Головне за день

На початку жовтня президент Володимир Зеленський наголосив, що пауза після 11-го санкційного пакету ЄС надто затягнулася та закликав до спільної роботи проти будь-яких форм їх обходу РФ. Тож Європейський союз розпочав роботу над черговим пакетом санкцій і головним його елементом мають стати обмеження на діаманти. Оголошення G-7 щодо аналогічних санкцій очікують найближчими днями. Наскільки важливими є ці обмеження, хто і як допомагає РФ обходити санкції, чи в Україні закон, що кваліфікує це, як злочин та як діє перелік організацій, яких визнали спонсорами війни – у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» очільниця напрямку мінімізації корупційних ризиків у санкційній політиці НАЗК Агія Загребельська.

Відеоверсія розмови – тут.

Діаманти для РФ – суттєва стаття доходів

– Наскільки санкції на діаманти будуть серйозним обмеженням для Росії? Чи росіяни заробляють більше на нафті і газі?

– Почну з того, що не тільки між 11-им і 12-им європейським пакетом є велика пауза, але і між українськими санкційними пакетами. Тому сподіваюся, що вона так само скоро закінчиться. Щодо російських діамантів, то це насправді важливо. Звичайно, це менше ніж нафта і газ,але це такожвеликі доходи – близько 3 млрд на рік. Це великі гроші для російського бюджету, враховуючи те, скільки вони витрачають на війну.

Крім того, це важливо і з геополітичної точки зору, оскільки російський видобуток алмазів це не тільки про РФ, а й про африканський континент. А також про Індію, бо усюди, де присутні бізнес-інтереси Росії, там є і її вплив. Туди заходять російські шпигуни, корупція і в результаті ми це бачимо на табло ООН, або в інших зовнішньополітичних проявах. Окрім того, діаманти це ще й про обхід санкцій, бо РФ використовує їх у тих трансакціях, де не хоче залишити жодних слідів.

Можу назвати ще з десяток причин – чому потрібно запровадити цю заборону. Однак наразі ми ще не до кінця розуміємо, яка модель відстеження буде обрана. Якщо вона буде слабка, то це дозволить російським діамантам потрапляти на світові ринки. Як, так званим змішаним діамантам, або з замаскованим походженням, що бачимо сьогодні.

Мережі з обходу санкцій РФ, Ірану, Північної Кореї – одні і ті ж

– Зараз спостерігаємо, що країни-вигнанці об’єднуються заради того, щоб обійти санкції. Які існують механізми?

– Мережі з обходу санкцій Росії, Ірану, Північної Кореї – це одні і ті ж. Вони об’єднуються між собою досвідом, експертизою, знаннями, агентами, ланцюжками постачання… Зараз країни Близького Сходу мають значний інтерес, щоб не допускати обходу санкцій Іраном, ХАМАС чи Хезболлою. Кожен регіон, континент світу має розуміти, що коли вони боряться з обходом санкцій Росією, протидіють і проти Ірану чи Північної Кореї.

Насамперед те, що має вирішити будь-який суб’єкт, який хоче обійти санкції, це розрахунки – тому банківська система на сьогодні усе суворіше контролюється. Тому бачимо використання для обходу санкцій банки, які не перебувають у визнаній світовій системі, або використовується золото, криптовалюта чи ті ж діаманти. Для цього застосовуються мережі контрабандистів.

Усе менше бачимо залучення до цих процесів цивілізованих країн і це добре. Очікую, що у майбутньому від цього відмовляться і треті країни. А ті, хто кидає виклик міжнародному порядку і правилам, усе більше маскуються. Зокрема, у західних ЗМІ було розслідування про те, як ІТ-спеціалісти Північної Кореї маскувалися під американських та європейських. Реєструються підставні компанії, щоб не залишати слідів.

Способів багато, вони усі типові. Чи спроможний цивілізований світ з цим боротися? Так, звичайно. Бачимо, що число компонентів у озброєнні РФ з країн коаліції падає, однак паралельно виростає щось схоже на території РФ, Ірані, Північній Кореї чи Китаї. Маємо з цим також працювати, щоб підривати можливості виробляти підсанкційні товари.

Спонукаючи інші країни кваліфікувати обхід санкцій, як злочин, ми не зробили це самі

– Як ми проводимо свою санкційну політику, як знаходимо тих, хто маскується під інші підприємства і продовжують вести торгівлю і бізнес на окупованих територіях України?

– Це робота для правоохоронних органів, тут уже маємо справу з особливо небезпечними протиправними діяннями, тобто злочинами і відповідно за це існує покарання у Кримінальному Кодексі. Маємо працювати з санкціями і з кримінальним законодавством. Цей процес в Україні блокується, оскільки досі не прийняте відповідне законодавство і не криміналізовано таке порушення, як обхід санкцій. Є законопроєкти у парламенті, але вони досі не прийняті. Це ще одне з тих домашніх завдань, котрі ми давно мали б виконати. Бо спонукаючи інші країни кваліфікувати обхід санкцій, як злочин, ми не зробили це самі.

Також нам потрібно посилювати наші заходи експертного контролю, митницю, аби ми були впевнені у тому, що не будемо залучені у процес обходу санкцій з іншими країнами. Адже на Україні велика відповідальність, щоб з нашої території не потрапляли певні товари, гроші, технології у той же Іран, Північну Корею і ті країни, які будуть з ними взаємодіяти.

І, звичайно, нам потрібно нарешті вибудувати санкційну інфраструктуру, має бути власник санкційного процесу. Або окремий орган, або той, якому надаватимуться ці повноваження, аби ця діяльність була впорядкованою. Бо ми сьогодні ще, на жаль хаотичні, а це не правильно.

Репутаційний список – це потужна зброя

– У нас є репутаційний список, маркер для звичайних споживачів – це перелік організацій, яких визнали спонсорами війни. Як зараз з ним ситуація?

– Це сьогодні – геополітичний інструмент, супер потужна зброя, яка б’є за тисячі кілометрів. Останнє наше вилучення – це лідер з обробки алмазів з Індії. Цю компанію ми внесли до переліку зовсім недавно, мали десятки раундів перемовин, листування і закінчилося це тим, що компанія взяла на себе зобов’язання не просто не купувати російські алмази, але й не брати їх і через треті країни, серед яких і Об’єднані Арабські Емірати. Вони також підтримали майбутню заборону країн G7 на купівлю російських діамантів. Це дуже потужна перемога.

Щодо крайніх компаній, які туди потрапили, – три китайські, які берутьактивну участь у російській нафтогазовій промисловості, є учасниками проєкту «Arctic Collenge-2». Також цього тижня плануємо нове внесення – це буде компанія, яка допомагає не тільки російській військовій машині, а й веде бізнес в окупованому Криму.

Розмовляли Стас Гордієнко, Ніна Сукач

Записала Наталка Сохан