Наступає етап витіснення ворога з території України – Маломуж

HIMARS як символ перелому у війні з РФ. Фото: ЗСУ

Президент Зеленський віддав наказ про деокупацію півдня України. Потім, навздогін йому, був проанонсований інший – звільнення усіх захоплених ворогом територій. Чи не буде таке анонсування на руку ворогові і чому спочатку йшла мова саме про південь – голова Служби зовнішньої розвідки України (2005-2010 роки) Микола Маломуж.

Фото: Апостроф

«Це не є значною інформацією для ворога»

– Чому зараз, за непростої ситуації на фронті, прозвучав наказ про наступ? На скільки він на часі?

– Ми бачимо, що ресурси РФ вичерпуються, вона пішла на «оперативну паузу». Ясно, що Путін намагається демонструвати, що це підготовка до глобального удару. Але ми бачимо, що поставки нового озброєння, високий рівень мобілізації (до 1 млн) військовослужбовців ЗСУ, силових структур – формують нову реальність. Народжується нова потужна армія України з резервами, забезпечена високотехнологічною високоточною зброєю, хоча її наразі недостатньо, але вона вже є. І зрозуміло, що наступає етап не тільки оборони Сходу, Півдня, Харківської області і тримання під контролем інших регіонів і білоруського напрямку. Наступає етап витіснення ворога з наших територій. Враховуючи потенційні ресурси, необхідно змінювати стратегію і тактику.

   – Чи вартувало наперед анонсувати напрямок, в якому наші військові діятимуть? Те, що це вже проанонсовано, чи не нашкодить ходу операції?

   – Усі військові операції проводяться дуже приховано. Військові стримано коментують такі речі. Вони кажуть: «Ми будемо спочатку робити, а тоді про це говорити» і це правильний підхід. Проте не можна сказати, що наказ Президента був для когось несподіванкою. Бачимо як уже упродовж якогось часу наші військові повільно, але успішно просуваються на півдні. Та й після наказу про деокупацію півдня, прозвучав – про звільнення усієї окупованої території України. Тому це не є великою таємницею для ворога. Завдання зрозуміле, але тепер його ще більше зашифрували наказом звільнити усю країну. Крім цього, можна одне говорити, відволікати ворога, а інше – робити. Це не конкретика, якою ворог якраз не повинен володіти.Зокрема, які можуть бути задіяні сили, в яких напрямках, які ресурси (особливо високоточної зброї, нових зенітно-ракетних комплексів) будуть перекинуті туди від країн-партнерів України, чи можливо з інших регіонів. Якраз такі моменти робляться приховано.

Березень 2022, проукраїнська акція в Херсоні. Фото: Радіо Свобода

Зрозуміло, щоб мати успіх операція повинна бути багатоскладовою, комплексною. Проводити її потрібно не стандартно, не говорити наперед, що і коли ми будемо робити. Україна має готувати спецоперацію, яка передбачає не лише фронтову складову, треба діяти з різних флангів, з тилу, можливо, на території ворога – окупованій території, задіювати диверсійні групи нашого спецназу. Йде підготовка до цього і це не афішують, не розшифровують, тоді буде більше паніки у ворога, а наші дії матимуть успіх.

Ми можемо лише в цілому говорити про сценарії дій. Уся операція на відповідальності командування – щоб накази президента, були ефективно виконані.

Також варто змінити тактику і стосовно інформаційної війни.  Ворога потрібно буде ввести в оману, показати, що ми проводимо наступальні операції на якомусь одному напрямку, а готувати їх там, де виграшно, не лише відвоювати конкретні території, а буде успіх більш глобальної операції. Зокрема, йдеться про ті, які передбачатимуть оточення ворога, щоб не штурмувати, не руйнувати міст і не битись у них. Адже тоді росіяни втікатимуть з них, бо інакше будуть знищені. І ці передумови потрібно створювати.

«Південь – той формат, де можна діяти ефективно» 

– І усе-таки, чому спочатку було сказано про деокупацію саме на півдні і що найважливіше – активні дії свідчать про це ж?

– Зрозуміло, що ми по усіх напрямках відразу не зможемо наступати. Ще не маємо таких ресурсів, тож вибираються якраз ті стратегічні напрямки, які сьогодні менш захищені і не мають безпосереднього кордону з ворожою державою. Відмінні від Донеччини, де з окупованих територій постачається і ракетне озброєння (яке дуже відчутне для нас), і артилерія, і вилітає авіація, які б’ють по наших містах. У ворога тактика така – знищення міст та сіл. А потім їх захоплення, коли не залишається ні адміністративних, ні житлових будівель, ні жодних опорних пунктів для захисту.

Тож наступає період, коли ЗС України, отримавши частину обіцяної нам високоточної зброї, може переходити до операцій, але комплексних. Йдеться і про наступи з флангів, наприклад по Дніпру – пройти до моря і відсікти вороже угруповання та влаштувати передумови для оточення.

Такі ж операції проводити в Донецькій області зараз складно, тому шо ворог сконцентрував тут великі сили. А от південь – дозволяє нам по-перше, діяти ефективно в різних районах, наприклад, проводити рейдові атаки, щоб відсікати ворога від інших угруповань, від моря, від комунікацій; по-друге, проводячи удари по складах, штабах, по накопиченню зброї, що дозволить його суттєво ослаблювати.

Тому й спочатку був наказ про деокупацію півдня, це надасть перспективу успіху України не тільки на одному стратегічному напрямку. Тоді буде падіння морального духу ворога, паніка і  в Запоріжській, Харківській областях, а тоді і на Сході.

Уся стратегія Путіна будується сьогодні на тому, що він має ще резерви, здобуває якісь перемоги (поступове захоплення Луганської і Донецької областей) і це підтримує моральний дух росіян. А от якщо буде глобальна наступальна операція ЗСУ підуть втрати ворога, тоді він почне втікати.

Це якраз той момент, коли ми зможемо створити передумови для звільнення не лише для південних, а й південно-східних, а тоді й, в перспективі, східних регіонів.

Чому така тактика ймовірна? Тому що нам потрібний потужний успіх буквально найближчим часом. І ми маємо реальні перспективи його отримати.

Фото ілюстративне: ЗСУ

«Коли «знецінимо» флот РФ, тоді зможемо використовувати наші порти»

Чи дасть нам звільнення півдня повноцінний вихід до моря та використання наших портів?

– Так, і не лише тих портів, що маємо сьогодні в Чорному морі, але й в Херсонській, в Миколаївській областях. Також будемо тоді вже говорити і про Азов. Але наразі наші судна не можуть повноцінно пересуватися. З Одеського порту, Ізмаїлу – під жорстким контролем забезпечуватимуть деякі продовольчі поставки зернових або інших культур, а інші – будуть постійно під загрозою РФ. Тим більше, що Чорноморський флот РФ має балістичні ракети «Калібр», які наносять удари як по по наших портах, так і по містах України.

Коли «знецінимо», знищимо Чорноморський флот РФ,  тоді зможемо говорити про повноцінне використання наших портів.

Розмовляла Наталка Сохан

Новини