Головне за день

У моєму словнику слова «проблема» не існує. Є слово «виклик». Не має слова «криза» – є слово «перехід». Про це під час Літературної програми 28 BookForum сказала видатна психотерапевка, авторка світового бестселеру «Вибір», яка пережила Голокост у концтаборі Едіт Іва Еґер.

Едіт Іва Еґер народилася у єврейській родині в Угорщині. Під час Голокосту її разом із батьками забрали до концтабору Аушвіц. Серед рідних вижили лише Едіт і її сестра. За кілька років після звільнення та реабілітації Едіт разом із чоловіком емігрувала до США. У 40 років вона вступила на факультет психології, у 50 – отримала ліцензію клінічного психолога, а у 90 – написала мемуари «Вибір». А через два роки, на прохання читачів, презентувала книжку «Дар. 12 уроків, які врятують ваше життя», яка детальніше пояснює, як подбати про своє ментальне здоров’я. Обидві книжки українською мовою переклала Христина Радченко, а видав «Книголав». Зараз Едіт 93 роки і вона продовжує приймати пацієнтів, виступає з лекціями по всьому світові, зокрема на 28 BookForum вона зустрілась з читачами в онлайн-форматі.

Як подолати комплекс – відчуття «самозванки» у цьому житті

Я продовжила освіту в зрілому віці і в мене було відчуття провини через те, що я вижила. І тому, коли я отримала диплом з відзнакою – я не пішла на вручення дипломів. В думках я поверталась до Аушвіц. Я вважала себе недостойною, «самозванкою».

Тому я би порадила людям бути чесними з собою, визнати, що ми люди і ми можемо помилятись. Слово «самозванка» треба змінити на «найкращу я». Бо у вас іншої не має. Отже, вгамуйте емоції. Не прагніть всім догоджати. Розслабтесь. В свідоцтві про народження не гарантується, що буде легко. Нам взагалі нічого не гарантується, немає певності ні в чому. Але є можливості. Тому мені близька ідея змін, яка синонімічна слову «зростання». Якщо ми не змінюємось – ми не зростаємо.

Особливо у вересні чудовий час щось змінювати, адже починається новий навчальний рік. І треба подумати, що я полишаю позаду цього і що має прийти на місце цього. Все, чого ми позбуваємось,  має бути заміщене чимось новим.

Як відкрити себе

Найважливіше – не дозволяти своєму Ego диктувати ваше життя. Ego – це не справжнє Я. Але, з іншого боку, важливо розуміти, що всі ми – унікальні, непересічні. Інших таких, як ми – немає. Ніколи себе не порівнюйте з іншими. Бо ви прекрасні – такі як ви є. Ми народжуємось для любові, а не ненависті. Ми не народжуємось для того, щоб шкодити іншим.

Я пережила пекло, а попри це, мені вдалось створити чудову співдружність дівчат-бранок, фактично, родину в’язнів. Часто в найгірших обставинах у нас відкривається найкраще. І коли я поділилась хлібом, який отримала за танець, то дівчата потім врятувала моє життя, коли мене вели на розстріл. Вони мене витягнули звідти і врятували від смерті.  

В житті рятує вибір

Завжди треба пам’ятати про вибір. Колись, коли я була виголоднілою і дуже хотіла їсти, я підняла очі до неба, просячи в Бога пораду – Бог сказав мені опустити погляд до низу… У мене ж під ногами була трава… І я пам’ятаю, як я назбирали ці травинки… і їла. Отже, у моєму словнику слова «не можу» не має. Коли я пишу на дошці студентам «не можу», а потім стираю частку «не» – залишається «можу». Бо я вірю, що я можу. А те, в що ми віримо – те ми і створимо.

Як зцілюватись від психотравми

Угорські жінки кажуть: не вдихайте собі у груди – не беріть до голови. Те, що виходить з нашого тіла – нам не шкодить, а те, що залишається – шкодить.

Я завжди раджу людям пам’ятати, що єдиним, хто у вас є на все життя – це ви. Тому любіть себе, дбайте про себе, про те, щоб бути собою і почуватись комфортно, і це не самолюбство, не нарцисизм.

І ще найважливіше – вміти прощати. Не я пробачаю вам, а я дозволяти собі пробачити і не носити в собі психологію жертви, бо без кривдника жертви немає. Не дозволяйте подіям визначати себе.

Як пережити пандемічні часи

В моєму словнику слова «проблема» не існує. Є слово «виклик». Також не має слова «криза», натомість є «перехід». Це прекрасно, що ми маємо можливість переосмислити свої думки, перегрупуватись і почати жити заново. Я обожнюю і zoom, і covid, бо маю можливість спілкуватись з донькою, яка живе у Нью-Йорку. В інший час, я б так присутність її не відчула. Тому завжди шукаю дар, шукаю у чому маю благословення.

Поради українцям, які знаходяться зараз на передовій, на лінії розмежування, в полоні, і тим, які вже повернулись звідти

Важливо не те, що стається з нами, а те, як ми це сприймаємо. Я вірю, що люди повернуться додому. Але будучи там, пам’ятайте, що страх не допоможе. Думайте, як прийняти реальність, це вам підвладне. Це те, як ви ставитись до подій, не зневірюйтесь. Кажіть собі, що це все – тимчасово, я це здолаю. Нехай це мені не подобається, але це мине і я це переживу. Отже, завжди себе підбадьорюйте. І ще одне. Зближуйтесь з тими, хто поруч з вами. Ці друзі будуть на все життя.

[media=1327]

Нагадаємо, що 28 Львівський міжнародний BookForum відбувається у Львові за підтримки Українського культурного фонду, Львівської міської ради та Львівської облдержадміністрації. Програма фестивалю налічує 120 подій, 250 учасників, зокрема – 25 іноземних авторів з 21 країни світу. Усі події 28 BookForum – безкоштовні.