Інтерв'ю

Учасники:

– Андрій Мазан, координатор проекту «Літня Школа Самоврядування» ГО «Центр Громадських Ініціатив»;

– Мирослава Пельц, голова Мостиської громади;

– Роман Когут, заступник голови Судововишнянської громади;

– Любомир Зубач, депутат Львівської обласної ради, заступник міського голови Львова.

Десь працюють, а десь – їх просто немає

– Яка ситуація зі старостами у ваших округах?

Роман Когут: В Судовишнянській громаді працюють три старости, виконують функції, як за новим законом, так і за старим, виходячи з ситуації, яка потребує реагування.

Мирослава Пельц: У нас є 10 старостинських округів, 10 старост і 10 діловодів.

Андрій Мазан: У всіх ситуація – різна. Ми розуміємо, що інститут старост почав діяти раніше, ніж вступив в дію закон, і більшість громад імплементували ці речі на свій власний погляд. Але ще ніхто не скаржився, що десь не працює староста. У всіх все працює, хоча і по-різному. У когось є діловоди, у когось – нема. Є ще багато недопрацювань і люди пробують адаптувати процедуру до нового закону.

Любомир Зубач: Ситуація у Львові добра з старостами – їх нема. Ми вирішили почекати, поки буде законодавство, і зараз будемо приступати до призначення старост. До того часу у нас був створений департамент агломерації , де працювали посадовці, як виконавчі органи. І зараз департамент залишається – це буде добра допомога для майбутніх старост.

Чи мають бути старости в виконкомі

– Чи дає закон про старост більші можливості громадам?

Любомир Зубач: Це наслідок еволюційних процесів. Він – правильний, бо в такому форматі, як він був прописаний раніше, було складно працювати. Наприклад, було передбачено, що всі старости мають входити до складу виконавчого комітету ради. Для нас, для Львова, це – проблема, бо в нас є 10 населених пунктів, які приєднались до міста. Якби кожен староста увійшов у виконком, це би перетворилось на міні-сесію, а виконком це робочий орган. Мені здається,що в цій частині можна похвалити теперішнього законодавця: він зміг в процесі реформи, відкоригувати ті речі, які були проблемними. Я наголошую, ми свідомо не поспішали з призначенням старост, бо було очевидним, що потім доведеться вносити певні зміни. Але це жодним чином не вплинуло на якість надання послуг мешканцям, бо в нас все одно працював структурний підрозділ. Зараз ми створюємо такі невеличкі офіси в громадах, де буде від трьох до десяти людей, які будуть працювати спільно з старостами і надавати людям всі послуги.

[media=1627]

– Старост краще обирати чи призначати?

Роман Когут: Обирати. Я думаю, що з часом, в процесі адміністративних змін, ми прийдемо до нового закону про старости –  їх треба обирати. Людина, яка обирається, має певний ступінь довіри від громади, яку представляє. Навіть голові легше з вибірною людиною працювати, бо в неї більше комунікацій, більше прав.

Мирослава Пельц: Я теж за те, щоб їх обирали. Хоча в нас вже призначені старости.

– В законі передбачено громадське обговорення по старостах: наскільки воно ефективне?

Мирослава Пельц: Ми проводили, але людей було не багато. Зараз, вже після того, як ми рік працюємо, людей, напевно, було б більше. А тоді, коли ми їх призначали, ми провели конкурс, більше місяця вони подавали свої заяви. Потім були тестування, співбесіди. І далі ті, хто набрав найбільшу кількість балів, були призначені. На сьогодні я задоволена роботою всіх старост. І зараз, якби їх не було, а в нас є 62 села – я не знаю, якби я працювала.

– Чи мають бути старости в виконкомі? Бо кажуть, що саме так вони зможуть захищати свої старостинські округи.

Андрій Мазан: Закон максимально децентралізований. Органи місцевого самоврядування мають приймати рішення, чи є старости в виконавчому комітеті, чи – немає. Тобто, кожен муніципалітет для себе має визначити, чи потрібний йому староста в виконавчому комітеті, бо це має бути максимально дієвий орган. Особисто я – не прихильник старост у виконавчому комітеті.

[media=1628]

– Чому в Мостиській об’єднаній територіальній громаді (ОТГ) вирішили проводити конкурс для старост?

Мирослава Пельц: Мабуть це через те, що я ніколи не працювала з бюджетом, не була в політиці. 25 років я працювала в комерційному банку, де все було чітко і тому хотіла прозорості відкритості. На посади 10 старост у нас було 92 заяви. При розмові кожен претендент виявляв інтерес щось зробити в своєму селі, чи окрузі. Я вважаю, що рішення з конкурсом пройшло успішно. Заробітна плата старости, в середньому, 16 -18 тисяч гривень.

Відповідальність старост та їх зарплати

– Як ви працюєте з десятьма старостами у виконкомі?

Мирослава Пельц: Кожної  п’ятниці, о 9-ій годині в нас є нарада, де ми зі старостами обговорюємо минулий тиждень і плани на наступний. А о 10 годині у нас відбувається засідання виконкому.

– Ви не боїтесь, що старости з часом захочуть претендувати на посади, відтак, зможуть заблокувати роботу виконкому?

Роман Когут: Я думаю, старостам не до політики. В них є такий об’єм роботи господарського плану:  їм треба кожного дня слухати людей, вирішувати їхні проблеми, тому політика – на останньому місці. Якщо старости «вилазять на голову», то питання – не до них, а до тих, хто їх призначав.

[media=1631]

– Яких повноважень місто хотіло б додати, щоб люди чітко розуміли відповідальність старост.

Любомир Зубач: Стосовно повноважень, які старости мають мати, то в першу чергу, це представницька функція. Це люди, які мають певний мандат представляти інтереси того чи іншого населеного пункту перед міським головою, сесією, виконкомом.

Також старости мають бути локомотивом проблем, які потребують вирішення. Дуже часто бюрократі я так працює, що десь ти починаєш,а  потім раптом це десь загубилось. От вони мають це брати, нести і займатись цим: з ранку до вечора.  Ну і звичайно, надавати певні адміністративні послуги. Ми вважаємо, що максимально те, що можна залишити на місцях, з точки зору документації: подачі, видачі документів, довідок – це все має бути на місці і це все має робити староста з тим офісом, який буде на місці створений.

– Який ви плануєте штат?

Любомир Зубач: Це залежить. В нас є маленькі села і є місто Винники. Ми плануємо, що це може бути від трьох людей до п’ятнадцяти. Якщо брати якісь мінімум, то ми вважаємо що обов’язково має бути діловод. Одна людина, яка відповідає за адміністративні послуги. Ще одна людина – це умовний інспектор по благоустрою, бо в принципі, відповідальність за чистоту, порядок будуть нести районні адміністрації, але мають бути такі люди на місці, які би донесли ту інформацію, яка потрібна. Ну і, звичайно, військовий облік потрібно вести. Це той мінімум. Але в залежності від кожної громади, ми будемо дивитись.

– Яку зарплату старостам обіцяєте?

Любомир Зубач: Щодо зарплати, я не знаю, який в них прописаний посадовий оклад, але вона буде десь на рівні заступника міського голови.

Положення про старости та перші результати роботи

– Чи є в Україні типове положення про старост, чи кожна громада має писати окремо своє?

Андрій Мазан: Кожна громада індивідуальна, але є загальні речі, на які треба звернути увагу. Не потрібно старост навантажувати багатьма повноваженнями. Закон каже, що є 14 повноважень старост, які є обов’язковими. Але громади додають їм ще повноважень. Я бачив положення, в якому їх є аж 28. Не треба так навантажувати, бо староста не те що політикою, особистим життям не буде мати часу займатись.

Друге. В законі чітко вказано, який відсоток має бути від голосів мешканців, але не вказано, що таке житель старостинського округу . Тобто, у положенні треба визначити поняття жителя округу: чи це зареєстрована особа, чи це та, яка там проживає, чи це і перше, і друге включно. Бо в процесі  громадського обговорення може виникнути питання легітимності цього відбору старости.

І третє. Новий закон зліквідував статтю про звільнення старост, тобто на підставі чого звільняється староста. Щоб захистити старосту, в положенні варто чітко прописати підстави звільнення старости.

– Як в Судововишнянській ОТГ працюється старостам?

Роман Когут: В нас компактна громада, яка не має віддалених населених пунктів. Допомагає в роботі старост утворений Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП). Він взяв на себе деякі функції, які колись виконували старости. І в тому плані це дає позитив. Староста – це людина, яка живе проблемами населеного пункту, за який вона відповідає. Староста для того і призначений. І його завдання – зменшити кількість звернень від населених пунктів до центрального органу.

– А як у Мостиській ОТГ?

Мирослава Пельц: Як ми домовились про роботу старост? Пройшов тиждень, вони собі записали, що вони зробили. І так до кінця року. Ми прийняли  рішення, що старостинський округ має 3-4 села. І щоб кожного року робити щось таке суттєве. І ми плануємо собі на наступний рік, наприклад, ремонт клубу, чи ремонт бібліотеки. Це такі проєкти, за які староста може прозвітувати.

Розміри округів та бюджет для старост

– Якими мали б бути розміри старостинських округів в ідеалі?

Андрій Мазан:  Законодавець сказав, що має бути не менше 500 жителів. Я не прихильник того, щоб збільшувати округи. Я за те, щоб округи були співмірні кількості жителів. Щоб не було диспропорції, коли один староста відповідає за 600 жителів, а інший – за 4-5 тисяч. Бо, фактично, зарплата в них – одна, умови праці – одні, але відповідальність – в когось значно більша. Тобто, укрупнення я вважаю не потрібне.

[media=1630]

– Староста – посадова особа. Тому, коли виникає якась проблема  – він каже:  «Я – посадова особа, у мене немає бюджету, є депутати»…

Андрій Мазан: Це є одна з центральних проблем старост. Готуючись до програми, я запитував старост про проблеми. Вони кажуть, що в них немає коштів для вирішення нагальних побутових потреб, відповідальність за які лежать на них. Наприклад, на них лежить вирішення питання благоустрою територій. Тобто, їм треба заправити косарку, піти покосити, відповідно, з зарплати витратити свої кошти.

Але старости є різні: є такі, які прийшли до пенсії дочекати, а є такі, що реально «горять» щось змінювати. Для мене такі старости – на рівні вчителів і медиків. Відповідно, вважаю, що для них треба створювати якісь резервні фонди, давати кошти, принаймні, на поточні витрати.

Любомир Зубач: Тут треба трохи розрізняти місто-обласний центр і інші ОТГ. Хто би що не казав, але місто Львів і навколишні громади є урбанізованими територіями. Це – одне. У Львові за роки була налагоджена система управління і в гуманітарному блоці, і в блоці житлово-комунального господарства (ЖКГ). Ми пішли таким шляхом, що вирішили надати повноваження нашим виконавчим органам здійснювати ті функції ,які належать до їхньої компетенції. Тобто, якщо ми говоримо про лікувальні заклади, то цим займається управління охорони здоров’я, якщо про благоустрій – то районні адміністрації. Ми це зробили  з однієї причини. Не для того, щоб на себе щось там перебрати, просто ця робота вже була налагоджена, і таким чином було легше увійти в цей процес. І на мою думку, все добре працює. Староста, на мою думку, не має займатись господарською рутиною, а більшими інфраструктурними проектами, які треба представляти і лобіювати.

Андрій Мазан: Тоді з повноважень старост треба забрати догляд за благоустроєм. Якщо є комунальні підприємства (КП) в громаді, то доручіть це зробити КП, заберіть в старостів за це відповідальність, не питайте в них за це.

– Як формування бюджету на наступний рік може вплинути на те, щоб старости могли займатись розвитковими проєктами?

Любомир Зубач: Безвідносно до процесу призначення старост, робота над формуванням бюджету ведеться дуже активно. І я хотів би, щоб наступного року було передбачено достатньо фінансування для того, щоб мешканці навколишніх громад відчули зміни і покращення. Наші виконавчі органи готують бюджетні запити. Відповідальність моя і департаменту міської агломерації і – в комунікації з нашими офісами, щоб подивитись, чи там враховані ті пріоритетні речі, про які говорять мешканці. За останні два місяці в кожному селі, містечку ми провели стратегічні сесії по плануванню, де запрошували мешканців і визначали пріоритети стосовно наступних 4-5 років. Коли будуть призначені старости, хотілося б щоб вони прийшли на все вже готове.

Звітування старост та їх звільнення

– Чи будете прописувати в положеннях, що старости мають раз в квартал, пів року звітуватись чи взагалі вони не звітують?

Роман Когут : Питання звітності для старост не настільки актуальне. Бо староста живе в громаді і звітує кожен день. Якщо він не так працює – корективи внесуть самі мешканці і сесія депутатів. Тому я підтримую ідею, що староста має займатись глобальними проблемами. А вже його робота констатує сам факт звітності.

Мирослава Пельц:  В нас в першому кварталі наступного року кожен староста перед  округом має відзвітувати про свою роботу і накреслити план на наступний рік. Ми заплануємо графік, де буду присутня і я.

– В законодавстві не передбачено механізму звільнення старости. Чи не буде тут політично вмотивованих рішень?

Андрій Мазан: Щоб не було політично вмотивованих рішень, порядок варто передбачити в положенні про старосту, яке затверджується сесію міської ради. Відповідно, староста знатиме умови, за яких його можуть звільнити.

Підготувала Вікторія Прихід, за матеріалами програми «Громада» «Першого Західного»