Інтерв'ю

Андрій Годик, юрист і підприємець, зайняв посаду першого заступника голови Львівської облдержадміністрації півтора роки тому. В програмі «Інтерв’ю на «Першому Західному» він розповідає, як влада бореться з поширенням коронавірусу в області і що робить, щоб забезпечити всіх мешканців теплом в опалювальний період.  

– В Україні – черговий антирекорд по смертності від коронавірусу вже кілька днів поспіль. Більше 500 українців в день помирає. 6 областей перебуває в «червоній зоні». Львівщина вже перед цією «червоною зоною». За рівнем госпіталізації — ми вже там. За рівнем забезпечення киснем — на межі. Чи маєте цифри, як є сьогодні і коли ми цей показник перетнемо?

Дійсно, на превеликий жаль, ми – на порозі входження в «червону зону». Водночас, постанова Кабміну передбачає, що перевищення двох показників повинно бути мінімум три дні підряд. Якщо дивитись на тенденцію, то до кінця тижня ми за показниками, можливо, увійдемо в «червону зону». Водночас, постанова чітко визначає, що вказане рішення приймає Державна комісія ТЕБ і НС.

В чому суть «червоної зони»? Це додаткові карантинні обмеження, які спрямовані на зупинення стрімкої тенденції до поширення ковіду. Ми, в області, діяли на випередження, і вже посилили карантинні обмеженні, які, переважно, відповідають рівню саме «червоної зони» вже з 18 числа.

– Що зміниться в порівнянні з тими заходами, які вже вжиті, якщо ми перейдемо в «червону зону»?

Основний акцент – це буде обмеження заходів, відвідування об’єктів, які можна розцінювати, як додаткове благо, або проведення додаткового часу і це не пов’язано з забезпеченням першочергових потреб людини. Це – кінотеатри і ресторани, дискотеки, фітнес-клуби. Але в порівнянні з попередніми локдаунами, уряд вніс зміни в документи і дозволяє функціонувати вказаним закладам, але за певних умов. В межах «червоної зони» – це необхідність підтверджуючих документів про вакцинацію, як персоналом, так і відвідувачами.

– Наявність цих документів будуть перевіряти спеціально створені мобільні групи, за участю Нацполіції і Укртрансбезпеки. Як це буде діяти в частині інших закладів? Як будуть формуватись ці групи і як вони будуть працювати?

Групи і не припиняли роботу. Відповідно до росту захворюваності, посилюється кількісний склад цих груп і їхня активність. Наразі працює близько 60 мобільних груп. Як правило, в складі: Нацполіція, Держспоживслужба,і  якщо це стосується транспорту – Укртрансбезпека і залучені представники органів місцевого самоврядування. Ми говоримо, що ми не можемо забезпечити тотальний контроль, прийти  в кожен ресторан – наше основне завдання, щоб люди відчували присутність і контроль. Це вибіркові заходи.

– Які результати їхньої роботи по Львові і Львівській області? Які практичні наслідки їхньої роботи?

Ми прийняли посилення карантинних рішень ще перед вихідними, що були, провели широку інформаційну кампанію. В понеділок активно почали працювати групи, але вони працювали більше для превенції , роз’яснення, і навіть, якщо виявляли порушення карантинних обмежень, намагались все-таки не штрафувати, а пояснювати. Проте, по тих об’єктах, де ми бачила відверте ігнорування карантинних обмежень — складали адмінпротоколи. За останню добу перевірено більше 1000 закладів в області, і за результатами складено близько 85 адмінпротоколів.

[media=2449]

– 19 жовтня уряд встановив цільові показники для вакцинації – це 1,5 мільйонів щеплень по Україні. Чи є такі цифри для Львівської області: скільки Львівщина повинна вакцинувати вдень і в тиждень?

Планові показники є, бо коли не встановлена мета, не знаєш куди і як йти. Бо все — відносне і оціночне. З позитиву — в нас в Україні за вчорашню добу 251 тисяча щеплень. Це рекордна кількість. Зокрема і Львівщина побила рекорд – 21700 щеплень зроблено за вчорашню добу. А якщо брати показники за тиждень — це 100 тисяч на тиждень.

– А скільки маємо робити?

14-15 тисяч щодобово. Наразі ми цей показник виконуємо.

— Тиждень тому були дані, що серед різних категорій населення — освітяни є тою категорією, які найменш охоче вакцинується. Чи щось змінилось з того часу і як переконуєте працівників освіти і держслужбовців?

Я би не сказав, що працівники освіти найбільш неохоче ставляться. Найбільше заговорили про вакцинування освітян з огляду на те, що місяць тому Львівщина перейшла  в «жовту зону» і перед освітянами поставили вимоги. Дійсно, місяць тому ситуація була складна, але сьогодні середній показник вакцинації освіти на рівні 88% – це школи. Гірший показник в дошкільних навчальних закладах – 50%. Якщо взяти загальну мережу по школах, то близько 12-13% закладів показник в 80% вакцинації ще не перетнули.

– Чи вживає обласна влада якихось стимулюючих заходів, щоб переконати працівників бюджетної сфери вакцинуватись активніше?

Заохочуємо. І Кабмін і МОЗ затвердили категорії професій, які підлягають обов’язковій вакцинації. Під неї попадають і органи державної влади. І є місячний термін для виконання нормативних показників. Це такий стимулюючий ефект для чиновників.

[media=2448]

– Ви викликаєте до себе підлеглих і кажете: або вакцинуєшся, або кожного дня приносиш свіжий ПЛР-тест. Так відбувається розмова?

Ні. Але ми в коректній формі намагаємося пояснити, що це є невідворотний процес і ми точно повинні забезпечити процес, оскільки, це безпека трудового колективу. І це, дійсно, ставить питання ефективної діяльності, в тому числі, облдержадміністрації. Бо якщо брати показники минулої весни, то в нас в деяких окремих структурних підрозділах була ситуація, коли по 30-40% працівників були відсутні через захворюваність на ковід.

– Який зараз відсоток вакцинації серед працівників Львівської облдержадміністрації?

По облдержадміністрації, так як і по райдержадміністраціях, відсоток вакцинування — понад 80%.

– Яка категорія населення найменш вакцинована?

По категоріях не готовий сказати. Ми моніторимо більше такі категорії, які є контрольними – це освітяни, медики, чиновники.

– Чи володієте ви інформацією про використання фальшивих сертифікатів вакцинації?

Дійсно, такі випадки трапляються. Ми всі переглядаємо ЗМІ… На жаль, явище таке присутнє. Це властиво не тільки Львівщині. Я знаю, що є відповідні напрацювання в Нацполіції і СБУ України, в цьому напрямку робота ведеться, хоча такі випадки є і надалі. В нас воно поширене було, бо ми прикордонна область і багато купувалось сертифікатів, щоб поїхати в Польщу на заробітки.

– Уряд вирішив допомогти в тому числі Львівській облдержадміністрації пропагуванням вакцинації. Виділили навіть 25 мільйонів гривень на всю Україну. Приблизно 1 мільйон припаде і Львівщині. Як витратять ці гроші?

Гроші ще не надійшли. Як тільки надійдуть, то наш головний акцент  – медійна кампанія. Якщо ми не донесемо нашу позицію, що весь цивілізований світ йде шляхом вакцинування. І історія не бачила інших альтернатив подолання пандемії, як вакцинування. Тобто, будемо доносити через ЗМІ, залучення експертів…

– Інша не менш важлива тема – це старт опалювального сезону. Цього року він більш тривожний, анід в попередній роки, оскільки ціна на газ зросли в десятки разів, це створює проблеми, зокрема і для вас. Вам уже включили тепло?

Ще ні. Але якщо дивитись на температурні показники сьогоднішнього дня, ще можна без опалення.

[media=2451]

– Суть проблеми в тому, що місцеві громади, коли планували свої бюджети на 2021 рік, планували газ по 7-8 гривень за 1 тис м. куб. Зараз ціни становлять 35-40. Місцеві громади виявились не готовими платити такі великі ціни га газ. 

Дійсно, так. Громади планували свої показники, орієнтуючись на ціни, що ви називаєте. Хотів би зазначити, що та ціна, яка сформована – вона не сформована виключно на українському ринку, це загальноєвропейський тренд. Ми розуміємо чому відбулось так. Це один із інструментів тиску Росії на Європу,Україну. Але ми повинні спільними зусиллями: держава і органи місцевого самоврядування вийти з цієї ситуації гідно і забезпечити подачу тепла, як для об’єктів  соціальної інфраструктури, так і для населення. Це проблема, яка стала перед кожним органом формування бюджету. Так само і в обласний бюджет будуть внесені відповідні зміни в плані витрат на енергоносії. Мусимо шукати вихід.  

– До того часу ви будете мерзнути?

Ні, це питання розрахунків, а не технічної, чи фізичної подачі тепла.

– Дуже багато громад розірвали угоди з постачальниками. «Нафтогаз» запропонував свою ціну – близько 16,5 гривень за м. кубічний. Але і тут проблеми. Тому, що багато бюджетних установ навіть на таких умовах не погоджуються підписувати угоди.

Я би не сказав, що бюджетні установи не погоджуються платити. Їх більше бентежить сама процедура переходу, оскільки є організаційні питання в частині розірвання угоди і безпосередньо контрактування з постачальником, який визнаний Меморандумом, що підписали уряд і компанія «Нафтогаз Трейдинг». Вона готова і може забезпечувати газ по ціні 16,5 гривень за 1 тис. куб. м. Ресурс є, газ в підземних сховищах є. Єдина проблема – це з контрактуванням і збалансуванням бюджетів.   

– Скільки на зараз підписано таких угод?

Це питання тільки в процесі. Я зараз не готовий говорити, чи є підписані такі угоди тому, що тільки наприкінці минулого тижня почали формувати пакети документів для укладення угод. Ми чітко розуміємо, що ЗУ «Про публічні закупівлі» визначає певні часові рамки, по яких треба буде укласти угоду. Це мінімум 5 днів з моменту проведення переговорної процедури, тому це певний період, мінімум тиждень.

Проте тут ситуація є з двох сторін: з одного боку – органи місцевого самоврядування і бюджетні установи ініціюють розірвання угод з попереднім постачальником, а з іншого — самі постачальники готові розривати вказані угоди, бо їм цікавіше дорожче продавати свій ресурс.

[media=2447]

– А хто тоді буде покупцем газу по 40 гривень, якщо можна купувати по 16,5?

Держава зробила акцент на здешевлення газу як товару для населення. Зафіксована ціна – 7,9 гривень. І для бюджетних установ – 16,5 за 1 тис. м. куб. На жаль, поки що промисловість, бізнес купує по ціні ринку – 33-35 тисяч гривень за 1 тис. м. куб.

– Ви говорите, що газу вистачить. Чи може бути так, що держава примусово буде забирати газ в приватних компаній для суспільних потреб?

Щиро переконаний, що цього не буде. Перше – частка видобування саме на території України є значна, і, основне, що левову частку видобуває Укргазвидобування своїми підрозділами. Тобто, певний ресурс держави гарантований і ним можуть бути закриті нагальні потреби по газопостачанню. А з іншої сторони, ті кроки, які ви зазначили – це вже крайні кроки, вони точно не ринкові і не будуть схвалені в ЄС, до стандартів якого ми прагнемо.

– Влада Львова вчора прийняла рішення про призупинення опалювального сезону, оскільки температура дозволяє це робити. Знаю,що по Україні ряд міст теж прийняли такі ж рішення. Чи є якісь усні вказівки про те, щоб відтермінувати максимально опалювальний сезон для того, щоб зберегти газ?

Таких вказівок немає. Скажу вам більше, окремі громади його навіть не починали зовсім. Через економію. Водночас якщо взяти суто нормативно, ОДА видала розпорядчий документ про готовність і початок опалювального сезону, однак, остаточне рішення – за органом місцевого самоврядування. Водночас ми чітко пам’ятаємо, що є нормативи при 8 градусах середньодобової температури. Тобто, можна приймати свої рішення, але в межах чинного законодавства.

– Є дві географічні назви, які є головним болем для будь-якого чиновника, який відповідає за опалення – це Новояворівськ і Новий Розділ. Як там з опаленням?

Наше завдання, щоб ці дві назви сприймались з більш позитивним контекстом. Якщо ми говоримо про початок цього опалювального періоду, то в Новояворівську розпочали подачу тепла ще 13 жовтня, забезпечили тепло 100% населення. Поки що все йде в штатному режимі, без технічних збоїв.

Складніша ситуація по місту Новий Розділ. Проблема там полягала в тому, що тривалий період не було врегульовано питання саме мереж , не було  підготовки мереж. Наразі з 18-ого числа розпочали подачу теплоносія, оскільки технічно подача тепла у всіх будинки міста вимагає часу. До понеділка теплом будуть забезпечені всі будинки. Наразі на 70-80% місто вже забезпечено теплом.

– Чому цього року це вдалось зробити, а попередні роки опалювальний сезон в цих міста з починався або в грудні, бо в січні. Що відбулось, що там зараз теплі батареї?

Можливо мені не коректно говорити, чому не сталось тоді, а вийшло зараз. Цього року, дійсно, доклали зусиль всі. Це процес, який тривав з травня місяця. І було багато проблемних питань: і в частині фінансування, наявності коштів на підготовчі роботи. Але було розуміння всіх сторін, що повторювати ситуацію минулих років – не можна. В минулі роки, чому це було неможливим – це спори між колишніми власниками і управляючою компанією.

– Якщо температура знизиться, а якась громада скаже, що ми не будемо купувати газ по 16,5 гривень, бо в нас банально в бюджеті є гроші тільки на газ по 12 гривень.  Що буде робити в такому випадку ЛОДА?

Угода на постачання газу – це угода двох сторін. Я точно переконаний, що можна шукати компроміси з іншими постачальниками газу. Я чув, що інші постачальники теж готові до більш гнучкої системи цін. Не по 16 гривень, але і не по 25. Коли є конкуренція і є дешевша альтернатива, інші постачальники також шукають приховані ресурси.

Тобто, шляхи вирішення можна шукати і ОДА не буде залишатись осторонь, бо наше завдання, щоб тепло було у всіх помешканнях.

[media=2452]

– І про приємне. Нещодавно Офіс Президента і уряд поставили завдання: 25 індустріальних парків протягом 3 років. Львівщина вже це завдання виконала. Ви нещодавно брали участь у відкритті такого парку. Які ще будуть індустріальні парки і хто визначає де індустріальні парки мають бути?

Хотілося б, щоб ми відкривали вже індустріальний парк, але ми закладали тільки символічний камінь. Хоча там будівельні роботи ведуться доволі динамічно, тому вже в 2022 році перша черга індустріального парку буде збудована.

Напевно, на Львівщині найбільша кількість зареєстрованих індустріальних парків – 9 із 45 по Україні. Водночас тут важливо те, що і уряд, і Офіс Президента звернули увагу на те, що нам треба переходити від стрічки в реєстрі індустріальних парків до самого поняття парків і компенсаторних механізмів для управляючих компаній. 9 індустріальних парків, але до цього року жоден не міг похвалитись залученням інвестицій. І важливим кроком внесених змін є можливість передбачати державні кошти на інфраструктуру тому, що левова частка витрат в облаштуванні індустріальних парків є приєднання мереж.

Аналітики підрахували, що участь держави в підтримці індустріальних парків хоча би на 1 долар – це потенційно залучених 5 доларів інвестицій. А кожен долар приватного інвестора – це 19-20 доларів від податкових надходжень в п’ятирічній перспективі .

– Скільки держава вклала в цей парк, який ви закладали?

В частині конкретно цього індустріального парку, він не фінансується за кошти державного бюджету. В частині інфраструктури він має вдало вибране розташування, тому тут участь держави відсутня.

Водночас, якщо говорити про участь держави, ми цього року облаштовуємо І чергу індустріального парку в місті Кам’янко-Бузька. Близько 10 мільйонів гривень – це є саме за рахунок державного бюджету:  коштів фонду регіонального розвитку.  

Підготувала Вікторія Прихід за матеріалами «Інтерв’ю на Першому Західному»