Українці стали єдині і почали більше довіряти одне одному. Результати опитування
- П'ятниця, 30 вересня 2022
Війна змінила нашу країну. Україна стала єдиною як ніколи. Усі регіональні відмінності зникли, геополітичний конфлікт вичерпався. Принаймні це показали результати соціологічного дослідження, яке провів Соціологічний центр Соціоінформ.
Про них в ефірі «Першого Західного» розповіла директорка Соціологічного центру Соціоінформ Наталія Зайцева-Чіпак.
«Ми переосмислили значення слів: свобода, гідність. І ми отримали тверде переконання, що нам потрібна своя держава. Це, напевно, три речі, які об’єднують українців. Ми хочемо жити так, як ми живемо. Ми маємо гідність і ми хочемо бути вільними. І якщо сьогодні поставити ці питання будь-якому українцю – ми почуємо ці відповіді», – впевнена соціологиня.
На її думку, за 7 місяців війни ми пройшли великий шлях. Якщо до повномасштабного вторгнення ми мали регіональні відмінності у ставленні до того, чи нам треба йти в ЄС, НАТО, чи потрібно дружити з Росією, то зараз все стрімко змінилось, думки стали однакові у всіх регіонах.
«Якщо в 2014 році вступ до НАТО підтримувало 45% опитуваних, перед повномасштабним вторгненням – 60%, то зараз – 78%. І регіональна різниця стала непомітна. Якщо до ЄС у 2014 році прагнули 58% населення, перед повномасштабним вторгненням – 65%, то тепер – 86%. Ми перестали сваритись. У нас зник геополітичний конфлікт», – розповідає Наталія Зайцева-Чіпак.
Ще один висновок, який зробили українці через війну: ми з росіянами – не один народ. У цьому переконані 90% населення України.
Українці консолідувались довкола однієї цілі: перемогти ворога і відновити територіальну цілісність.
«Громадяни не бажають йти на територіальні поступки. Вони розуміють яку ціну платять. І в цьому суспільний консенсус. Таким єдиним наше суспільство ніколи не було. І це дуже вагоме досягнення», – говорить соціологиня.
Вона звернула увагу також на ще одну важливу зміну, яка сталась з українцями внаслідок війни – виріс рівень довіри одне до одного. Вона каже, що в 2014-ому році також були внутрішньо переміщені особи, але рівень відкритості до них і їх підтримки був значно нижчим.
«Ми дозрівали, суспільство змінювалось, а війна стала каталізатором. Хто тоді їхав? Їхали люди свідомі, проукраїнські, люди з капіталом, з освітою, які розуміли що в цьому квазіутворенні ЛНР-ДНР неможливо реалізуватись. А претензії і очікування від них проросійських поглядів були значно більші. Ми змінились і це дуже важливо. Ми пережили щось таке, що примусило нас по-іншому подивитись на те, як слід ставитись до ближнього», – додає Наталія Зайцева-Чіпак.
