Білорусь навряд чи вступить у війну проти України – ISW. Мапи боїв
- Вівторок, 20 грудня 2022
Аналізуючи результати зустрічі Володимира Путіна та Олександра Лукашенка, Інститут вивчення війни (ISW) наголосив, що участь Білорусі у війні проти України залишається малоймовірною.
Про це йдеться у звіті ISW, пише Українська правда.
Аналітики інституту звернули увагу, що Путін і Лукашенко утрималися від публічного обговорення російського вторгнення в Україну. При цьому вони відзначили, що для Білорусі продовжує існувати «західна загроза».
ISW продовжує вважати, що Білорусь навряд чи вступить у війну проти України.
«Той факт, що Путін, схоже, прийняв тези Лукашенка, не переконуючи Лукашенка скоригувати їх, опосередковано підтверджує цю оцінку. Лукашенко, ймовірно, скоригує свою риторику, щоб створити правдоподібне пояснення для власного народу про те, чому він раптово відвернувся від вигаданої загрози вторгнення НАТО, щоб приєднатися до катастрофічного вторгнення Путіна в Україну», – йдеться у звіті ISW.
Аналітики також вважають, що Кремль намагається приховати першочергові наміри Путіна тиснути на Лукашенка з метою домогтися від нього подальших поступок щодо інтеграції Білорусі з РФ.
«Путін заявив, що Росія не зацікавлена в поглинанні будь-кого, маючи на увазі Білорусь. Ця заява була зроблена після того, як Лукашенко 16 грудня знову заявив про незалежність і повний суверенітет Білорусі, та виглядає як захисна реакція на коментарі Лукашенка», – йдеться у звіті інституту.
Основні висновки ISW:
Олександр Лукашенко, ймовірно, відвернув зусилля Володимира Путіна щодо примусу Білорусі до російсько-білоруських інтеграційних поступок 19 грудня.
Російські війська завдали ударів по Києву за допомогою безпілотників «Шахід-131» і «Камікадзе-136» в ніч з 18 на 19 грудня.
Колишній командир російських бойовиків Ігор Гіркін виступив з різкою критикою загальних дій російських військових у війні.
«ДНР» почала конфліктувати з іншими російськими окупаційними органами влади щодо основних адміністративних процедур, що свідчить про напруженість у відносинах між різними окупаційними адміністраціями в Україні.
ПВК «Вагнер», ймовірно, побудувала свою наступальну модель на тактичній жорстокості, щоб пристосуватися і скористатися своєю базою погано навчених і нещодавно завербованих засуджених.
Російські війська продовжували обмежені контратаки вздовж лінії Сватове-Кремінна.
Окупаційні війська втратили позиції на південь від Бахмута 18 грудня і продовжили наземні атаки поблизу Бахмута та Донецька.
Українські офіційні особи повідомили, що російські сили відводять деякі підрозділи з районів уздовж лівого берега річки Дніпро в Херсонській області.
Фінансист ПВК «Вагнер» Євген Пригожин продовжив зусилля зі створення своєї компанії як легітимної напівдержавної організації, звернувшись з клопотанням до відомих націоналістичних елементів у Кремлі.
Російська окупаційна влада продовжує обмежувати пересування окупованими територіями та застосовує тактику залякування суспільства.
Нагадаємо, 19 грудня самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко і незмінний понад 20 років лідер Росії Володимир Путін зустрілися у Мінську (Білорусь).
Російський і білоруський диктатори, за словами Путіна, обговорили спільне виробництво нової військової техніки, подальші військові навчання та підготовку білоруських військових льотчиків.
Лукашенко похвалився, що в Білорусі на бойове чергування поставили зенітний ракетний комплекс С-400 і ракетний комплекс «Іскандер».
Українська влада вважає, що російський диктатор Володимир Путін намагався у Мінську 19 грудня схилити білоруського диктатора Олександра Лукашенка направити білоруські війська на війну проти України.
