Блокада кордону: можливі шляхи вирішення. Думки посадовця та депутатки
- Четвер, 23 листопада 2023
На польсько-українському кордоні заблоковані вже чотири пункти пропуску. Від сьогодні польські перевізники блокують ще й КПП «Медика – Шегині». Продовжують страйк і словацькі перевізники в пункті пропуску «Вишнє – Нємецьке». Вимоги їхні залишаються незмінними – відмінити так званий транспортний безвіз, який європейці надали українцям минулоріч.
Про те, яка ситуація з українськими далекобійниками в програмі «Головне за день» на «Першому Західному» розповідає голова «Укртрансбезпеки» Євген Зборовський.
«Водії там вже два тижні фактично заблоковані. Їх не випускають. Вони знаходяться у дуже важких умовах. Зараз вже мінусова температура, в Польщі лежить сніг. Ми були на місці і бачили, що це багатокілометрові черги з вантажівок, які стоять майже серед лісу, поля, без жодних умов. Водії перебувають там у дуже складних умовах. Це тисячі вантажівок на кожному з пунктів пропуску», – говорить Євген Зборовський.
За його словами, польські перевізники вимагають повернення дозволів для українських далекобійників. Але це «неможливо апріорі», каже він, оскільки з початком повномасштабного вторгнення в Україні заблоковані повітряні і морські шляхи. Зараз все довезення необхідної продукції та вивезення товарів на експорт відбувається суходолом.
Ще одна вимога польських мітингарів – облаштувати пункт пропуску, або окрему смугу для перевізників з ЄС. На думку посадовця, це є просто дискримінацією для інших водіїв.
«Я би навіть не казав «польські перевізники» тому, що дуже мало хто з великих польських асоціацій підтримують цей мітинг. Це невелика кількість перевізників, які працювали на Росію, Білорусь і зараз втратили там свій бізнес. І тому зараз вони блокують Україну. Вони хочуть, що повернули квоту на 200 тисяч дозволів для українських перевезень в Польщу. Цього не вистачало до повномасштабного вторгнення, а зараз, коли заблоковані морські шляхи – це нонсенс. Україні потрібно вивозити товари, завозити імпорт, щоб економіка працювала», – говорить голова «Укртрансбезпеки».
Тому напередодні був створений штаб допомоги перевізникам в чергах. Багато благодійників надали набори харчування, води, пального. Євген Зборовський зазначає, що працює цілодобова Гаряча лінія «Укртрансбезпеки» за номером 0671200483, яка приймає дзвінки від водіїв. Якщо виникає потреба, то інформацію одразу передають в штаб до координаторів.
Євген Зборовський вважає, що компроміс найближчим часом буде досягнуто. Представники України, за його словами, щодня ведуть перемовини з представниками уряду Польщі, Словаччини.
«Сподіваюсь представники Євросоюзу активно включаться в цю історію, виступлять арбітром і дадуть оцінку цій ситуації. Дуже дивно, що перекрита міжнародна дорога, яка дуже важлива для багатьох країн і мітингувальники це роблять безперешкодно», – зазначає посадовець.
Юристка і депутатка Львівської обласної ради Наталія Галецька зауважила, що ситуація є складною, бо в цьому питанні далі присутня політика, оскільки в квітні наступного року в Польщі мають відбутись місцеві вибори. Крім того, за протестами, за її словами, стоїть ультраправа радикальна партія, яку називають «проросійською», тому жодна з політичних сил у Польщі, яка наразі немає монополії на владу, не наважується розганяти мітинги.
«Але є в цьому і економіка. Бо насправді в України з Польщею та Словаччиною є давній конфлікт щодо транспортних дозволів. І його причини сягають ще 2014 року. Раніше на базі двосторонньої угоди видавалась рівна кількість дозволів для України і Польщі тому, що полякам вигідно було експортувати свої товари аж до Росії, а українцям, відповідно, в ЄС. Тобто, існував збалансований економічний паритет. Як тільки Росія окупувала Крим, торгівельні потоки змінились. І переговорна позиція сильніша була в Польщі. Але треба розуміти, що українські і польські перевізники – це природні конкуренти. При тому, українці виграють в цій конкуренції, бо в нас нижчі соціальні умови», – зазначає Наталія Галецька.
Тому компромісом, на її думку, могло би стати підняття рівня соціальних вимог і трудових прав українських перевізників, щоб вони дорівнювали правам польських перевізників.
«Дії протестувальників і бездіяльність польської влади можна кваліфікувати, як порушення угоди про Асоціацію з ЄС. Тому це теж зона відповідальності Єврокомісії, яка би мала втрутитись. Угода про автомобільний транспорт має бути імплементована. Якщо Польща її не імплементовує, то як мінімум, дії Польщі можна оскаржити в суді ЄС. Але в Європі теж будуть вибори в парламент, тому різких рухів Єврокомісії очікувати не варто», – вважає обласна депутатка.
На її думку, треба шукати треті країни, які Україна може залучити як посередників у вирішенні конфлікту. Наприклад, США. Тому що це питання – безпекове і гуманітарне.
