Визначний український графік ХХ століття, один із піонерів графічного мистецтва, львівський Пікассо Леопольд Левицький.

Майбутній художник народився 7 серпня 1906 року у селі Бурдяківці, на Тернопільщині. З часом Левицькі переїхали до Чорткова. У місцевій гімназії помітили й оцінили малярські здібності Леопольда. Та батько хотів бачити сина адвокатом і після закінчення ним гімназії посилає його на навчання до Кракова.

Левицький виконав волю батька: подав документи для вступу в Ягеллонський університет у Кракові на факультет права. Проте вже за місяць, на подив і розчарування батька, Леопольд склав іспит та вступив до Краківської Академії Красних Мистецтв. 

Під час навчання у Кракові, Леопольд захоплюється лівими авангардними ідеями, входить до складу прокомуністичної «Краківської групи». 1932 року з групою однодумців організував виставку, яка через свою соціальну спрямованість і гостру тематику творів не сподобалася владі і була закрита. Для Леопольда Левицького цей епізод завершився чотирьох місячним ув’язненням і позбавленням права здобуття диплому в найближчі 4 семестри. Але диплом дочекається майстра лише через 30 років.

***

Зі своєю обраницею Євгенією Надлер, Леопольд зустрічався таємно. Бо матір художника не хотіла мати за невістку єврейку, а батько дівчини також не був у захваті від майбутнього зятя. Проте родинам вистачило розуму благословити закоханих дітей.

***

1941-го подружжя було евакуйовано до Узбекистану. Повернулися Левицькі до України лише після війни. Євгенія продала свій будинок у Чорткові, на виручені кошти Левицькі придбали квартиру у Львові по вулиці Устияновича,10, де зараз і знаходиться музей. 

Майже півтора року Леопольд був головою Львівської спілки художників.

Понад 2000 живописних і графічних робіт лишив по собі Левицький. Найчастіше художник звертався до літографій, офортів, ілюстрував книжки, вже у поважному віці захопився лінографією.

Помер раптово, із різцем у руці за робочим столом 14 травня 1973 р. Похований у Львові, на Личаківському цвинтарі.

Дружина Євгенія пережила знаменитого чоловіка на 15 років. Квартиру заповіла по власній смерті зробити музеєм, подбала і про пам’ятник на кладовищі. 

“Відомі львів’яни” на ПЕРШОМУ ЗАХІДНОМУ.