Головне за день

Китайський лідер Сі Цзіньпін відвідав Сполучені Штати Америки, де взяв участь у форумі Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва та зустрівся віч-на-віч з президентом Джо Байденом. Якими є підсумки перемовин та чи згадували вони під час розмови Україну – у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» надзвичайний і повноважний посол України та радник Національного інституту стратегічних досліджень Андрій Веселовський.

Відеоверсія розмови – тут.

Про Україну у числі інших регіональних питань

– Президент Джо Байден назвав зустріч із Сі Цзіньпіном «конструктивною і продуктивною». Що дає можливість зробити такі висновки? Чи йшлося під час перемовин про Україну?

– Обидва керівники – американський і китайський готували цю зустріч, прораховуючи власні національні інтереси. У Сполучених Штатах Америки через рік президентські вибори, які передбачають серйозну дискусію щодо основних напрямків зовнішньої політики. І, зокрема, Китай є пунктом номер один. Тому для Джо Байдена важливо було показати, що він має робочі стосунки з Китаєм, бізнес і безпека країни не постраждають. Для Китаю – що Сі поважають. При зустрічі Байден потиснув йому руку, посміхався, провів його. Для обидвох лідерів це був дуже успішний саміт, їм вдалося досягнути основної мети.

Про Україну там йшлося у числі інших регіональних питань. Обговорювали, з одного боку кризу на Близькому Сході, а з іншого – інтереси Китаю і США, які зіштовхнулися у Південно-Східній Азії. Зокрема, це В’єтнам, Індонезія та Індія. Може здатися, що тема України загубилась, але це не так. Вона є не менш значимою, ніж інші – для Сполучених Штатів Україна це передвиборче питання. Президент Байден у свою програму президентства на наступні чотири роки вклав Україну, і тут він  повинен продемонструвати лідируючу роль США. А також – посилити вплив Сполучених Штатів в Європейському Союзі. Возз’єднати європейську і американську частину євроатлантичного співробітництва, яка була зіпсована Трампом. Йому це вдалося.

Тому питання про Україну згадувалося і застереження з боку США щодо військової не підтримки Китаєм РФ у її війні проти України взяті до уваги. Наскільки це буде виконуватися? Є сподівання, що буде, бо Китай зараз перебуває у складній ситуації – у нього економічна криза, вперше за багато років соціальне протистояння між населенням і владою, яка зловживала поліцейськими функціями під час епідемії Covid. У китайській економіці спостерігається різке зниження, що викликало відтік суттєвих закордонних інвестицій. Єдина країна, яка може реально додати грошей у китайську економіку і спонукати інших це зробити – США. Тому є підстави вважати, що Китай, якщо не суттєво обмежить співробітництво з РФ, то, принаймні, не буде надавати важливу продукцію.

Заява Сі Цзіньпіна для внутрішньої аудиторії

– Була також цікава заява від лідера Китаю Сі Цзіньпіна, який охарактеризував ситуацію так: «земля достатньо велика для успіху і Китаю, і США». То Сі вважає, що світ двополярний?

– Кожен з лідерів хоче хорошої картинки для своєї аудиторії. Сі Цзіньпін сказав цю заготовлену фразу, аби її транслювали вдома. Насправді, це далеко не так. Насамперед є Індія, яку чомусь несправедливо забувають, вона за населенням дорівнює Китаю, і швидко надолужує Піднебесну за економічним потенціалом. Також Південна Америка не хоче належати ні до РФ, ні до США чи Китаю. Теж важко сказати, що Нігерія чи Південна Африка комусь належать.

Тож говорити, що світ поділився на дві частини – США і Китаю, це творче перебільшення Сі Цзіньпіна. Світ не просто ширший, а й значно складніший.

У країн Африки перехідний етап

– Китай дуже хоче мати активну комунікацію з Африкою. Вони туди приходять з грошима без огляду на те, чи ці країни будують демократію чи ні…

– Безперечно, що Китай має певні амбіції. Однак зараз у країн Африки перехідний етап. На якомусь етапі конкретному лідеру Нігерії хочеться бути лідером назавжди, а потім виявляється, що там кожні 4-5 років переобирають президента. Теж саме приблизно відбуватиметься і в Південній Африці, і в інших важливих африканських країнах. Тобто, процес йде. У цих процесах роль Китаю була дати гроші на інфраструктуру і на розвиток держави.

Але потім держави долучаються до сучасного розвитку, у них з’являється інтернет, вільний бізнес, реальні політичні партії. Тож як тільки розвиток держави виходить за межі примітивізму, то з’являється капітал, а отже і середній клас. А він не хоче диктатури, хоче жити як у Франції чи у Великій Британії. Третина вихідців з Нігерії їздить у Велику Британію, а в Нігерії понад 200 мільйонів людей. Усі ці речі ускладнюють картину і це добре, що у світі немає двох імперій, які керують рештою.

Панди – це знак того, що для Китаю Америка є дуже важливою

– Китай повідомив, що панди знову з’являться у зоопарках США. Що означає ця дипломатія панд?

– Що Китай може керувати довірою американського суспільства до себе. Це хороший знак, бо у Китаї не забувають, що США є важливими. З Вашингтону ж не посилають ні бобра, ні ще якусь тваринку, щоб задовільнити китайців.

Загалом, усе, що відбувається, переконує – зустріч Байдена і Сі була важливою, вона засвідчила, що американці добре продумали свої дії. У США закрили свій тил. Вони забезпечили ненапад на Тайвань і це було сказано у тих чи інших формулах, зокрема в тому, що тепер є прямий зв’язок між військовими США і КНР. Також вони забезпечили інтерес Китаю до американського бізнесу. Те, що Сі Цзіньпін виступав перед американським бізнесом і просив (!!!) вірити, що їм відкриють можливості, свідчить про те, що Китаєві це потрібно. Це значить, що США перша.

Україна зараз на одному рівні з Ізраїлем

– Байден змушений був підписати тимчасовий бюджет, аби уникнути шатдауну уряду, однак в ньому не має допомоги Україні та Ізраїлю. Як бачите цю ситуацію, чи поглиблюється політична криза у США та чи вдасться Конгресу проголосувати пакет допомоги?

– Не знаємо як усе закінчиться, однак у нас не повинно бути абсолютного негативу. На сьогодні в Сенаті у республіканців немає більшості і це певною мірою стримує їх від неправильних кроків.

Ідея Республіканської партії у Конгресі була в тому, щоб створити хаос, який би тривав аж до президентських виборів. Бо тоді державна система не може нормально працювати і таким чином авторитет Байдена, як керівника цієї адміністрації, падав би. Він зробив правильний крок і  підписав тимчасовий бюджет, що дає можливість продовжити працювати з конгресменами і сенаторами з тим, щоб їх, так би мовити, повернути у зовнішньополітичний порядок денний. Є позитивний момент – не сформовано допомогу і Ізраїлю, і Україні. Знаємо, що в американському політикумі Ізраїль завжди стояв на першому місці. І раптом виявляється, що ми стали для США, принаймні сьогодні, на одному рівні з Ізраїлем. Це для нас велика перемога і це означає, що тиск ізраїльського лобі, яке діє в Америці, буде і на нашу користь.

Суттєвий недолік у тому, що українського лобі у США бракує. Не вистарчає американців українського походження, наших політиків, депутатів Ради, які ходили би по кабінетах конгресменів і переконували, що Україна це – важливо.

Розмовляли Стас Гордієнко, Уляна Лаврик

Записала Наталка Сохан