ночі. Зранку усе повторювалося знову. За моїми спостереженнями, з 10 пілотів, які проходять підготовку, ефективними будуть не більше трьох.

Противник також знає, які засоби ми застосовуємо і намагається підлаштуватися, задавити частоту управління, застосовує свої засоби радіоелектронної боротьби. Тому наші хлопці і дівчата ще додатково займаються й інженерією. Шукаємо інше обладнання і передавачі, які завозяться в Україну. Це в гаражах перепаюється, потім тестується у зоні бойових дій і продовжує вражати ворога.

В ЗСУ зростає кількість засобів, які знищують ворожі РЕБ

– Ви згадали про радіоелектронну боротьбу противника – у ворога достатньо цих засобів?

– Противник застосовує три модифікації засобів радіолектронної боротьби. Перший – це великі стаціонарні РЕБ, які подавлюють певні частоти; другий – окопний РЕБ, що прикриває їхню піхоту і вогневі позиції мінометів та усе, що з цим пов’язане; а третій – антидронові рушниці, які застосовуються при виявленні наших безпілотних засобів.

Сили оборони теж мають засоби (їх стає усе більше), які виявляють, де саме перебуває ворожий РЕБ. Після їх знищення на вузьких відтинках фронту виникає певний коридор, який використовують наші захисники для ураження противника. Також йде постійна модернізація засобів БпЛА, аби противник не міг давити частоти. Є ще деякі моменти, які озвучувати не вартує.

В ЗСУ йде постійна комунікація між підрозділами. Це стосується не тільки підрозділу, який я очолюю, а в цілому, військових фахівців, які застосовують зараз засоби виробників. Вони дають нове рішення, ми його застосовуємо, даємо свою пропозицію, вони це опрацьовують, технічно модернізують і результат передають нам. Це такий постійний процес, який забезпечує сталу динаміку і результат, у тому числі, подолання ворожих засобів радіоелектронної боротьби.

Не зовсім правильно казати, що зараз війна дронів

– Розуміємо, що зараз є велика потреба у безпілотниках, бо вони зберігають життя бійців. А чи можна дрони виготовляти в домашніх умовах, чи будуть вони ефективними?

– Якщо говоримо про FPV-дрони,то значну їх кількість виготовляють у гаражах. Бойова частина ставиться уже безпосередньо перед застосуванням. Хоча їх виробництво в Україні певними компаніями є, але перекрити потреби фронту вони наразі неспроможні. Тож скуповується і переробляється усе, що вдається знайти. Часто усе це йде через помилки, однак врешті з’являються такі рішення, які швидко поширюють між різними підрозділами Сил оборони. Формула проста – що більше у нас денних і нічних засобів бачення, тим краще ми виявляємо ворога. Що більше ударних БпЛА, тим більше ми його знищуємо.

Не зовсім правильно казати, що зараз війна дронів. Це є невід’ємна, важлива частина, але найскладніша, найтитанічніша робота падає на плечі піхотинців, які на передових позиціях. Завдання усіх підрозділів зробити усе можливе і неможливе, щоб піхотинці вибили ворога з позицій і деокупували територію. Я знаю про що кажу, бо я пів року очолював саме стрілецький підрозділ.

У моєму підрозділі усі добровольці

– Коли ви потрапили на фронт уперше і як це сталося?

– У 2014 служив у Національній гвардії України. У квітні наші групи поїхали на схід країни і хлопці побчили, що починається велика війна. Я тоді був у роті спеціального призначення, ми були навчені до ударно-штурмових дій, тож у травні я вже був на фронті. Це була перша участь в російсько-українській війні але, на жаль, отримав поранення, після чого за станом здоров’я відправлений в запас. Коли з’явилися тероборона, я одразу цим скористався. Підписав контракт, займався цивільними справами, але водночас вдосконалював свої навики. Коли розпочалася повномасштабна війна, одразу зідзвонився зі своїм безпосереднім командиром і 25 лютого у складі сформованого підрозділу на Житомирському напрямку вже виконував бойові завдання. До сьогодні ми воюємо, пройшли оборону Києва, Харкова, деокупацію Харківської області, контрнаступальні операції і зараз – на Бахмутському напрямку.

Щодо підрозділу, який я маю честь очолювати, то я гордий за кожного представника, усі вони добровольці. Тут немає жодного мобілізованого. Це вмотивовані люди різних професій, соціального статусу, уподобань та віри, які прийшли захищати свою Батьківщину. Роблять це вмотивовано і без ротацій, навіть коли бригада перебуває на відновленні, то продовжує виконувати бойові завдання. У нас така специфіка: і вдень, і вночі безпілотники мають бути у повітрі.

Для РФ найдешевший ресурс це жива сила, але вони вчаться на своїх помилках

– Ви бачите, як воює ворог, що, на вашу думку, в його тактиці не змінилося?

– Ключове – це ставлення до військових. Для росіян найдешевший ресурс – це жива сила. Цього у російській імперії більш, ніж достатньо. Але противник вчиться на своїх помилкахі також вдосконалюватися. Тому ніколи не можна його недооцінювати.

Що стосується Сил оборони, то, звісно, це зовсім інше військо, ніж у 2014 році. Залишається незмінним те, що тут немає маси, одразу стає зрозумілим хто є хто. Усе на поверхні. Тому дуже ціную кожного з представників Сил оборони, зокрема підрозділ, який очолюю, за справжність, мотивацію і за те, що вони її реалізують щодня.

Усе, що літає на електроакумуляторі зимою розряджається швидше

– Наближається зима, які зміни у вашій роботі це означатиме і чи бояться дрони морозів?

– Звісно, що так. Усе, що літає на електроакумуляторі, за несприятливих погодних умов розряджається набагато швидше, відповідно до цього зменшуються відстані вильотів. Посилюються вітри, що також впливає на роботу БпЛА. Маєш відчувати джойстик, а надворі холоднеча. Дехто вважає, що пілоти БпЛА десь далеко, насправді вони працюють з передньої лінії – що ближче ти до ворога, то дальше залітаєш.

Розмовляли Стас Гордієнко, Ніна Сукач

Записала Наталка Сохан