Головне за день

Схоже, що великій частині українців найближчим часом доведеться багато вчитися. Держава оплатить українцям курс англійської мови, – про це заявив прем’єр Денис Шмигаль. За його словами, у планах уряду включити англійську мову в обов’язкову програму освіти на усіх рівнях, починаючи з дитячих садків і закінчуючи університетами. Як це все має виглядати на практиці; який є альтернативний законопроєкт і чим він відрізняється від президентського; чи на часі це зараз – у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» перша заступниця міністра освіти і (2014–2016 роки), старша викладачка кафедри політології Києво-Могилянської Академії, народна депутатка України Інна Совсун.

Відеоверсія розмови ­– тут.

Що більше людей знає англійську, тим ми ближчі до ЄС та НАТО

– Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт про застосування англійської мови в Україні. Документ передбачає, що англійська стане мовою міжнародного спілкування в Україні. Питання настільки нагальне, що його потрібно стимулювати такими нормами?

– Вважаю, що чим більше людей знає англійську мову, тим ми ближчі до цивілізованого світу, до євроатлантичної інтеграції. Знання англійської це – передумова здобуття якісної вищої освіти. Я викладаю в університеті і частина моєї бібліотеки, більшість книжок, які я використовую у викладацькому процесі – англійською. Без її знання отримати сьогодні якісну вищу освіту неможливо. У низці професій неможливо адекватно виконувати свою роботу. Це вимога сучасного світу.

Але разом з тим, є питання, яким чином нам підвищувати рівень знання англійської мови у суспільстві і якими заходами добиватися цього. Щодо цього у мене є зауваження до законопроєкту, запропонованого президентом. Я зареєструвала альтернативний закон, у якому дещо інші підходи у певних питаннях.

Для кого саме обов’язково вивчати англійську мову

– У чому відмінність вашого законопроєкту? Чи він блокує ухвалення запропонованого президентом?

– Ні, не блокує, але комітету тепер доведеться визначатися, який з законопроєктів вони вважають кращим. Щодо різниці – ключове питання, яке дуже зачепило громадськість, це питання дубляжу фільмів. Український дубляж є важливим для великої частини людей, особливо на сході України. Для них це був єдиний майданчик, де вони чули живу українську мову, і зараз «вбивати» це неприйнятно. Тому ми залишили в законопроєкті формулювання, що фільми можуть транслюватися англійською мовою, але без жодних відсоткових показників, як пропонує закон президента.

Другий момент це – питання категорій, для кого саме обов’язково вивчити англійську. Я не розумію логіки, чому усі прокурори зобов’язані вивчити англійську мову. Чи це є передумовою якісного виконання обов’язків? Ні, не є. Натомість, у законопроєкті не сказано нічого про викладачів вищої школи, університетів. А ось тут я впевнена, якщо викладач не володіє англійською, то не зможе працювати за сучасними програмами. Тому викладачів ми додали, а прокурорів – прибрали.

Також є якісь дивні норми у президентському законопроєкті, на кшталт обов’язкового вивчення англійської мови дітям від одного до трьох років. А як це буде забезпечуватися? І останній важливий пункт – питання тестування. Бо можна вписати норми, а вони не будуть реалізовуватися. Якщо тест буде дуже низької якості, процедура тестування корумпована, то, вибачте, усі ці норми ні до чого. Тому прописуємо мінімальні вимоги до якості тестування.

Англійська пропонується на додачу до державної мови

– Уповноважений з захисту державної мови Тарас Кремінь також розкритикував президентський законопроєкт. Він зазначив, що в рішенні Конституційного суду від 2021 року наголошується, що громадянин України не зобов’язаний володіти іншою мовою, аніж державна. Чи не вимагатиме прийняття цього закону внесення змін до Конституції?

– Ні, бо щодо посадовців, це не скасовує вимог з української мови. Це не означає, що їм не потрібно буде здавати іспит з української.

Єдине, де було пряме зіткнення між українською і англійською це – дубляж. А у всьому іншому англійська пропонується на додачу до державної мови. Але перелік категорій для яких англійська мова буде обов’язковою пропонуємо звузити.

– Пані Інно, чи маєте дані, скільки ваших колег, народних депутатів, вільно володіють англійською мовою?

– Точних цифр не маю, але, приблизно, 40 нардепів можуть вільно нею спілкуватися. На різному рівні, але вони їздять в делегаціях і можуть розмовляти іноземною мовою. Цікаво те, що здебільшого це – жінки.

– З 450 депутатів приблизно 40… Можливо варто ввести англійську як ще один ценз, критерій для права бути обраним нардепом?

– У мене високий рівень знання англійської мови, але я навчалася і жила за кордоном, тому розумію, що дехто не дуже вільно висловлюється. Не впевнена, що це можна встановлювати як вимогу, адже це обмежить людей обиратися. Тут так, на жаль, не можна. Це слід поширювати, як добру практику.

Якщо людина планує професійну кар’єру, то мусить вивчати англійську

– Одне з побоювань, яке висловлювалося при спробах запровадити англійську для чиновників, що ми таким чином «обнулимо» кадровий резерв, особливо категорій «А» і «Б». Ми не знайдемо людей, які будуть і кваліфікованими, і знатимуть англійську. Як бути з цим?

– Перше, зі знанням англійської не народжуються. Її можна вивчити. Це – питання часу і зусиль. Якщо людина планує професійну кар’єру, то її доведеться вивчати англійську. У мене є подруга, бізнесвумен з західної України, яка вивчила цю мову у 55, бо їй було потрібно для роботи. Тому, вибачайте, але докласти зусилля можна. Так само, як наші солдати викладаються на передовій, щоб нас захистити. Їм теж не просто і вони теж не народилися з тими знаннями, але вони їх здобувають.

Щодо посад категорії «А» (у нас прописана тільки ця категорія), то це – високий рівень. І якщо держсекретар в міністерстві не володіє англійською мовою, то це та людина, яка не розумітиме, що нам треба робити, аби стати сучасною країною. А другий момент – потрібно краще підбирати політичне керівництво у міністерство. Так, щодо міністрів ми не можемо встановлювати цю вимогу. Це – політичне призначення. Тож потрібно добирати тих міністрів, до яких фахівці, які володіють англійською мовою прийдуть. Знаю дуже багато людей, які як і я вчилися за кордоном, але не кожен ризикне піти працювати у міністерство, якщо, наприклад, є проблема з репутацією цього міністра. Для людей з міжнародним досвідом це важливо. Тому як інструмент очищення це буде добре.

До слова, в законопроєкті я прописала ще одну категорію це – ректори університетів. Чи «обнулить» це наш університет? Скажу, що відсотків 70 з них не володіють англійською. Чи значить це те, що їх потрібно заміняти? Так. І не лише через англійську мову. Скандал у Львівському медичному прекрасний цьому доказ. І таких доказів є дуже багато.

Для офіцерського складу знання англійської мови є необхідним

– У президентському законопроєкті міститься норма, що офіцери також зобов’язані знати англійську мову. Чи є така норма у вашому законі? Як ви ставитеся до цього під час війни?

– З військовими історія трошки складніша, бо це створить проблему кадрового резерву. Але вона не пов’язана з надвисокими вимогами, а з тим наскільки люди охоче йдуть служити чи ні.

Є й інша проблема, коли потрібно тренувати людей на сучасній техніці і відправляти їх за кордон. Більшість з тих, хто служить не володіє англійською мовою. Ми просимо у наших західних партнерів F-16, а зараз наші майбутні пілоти цих літаків вивчають англійську. Тобто, ми втрачаємо час.

Інтеграція в НАТО для нас є життєво необхідною, тож для військових, для офіцерського складу знання англійської є надважливим. Слід розуміти, щоб Україна вступила в Альянс, мусимо тією чи іншою мірою реалізовувати ці вимоги.

Ми звузили перелік тих, для кого це буде обов’язковим і дещо відсуваємо терміни впровадження. Це не завтра, не через рік після вступу у дію закону.

– На якому етапі розгляду президентський законопроєкт? Якщо не помиляюся, він пройшов два чи три комітети і отримав схвалення. Яка процедура далі?

– Наразі можна подавати ще альтернативні закони. Чекаємо, подивимося, скільки їх буде, і потім вже проходитиме розгляд.

Розмовляв Віктор Біщук

Записала Наталка Сохан