Як живе Херсон через рік після звільнення та що відбувається на лівобережжі – депутатка Херсонської міськради

Фото: Главком

На засіданні Ставки верховного головнокомандувача серед інших питань обговорювалося –посилення захисту, протиповітряної оборони Херсона. Минув рік зі звільнення міста – як живе Херсон зараз, чи готується до опалювального сезону, що нині є найбільш проблематичним для містян та якою є ситуація на лівобережжі Дніпра у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» депутат Херсонської міськради Оксана Погомій.

Відеоверсія розмови – тут.

Оксана Погомій разом із захисником у звільненому Херсоні. Фото: Телерадіокомпанія Херсон

Звільнення Херсона запам’ятається на усе життя

– 11 листопада ми відзначили річницю зі звільнення Херсона з-під окупації. Зараз росіяни мстяться за це щодня, обстрілюючи його. Як місто живе під шквальним вогнем?

– Пригадуємо ту ейфорію, ті неповторні відчуття, які ми тоді переживали. Це запам’ятається на усе життя і передаватиметься з покоління в покоління. Ми плакали і сміялися, і обіймали усіх військових. Вони були дуже втомлені. Вони нас усіх звільнили з полону. Це була надзвичайна радість. Проте ми розуміли, що робитимуть окупанти і морально були готові до того, що у нас будуть обстріли. Бачили, як живе Миколаїв і розуміли, що так буде і у нас. Але усе одно було страшно, особливо коли почали гинути люди.

Фото: Суспільне

Але ми навчилися жити і в таких умовах. Правда, останніми тижнями ворог нас обстрілює набагато щільніше. Якщо раніше це робили з мінометів, танків та іншої зброї, то тепер додали ще й КАБи (крилаті авіаційні бомби) і ракети. Складно, але місто живе. Дехто виїхав, але є й ті, хто, незважаючи на це, повертається додому. Мої друзі, які виїхали за кордон звернулися з запитанням, що тут з роботою, бо скучили за Україною.

Не бачили, щоб у місті йшла підготовка до опалювального сезону

– Яка у вас гуманітарна ситуація? Чи йде підготовка до зими?

З продуктами у нас усе чудово, аби лиш гроші були. В додаток до того, що є в магазинах ми отримували велику гуманітарну допомогу. Зараз вона дещо менша і це природно, бо люди накопичили певні запаси. Медикаменти є, лікарі  – теж, як волонтери до нас приїжджають спеціалісти з організації «Лікарі без кордонів» та з Ізраїлю. Можна безкоштовно обстежитися. Якщо щось серйозне, то Миколаїв не так далеко.

А от щодо опалювального сезону я не настільки оптимістично налаштована. Адже у будь-яку секунду може щось прилетіти. Є такі райони міста, де стріляють сильно і щодень, це – Острів, Кіндійка, Антонівка і біля Антонівського мосту. Там навіть світла немає. У кого є в домі опалення дровами, то ще більш-менш, іншим – рекомендую виїжджати. Не всі хочуть, значить будуть шукати квартири з обігрівом. У Херсоні залишилася десь третина людей, тому через знайомих, родичів можна знайти собі таке житло. Ми готові один одному допомагати.

Якщо чесно – не бачили, щоб у місті йшла підготовка до опалювального сезону. У принципі, у нас і до вторгнення так було. Будемо сподіватися на теплу і коротку зиму. Основне, щоб наші захисники просувалися, але знаючи, яка кількість їх, щоб звільнити Херсон загинула… І за це ми їм вдячні і підставляємо плече.

Наслідки обстрілів Херсона. Фото: Радіо Свобода

Ще й зараз люди намагаються долати наслідки затоплення

– Крім постійних обстрілів у червні місто пережило ще й затоплення через підрив росіянами Каховської ГЕС. Чи вдалося подолати наслідки цієї катастрофи?

– Ні. Коли спала вода, перше, що робили – вигрібали з домівок мул, просушувати усе, адже пішла пліснява.Знаю, що й зараз люди намагаються щось з цим зробити, бо втрачати житло не хочуть. Та є такі будинки, які не переживуть зиму, якщо їх не будуть опалювати і просушувати. Багато з них далеко не нові. У кого є гроші той, можливо, щось і відновить, а так… Дуже постраждав мікрорайон Острів. Минулої зими його мешканці жили без центрального опалення, але була електрика. Але після затоплення вони залишилися і без неї. Там жах.

Фото: Суспільне

Якщо наші переріжуть логістичні артерії, тоді окупанти самі підуть

– Лівий берег Херсонщини залишається окупованим. Лише нещодавно нашим військовим вдалося закріпитися там. Як думаєте, чи можливо звільнити лівобережжя Херсонщини раніше за окуповану частину Запоріжжя?

– Я не експерт. Але є думки людей, які більше в цьому тямлять. Кажуть, якщо наші переріжуть логістичні артерії на Херсонщині тоді окупанти самі підуть, бо не буде можливості підвозити зброю та продукти харчування. З огляду на те, що вони зараз на лівому березі мінують газові, електричні та інші комунікації, то, певно, русня такий варіант розглядає.

На лівому березі українцям зараз набагато важче, ніж було в окупації нам. Знаємо, що там відбувається. Тому дуже хотілося б, щоб їх якнайшвидше звільнили. Ті, хто на тому березі: Олешки, Гола Пристань – вони ж бачать вільний берег, наші ліхтарі, місто. Та й ми бачимо Олешки і це психологічно дуже складно.

Олешки під час підриву Каховської ГЕС. Фото: Цензор

Коли наші захисники звільнять лівий берег Дніпра побачимо жахіття

– А що саме відбувається зараз на окупованих територіях Херсонщини? Чули багато жахливих історій, які звірства влаштовували в Херсоні окупанти…

– Після звільнення побачимо там жахіття. Коли кажуть, що там є одна з найстрашніших катівень русні, розуміємо про що йдеться, бо пам’ятаємо, що вони робили у Біляївці, знаємо, які вони звірі. Після того, коли підірвали дамбу, були свідки, які бачили, що коли зійшла вода, тіла потопельників викидали в рови. Це були старші люди, хворі, лежачі, інваліди. І зараз росіяни бачать, як ми їх ненавидимо. Вони не знають, чим би ще знищити, розтоптати українців. Бояться наших ДРГ, стріляють в людей і кидають у двори гранати – це геноцид української нації.

Люди чекають на звільнення. Бачила світлину з Колончака (біля кордону з окупованим Кримом), на місточку пов’язана синьо-жовта стрічка.

Фото ілюстративне: ЗСУ

З водою у селах є проблема та люди навчилися давати собі раду

– Якою зараз є ситуація з питною водою, чи вдалося налагодити її постачання після підриву Каховської ГЕС?

В Херсоні і тоді, одразу ж після теракту ворога, ситуація була краща, бо більшість свердловин артезіанські з якісною водою. А от у ближніх до Херсона селах і тих, що тягнуться далі в степ біля Дніпра, мешканці воду з криниць не п’ють, навіть кип’ячена вона непридатна до вживання. Тому її туди завозять. Є міжнародні організації, які роблять там глибокі свердловини, ставлять очисні споруди. Це не так швидко, але робиться. Тому не можу сказати, що з водою є велика проблема, люди навчилися давати собі раду.

Скрін з відео: Перший Західний

Розмовляли Стас Гордієнко, Уляна Лаврик

Записала Наталка Сохан

оренда квартири Львів

Новини