Головне за день

Однією з хороших новин з фронту є звільнення селища Урожайне на Донеччині. Які шляхи відкриває Силами Оборони його деокупація, як може розвиватися подальша ситуація на цьому напрямку, чи достатньо у нас ресурсів для подальшого просування та як вплинули на наші можливості у Чорному морі дрони Sea Baby – у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» військовий експерт Сергій Грабський.

Відеоверсія розмови – тут.

Взяття Урожайного дозволяє вклинитися в основну лінію оборони ворога

– Які шляхи відкриває Силами Оборони звільнення Урожайного?

– Урожайне є одним з важливих елементів оборони ворога. Взяття під контроль цього населеного пункту відкриває нам шлях на південь, для вклинення у основну лінію оборони противника. Саме визначення говорить про складність її проходження. Це по-перше, а по-друге те, що ми підійшли до цієї лінії в районі Урожайного вказує, що маємо можливість роздробити оборону росіян. Зламати ланцюг управління та постачання противника. Прорвавши цю лінію, зможемо вийти на оперативний простір. У противника тоді буде два варіанта: або загинути, опинившись в оточенні, або відступати.

Підкреслюю, це надзвичайно складний етап нашого наступу. Можемо, з обережним оптимізмом говорити, що наступ триває. Наші хлопці роблять те, на що не здатна жодна армія світу.

– Водночас, не слід недооцінювати ворога. З огляду на те, як просуваються ЗСУ – як можуть перебудовувати свою лінію оборони росіяни, чи мають вони на це час і ресурси?

– На основній лінії оборони противник сконцентрував свої основні сили. Зараз від нас залежить, наскільки зможемо розхитати противника, примусивши його розпиляти свої резерви і передчасно вводити їх у бій. Робиться це задля того, щоб у разі прориву цієї оборони, ворогові не було чим зупиняти просування наших механізованих танкових підрозділів. Ворог готувався, він планує утримувати позиції якомога довше і в цьому складність тих завдань, які зараз виконує ЗСУ.

Важко прогнозувати те, що ніколи ще не відбувалося в історії воєнного мистецтва

– Як виглядає ця основна лінія? Бо першу фортифікацію ми долали півтора-два місяці, а попереду осінь, дощі – що нас може очікувати?

– Саме тому наголошую, наш наступ відбувається в абсолютно важких умовах. Не можливо прогнозувати те, що ніколи ще не відбувалося в історії воєнного мистецтва

Але два місяці – дуже умовна часова лінія, бо, хто знає, можливо природа подарує нам більше теплого і сухого періоду, щоб продовжувати наші наступальні операції. Плюс потрібно розуміти, що противник немає безкінечних резервів, при тому, що ми тільки в двох точках підійшли до другої лінії оборони, ворог уже почав розподіляти свої резерви, які вводить в бій. Це говорить, що росіяни не впевнені, чи зможуть втримати свої позиції. На окремих ділянках противник уже пішов ва-банк, аби в будь-який спосіб затримати просування ЗСУ.

– Ворог використовує керовані бомби і касетні боєприпаси, чи достатньо у нас ресурсу в плані зброї, аби усе таки витіснити ворога?

– Як військова людина скажу, ресурсів ніколи не буває достатньо. Завжди планування операції проводиться в умовах певного дефіциту людських і матеріальних ресурсів, кількості озброєння і бойової техніки. Саме тому я наголошував, що Сили Оборони ведуть бойові дії в екстремально важких умовах.

Справа не лише у тім, чи буде у нас достатня кількість морських дронів

– Щодо задіяння нами систем безпілотної авіації – морських дронів-малюків – як можете оцінити зараз безпекову ситуацію у Чорному морі? Уперше з порту Одеси, відтоді як РФ самовільно розірвала «зернову угоду», вийшло судно з продовольством. Чи може надалі працювати новий коридор, зважаючи на потенціал «морських малюків»?

– Те, що судно вийшло з порту, свідчить, що ми, усе ж таки, маємо певний алгоритм їх руху.

З іншого боку, ніхто не виключав таке поняття, як каботажне плавання (рух суден між портами дружніх країн. – ред). Ворог усвідомлює, що він нічого не може зробити щодо суден, які рухаються територіальними водами інших держав. У разі нанесення удару, він матиме справу з 5-ю статтею НАТО, адже це територіальні води Румунії, Болгарії і Туреччини.

Що стосується використання наших портів, зокрема Одеси, тут є певний елемент куражу, адже треба проскочити українські територіальні води. І хоча наші дрони-малюки Sea Baby й можуть вражати ворожі кораблі, але будуть безсилі, якщо росіяни запускатимуть ракети з центральної або східної акваторії Чорного моря. І це проблема.

У кожному конкретному випадку маємо розуміти, на які дії здатен противник і як можемо зреагувати. Щонайменше, коли противник з’являється на траверсі мису Ай-Тодор і виходить вже з Західної акваторії Чорного моря, ризик його ураження саме такими дронами зростає.

Нікому в історії не вдалося зупинити «сірий імпорт»

– Тези про те, що ракет у ворога бракує були помилковими, чіпи, які в них знайшли, належать країнам, продукція яких не мала б потрапляти у РФ. Санкції не працюють – як це зупинити?

– Категорично протестую проти такого формулювання. Давайте порівняємо, яка кількість ракет летіла по нашій критичній інфраструктурі у жовтні минулого року і скільки зараз. Ворог змушений більше часу приділяти накопиченню ракет, а це говорить, що санкції діють. Знаєте, ще нікому в історії не вдалося припинити «сірий імпорт», така специфіка світової економіки. Бо є треті країни, фірми-прокладки, фірми-одноденки, які можуть закуповувати і продавати озброєння. Однак кількість і якість того, що закуповується, не забезпечує потрібну інтенсивність продукування цих ракет.

Пафосні заяви росіян, що їм вдалося збільшити кількість виготовлення ракет у 4 рази, по факту, виглядає, що замість 20 ракет вони спроможні виготовляти – до 80 щомісяця. Це максимум. Це є ілюстрацією ефективної роботи санкцій. До речі, не тільки стосовно ракет. Російський «Уралвагонзавод» до повномасштабного вторгнення був спроможний виготовляти 30 танків на місяць, а зараз – заледве 20.

Розмовляла Ніна Сукач

Записала Наталка Сохан