Головне за день

За час повномасштабного вторгнення російські бомби зруйнували в Україні чимало провідних освітніх закладів, інші зазнали критичних пошкоджень. Тож школярі і студенти в багатьох регіонах змушені навчатися дистанційно. Попри це освітній процес триває.

Як Львівщина, Дніпропетровщина та Чернігівщина відновлюють освітні заклади, як готуються до закінчення навчального року та початку вступної кампанії, які пріоритетні завдання ставлять перед собою на поточний рік?

Про це у програмі «Синергія областей» на ТРК «Перший Західний» розповіли: Максим Козицький, голова Львівської ОВА, Сергій Лисак, голова Дніпропетровської ОВА та В’ячеслав Чаус, керівник Чернігівської ОВА.

Відеоверсія розмови – за посиланням.

– Пане Максиме, ви народилися у Львові, закінчили школу в Миколаєві та отримали аж три вищі освіти. За якими спеціальностями?

– Максим Козицький: Так. Першу вищу освіту здобув у Львівському медичному університеті імені Данила Галицького, включно із магістратурою. Потім закінчив магістратуру Києво-Могилянської академії (денна форма). І заочна форма навчання у Львівському національному університеті ім. Івана Франка за спеціальність «Фінанси та аудит».

– Тобто ви – хірург, державний управлінець і фахівець в економічно-юридичній сфері. А обіймаєте посаду голови Львівської ОВА. З точки зору керівника, чого вам найбільше бракувало у цій системі освіти?

– Порівнюю свою освіту з навчанням своїх дітей. Моєму синові – 18 років. Він – студент Львівського Католицького Університету. Мене захоплює глибина його знань у сфері філософії, політології, соціології, культурології. Це – базові знання, необхідні кожній освіченій людині. Далі – професійні навички. Вважаю, що в мій час мало приділялося уваги ширині кругозору. Ми більше зосереджувалися на професійних речах.

– Міністр освіти та науки України Оксен Лісовий заявив про широку дискусію щодо ймовірного скорочення предметів у школах, оскільки це дасть змогу зосередитися на більш важливих дисциплінах. Як ви ставитися до такої ідеї?

– Не думаю, що потрібно скорочувати самі предмети. Можна зменшити кількість годин, призначених для тієї чи іншої дисципліни. Профілізація має бути. Це – гуманітарний чи математичний напрям. Але предметну базу потрібно зберігати. Дітей потрібно ознайомлювати з музикою, мистецтвом, кінематографією і ще з дитинства давати можливість розширювати свій кругозір.

На Львівщині перебуває 68 тисяч дітей з числа ВПО

– Закінчується навчальний рік – як у школах Львівщини проходитимуть останні дзвоники?

– Все – за планом. Цьогоріч до середини червня навчальний процес у всіх школах закінчиться.

– Львівщина прийняла велику кількість внутрішньо переміщених осіб. Скільки серед них учнів, котрі закінчують навчальний рік саме у нашій області?

– Згідно зі статистичними даними, на території області перебуває 68 тисяч дітей з числа внутрішньо переміщених осіб. 6800 дітей відвідують школи. В основному у Трускавці, Дрогобичі, Моршині та Львові. Близько 3500 дітей відвідують українську онлайн-школу, організовану департаментом освіти Львівської ОВА. Тобто, приблизно 10 тисяч дітей відвідують школу в очному чи заочному форматі.

На майбутнє ще маємо попрацювати над тим, аби діти швидше адаптовувалися і соціалізовувалися саме у Львівській області.

– На початку повномасштабного вторгнення дуже багато внутрішньо переміщених осіб проживали в освітніх закладах. Чи є зараз у Львівській області школи, що стали прихистком для такої категорії осіб?

– Станом на зараз є 25 закладів, де мешкають внутрішньо переміщені особи. Але це переважно некомплектні або малокомплектні школи. Якщо в громаді було кілька шкіл, то громада віддавала одну зі шкіл внутрішньо переміщеним особам, а навчальний процес переносили в іншу школу.

За час повномасштабної війни на Дніпропетровщині загинули 13 дітей

– Пане Сергію, в якому навчальному закладі ви здобули освіту і за якою спеціальністю?

– Сергій Лисак: Закінчив Одеський державний університет внутрішніх справ. У цьому навчальному закладі здобув юридичну освіту за напрямом правоохоронна діяльність.

– Раніше Україна повернула додому кількох дітей, яких росіяни примусово вивезли за межі нашої держави. Чи зафіксовано такі випадки на території Дніпропетровської області?

– Завдяки Силам оборони ворогу не вдалося потрапити на територію Дніпропетровщини, тому депортації дітей з нашого регіону точно не було.

– Чи відомо про дітей, котрі на жаль, загинули?

– Це – 13 дітей. І це – великий біль для нашого регіону.

– Якою є ситуація із руйнуванням навчальних закладів на Дніпропетровщині?

– У регіоні зруйновано близько 100 шкіл і понад 50 дитячих садочів. Також отримали пошкодження два вищі навчальні заклади. Це – Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара та Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту.

– А за якою системою відбувається зараз на Дніпропетровщині навчальний процес?

– Загалом у Дніпропетровському регіоні є 820 шкіл, в яких навчається понад 300 тисяч дітей, з них 11 тисяч дітей – внутрішньо переміщені особи. У 721 школі навчання здійснюється в офлайн-форматі. Очна форма навчання відбувається у трьох навчальних закладах. У 96-ти – змішана форма навчання.

Оскільки на першому місці у нас залишається безпекова ситуація, то спільно зі службою з надзвичайних ситуацій оглядаємо укриття. Робимо це для того, щоб новий навчальний рік розпочати у школах, як мінімум, зі змішаною формою навчання. Адже регіон – досить великий і в кожному районі своя безпекова ситуація.

На Чернігівщині ворог пошкодив 140 закладів освіти

– Пане В’ячеславе, скільки навчальних закладів постраждало на Чернігівщині та як триває процес їх відновлення?

– Неодноразово ворог бив по цивільній інфраструктурі області і зараз продовжує це робити на чернігівському прикордонні. В результаті цих атак на Чернігівщині було пошкоджено 140 закладів освіти. Половина з цих закладів – школи, 53 дитячі садочки. За минулий рік ми відновили 80 закладів освіти, ще 30 перебуває у стадії відновлення, тобто там є або фінансування, або донори, готові сприяти відновленню. Ще близько 40 закладів очікують на цей процес.

– За якою формою працює більшість шкіл Чернігівщини: очною чи дистанційною?

– Станом на сьогодні, у 30% шкіл – очне навчання. Для порівняння, на вересень 2022 року це було лише 14%.

Минулого місяця Рада оборони прийняла рішення щодо зменшення зони на прикордонні, в якій було заборонено офлайн-навчання. Через постійні артилерійські обстріли та обстріли із систем залпового вогню у нас була 40-кілометрова зона. Зараз ми проаналізували багато чинників, безпекових складових і прийняли рішення зменшити таку зону до 20 км. Саме завдяки цьому вдалося збільшити відсоток шкіл із очною формою навчання. А 40% освітньої мережі це – змішана форма навчання.

Минулоріч ми провели велику роботу щодо обладнання укриттів. Це і модульні укриття, і приведення у відповідність існуючих задля того, щоб діти та усі учасники навчального процесу почувалися у безпеці.

– Чи є у вашій області програми психологічної підтримки школярів?

– На сьогодні це – одне з ключових питань. І діти, і педагоги Чернігівщини пережили немало, тому потребують постійної психологічної підтримки. Чернігівська область однією з перших почала реалізовувати соціально-освітній проєкт від Google. Також приділяємо увагу цим питанням у вищих навчальних закладах та закладах післядипломної освіти.

Львівщина готується приймати на літні канікули дітей з інших регіонів

– Однією із форм такої підтримки може бути психологічна реабілітація на період літніх канікул. Зокрема, Львівщина стала одним із хабів, де приймали учнів з багатьох регіонів України. Чи готова Львівщина цьогоріч прийняти на відпочинок дітей з інших областей?

– Максим Козицький: Готуємося до літнього відпочинку дітей, до проведення таборів. Для цього залучаємо благодійні, громадські та молодіжні організації, зокрема «Пласт». Будемо приймати на оздоровлення дітей. А завдяки спонсорській підтримці благодійних та неурядових організацій відправлятимемо їх на відпочинок за кордон.

Минулого року на Львівщині та за кордоном було оздоровлено близько 11 тисяч дітей. Цьогоріч ми також обов’язково будемо займатися не лише відпочинком дітей, а й їхньою позашкільною освітою.

– А як для дітей на Львівщині організовується позашкільний процес?

– Для нас позашкілля це – один із елементів виховання дитини. Близько 48% дітей займаються в художніх гуртках, близько 25% – у спортивних гуртках, решта 25% – у екологічних, технічних гуртках і гуртках патріотичного виховання. Якщо брати від загальної кількості дітей, то близько 15% зайняті у позашкіллі.

Ставимо перед собою завдання посилити позашкілля та профінансувати гуртки з обласного бюджету. Це дасть можливість батькам вільно почуватися на роботі, внутрішньо переміщеним особам знайти цю роботу, адже вони не переживатимуть, де їхні діти, а дітям – розширити свій кругозір.

Якщо ж ми говоримо про технічну освіту, то, на жаль, зменшується кількість дітей, зацікавлених у технічних гуртках, хімії, біології. Також недостатня кількість дітей зайняті у патріотичних і екологічних гуртках. Наголос буде зроблено саме на них. Тож запрошуємо до співпраці громади, готові розвивати на своїй території ці гуртки. Готові допомагати коштами обласного бюджету для облаштування таких гуртків.

На центральний стадіон Чернігова ворог скинув більше 6 авіаційних бомб

– У Львові відбувається чемпіонат України з бадмінтону. Одним із найсильніших учасників цього чемпіонату є представники з Дніпра. Пане Сергію, наскільки зруйнованою є спортивна інфраструктура Дніпропетровщини і як вдається виходити із цієї ситуації?

– Сергій Лисак: Дніпропетровщина була, є і буде спортивним флагманом України. Усі спортивні гуртки в тих закладах, де дозволяє безпекова ситуація, працюють. Діти тренуються. Зараз розпочали тренувальні сезони на гребному каналі для наших веслувальників.

– А флагманом у лижних перегонах, мабуть, можна назвати Чернігівщину. На жаль, на Чернігівщині було зруйновано базу для лижних перегонів. Якою є ситуація зі спортивною інфраструктурою у Чернігівській області?

– В’ячеслав Чаус: У нас знищені два ключові об’єкти спортивної інфраструктури. Це – центральний стадіон у Чернігові. На нього було скинуто більше 6 авіаційних бомб ФАБ-500. А також практично вщент знищена потужна лижна база, де займалися не лише чернігівські спортсмени. Сьогодні, спільно з Федерацією біатлону та урядом вживаємо заходів для виділення коштів, призначених на її відновлення. Згідно з новим проєктом хочемо створити сучасну, європейську базу для підготовки наших спортсменів.

Щодо стадіону, питання залишається відкритим. Оскільки, на мій погляд, спершу потрібно відновити усю критичну інфраструктуру, знищене та пошкоджене житло, а опісля відновлювати стадіон.

– Якою є ситуація із педагогічним складом? Скільки вчителів виїхали з Чернігівщини та як відбувається заміщення вакансій?

– За час проведення активних бойових дій за кордон виїхало близько 500 педагогів. Ще близько 100 осіб були мобілізовані. Станом на сьогодні за кордоном перебуває, приблизно, 190 вчителів. Попри те, що люди активно повертаються, більшість наших закладів має відкриті вакансії і потребує досвідчених педагогів. Однак це питання для Чернігівщини було актуальним ще за кілька років до повномасштабного вторгнення. Вживаємо заходів, аби залучити педагогів, особливо для роботи у сільській місцевості.

– Якою є ситуація із заповненістю вакансій у школах Дніпропетровщини?

– Сергій Лисак: У наших школах також є вакантні місця. Ми готові приймати фахівців з числа внутрішньо переміщених осіб.

– Як Дніпропетровщина готується до цьогорічної вступної кампанії?

– Ми готові приймати студентів. Для проведення цьогорічної вступної кампанії плануємо відкрити 58 центрів.

На Львівщині ремонтують 22 гуртожитки

– Як до прийдешньої вступної кампанії готується Львівщина? І чи вистачить усім студентам місць у гуртожитках, адже знаємо, що минулого року їх бракувало?

– Максим Козицький: Минулого року були відкриті близько 30 тисяч кабінетів для здачі мультипредметного тесту. Станом на зараз маємо 15 тисяч зареєстрованих. Думаю, що ця кількість збільшиться до 22 тисяч абітурієнтів. Минулого року було більше, оскільки багато випускників з інших областей приїжджали здавати мультипредметний тест саме на Львівщину.

Щодо місць у гуртожитках, то ця проблема існувала і до війни. На жаль, вищі навчальні заклади і професійні заклади не були максимально забезпечені якісними умовами проживання. Через початок повномасштабної війни кілька проєктів не вдалося завершити. Однак минулого року ми відремонтувати понад 20-ть гуртожитків профтехосвіти. Це близько 2 тисяч місць. Але там здебільшого проживали внутрішньо переміщені особи.

Цього року ми також поставили перед собою таке завдання. Станом на зараз, ремонтуються 22 об’єкти, розраховані на 2 тисячі місць. Дякую громадським, благодійним та неурядовим організаціям, які долучаються до цих проєктів. За минулий рік Львівщина залучила від неурядових організацій близько 380 млн грн. Частково ці кошти були спрямовані на облаштування місць для внутрішньо переміщених осіб, решта – для абітурієнтів професійної освіти.

Студенти Дніпропетровщини навчаються у європейських ВНЗ

– Як готуються до вступної кампанії на Чернігівщині?

– В’ячеслав Чаус: Найбільші проблеми на Чернігівщині пов’язані із безпекою. Ми відкриваємо екзаменаційні центри у 18-ти населених пунктах. На жаль, їх не буде на прикордонні. Проте абітурієнти матимуть змогу поїхати в інші населені пункти та здати мультипредметний тест там. Станом на сьогодні зареєстровано більше 5,5 тисяч осіб.

Національний університет «Чернігівська Політехніка», Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка та інші вищі навчальні заклади, до прикладу Ніжина, Прилук, працюють. Тож ми запрошуємо усіх абітурієнтів вступати до наших навчальних закладів.

– Пане Сергію, була ситуація, коли Дніпровський університет прихистив у себе Маріупольський вищий навчальний заклад. Яка ситуація із відновленням вищих навчальних закладів на Дніпропетровщині та чи обговорюється у вас процес оптимізації кількох навчальних закладів на базі одного?

– Сергій Лисак: Ми спілкувалися на цю тему з багатьма ректорами. Плануємо особисту зустріч, на якій хочемо обговорити питання оптимізації. Опісля плануємо надати відповідні пропозиції Міністерству освіти і науки України.

– Чи є у вас співпраця із міжнародними організаціями? І які освітні масштабні проєкти плануєте реалізовувати цьогоріч?

– З початком повномасштабної війни у наших ВНЗ формат міжнародної співпраці лише розширився. Багато наших закладів заключили меморандуми щодо обміну досвідом. Тож багато наших студентів навчаються у європейських ВНЗ.

– Чи планується об’єднання ВНЗ на Чернігівщині? І як ви співпрацюєте із міжнародними партнерами?

– В’ячеслав Чаус: Система ВНЗ на Чернігівщині – оптимізована. Щодо питань можливого подальшого об’єднання, будемо спілкуватися з міністром освіти і науки України.

Чернігівщині допомагають майже 200 урядових і неурядових міжнародних організацій. Це – потужна підтримка у всіх напрямах: відновлення житла, об’єктів охорони здоров’я, а також освітніх закладів. Ми отримали багато ноутбуків, планшетів, комп’ютерної техніки. Враховуючи, що третина області зараз навчається дистанційно, ця допомога є дуже важливою. Нам допомагають і ЮНІСЕФ, і «СЕВЕН ФІЛДС», і багато інших.

– А у якому навчальному закладі навчалися ви і яку спеціальність здобули?

– Я закінчив Чернігівський юридичний технікум та здобув спеціальність юриста. Згодом закінчив Національний університет «Чернігівська політехніка». Там отримав економічну освіту. А бізнес-освіту – у Київській школі економіки.

На Львівщині близько 300 учнів профосвіти налагоджують власний бізнес

– Львівська ОВА запровадила Програму підтримки інноваційних проєктів. Два проєкти підтримають більше як на 2 млн грн. Як Львівщина співпрацюватиме з ВНЗ, щоб підтримати інновації молодих науковців?

– Максим Козицький: Ми створили експертну раду, до складу якої входять науковці, вчені з найбільшим індексом цитування (за індексом Гірша). Ми обговорюємо дослідження, що проходять в області і вирішуємо, де потрібна підтримка адміністрації. На жаль, ми не можемо забезпечити високий рівень лабораторного устаткування світового класу, але ми робимо все можливе, щоб проєкти мали підтримку на рівні адміністрації коштами обласного бюджету.

Також ми залучаємо студентські середовища до експериментів і наукової діяльності. У нас є обласна премія, призначена для стимулювання і відзначення молодих науковців та студентів. Співпрацюємо з професійною освітою і робимо все можливе, щоб студенти створювали свої власні підприємства та налагоджували власне виробництво з використанням інноваційних технологій.

Станом на зараз залучені Львівська, Чернівецька області. Створено близько 40 молодіжних підприємств, близько 300 учнів професійної освіти налагоджують власний бізнес.

– Тернопільська ОВА заявила, що область стала першою в Україні, яка на базі коледжів готуватиме операторів дронів. На Львівщині також готують таких спеціалістів?

– У нас такі спеціальності існують з минулого року. Активно впроваджуємо новітні технології, робимо ставки на навчально-практичні центри. Минулого року створено 11, а цьогоріч 14 навчально-практичних центрів. Це – нові лабораторії, навчальні класи з сучасним обладнання, призначені для того, щоб студенти, навчаючись в коледжі, отримували сучасну освіту. Зокрема, з минулого року ми навчаємо і операторів дронів.

На Львівщині акцент на безпекову ситуацію шкіл, освіту, медицину та дороги

– Які інфраструктурні проєкти заплановані на Львівщині на 2023-24 роки?

– В кінці року ми проаналізуємо якість навчання у школах всіх об’єднаних територіальних громадах і подивимося, де було найменше офлайн-навчання та, разом зі службою з надзвичайних ситуацій, будемо з ними цільово працювати. Закликаємо до співпраці батьків, батьківські комітети, директорів шків і голів територіальних громад. Адже безпека це – базова річ, про яку повинні дбати усі. Ми готові співфінансувати такі об’єкти. Це – основний аспект, який буде проаналізовано для того, щоб підвищити показник очного навчання з 1 вересня.

Щодо інфраструктурних об’єктів, то наголос робитимемо на відновленні шкіл. Але маємо чітко розуміти, що згідно з постановою №590 це – витрати третьої черги. Тож зробити велику кількість таких об’єктів – важко. Першочерговими є оплата безпеки, провоохоронні та військові видатки.

Також ставимо наголос на медицину. Серед першочергових – об’єкти ментального здоров’я Львівської обласної клінічної психічної лікарні, «Superhumans Center» в госпіталі у Винниках, а також внесок у розвиток дитячої хірургії на обласному рівні.

Окрім того, буде завершено зведення кількох шкіл-довгобудів. Цьогоріч закінчимо 3-4 такі об’єкти. Щодо спортивної інфраструктури у планах – зробити близько 15-ти малих мультифункціональних стадіонів зі штучним покриттям і, можливо, 1-2 більші об’єкти, якщо дозволять видатки згідно з уже згаданою постановою.

Хочемо підставити плече Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Можливо нам вдасться зреалізувати 2 проєкти з підготовки молодшого офіцерського складу. Це – амбітний план, що залежить від фінансування. Але ми ці два проєкти вже розпочали і, сподіваюся, що один з них до кінця року вдасться завершити.

Також будемо розглядати питання експлуатації доріг. Будемо дивитися чи буде дорожній фонд. У 2022 його не було, оскільки ми всі розуміємо, куди ішли видатки. Стан дорожнього покриття критичний. Ми кажемо, що є логістичним хабом і «воротами в Європу», але це все впливає на стан дорожнього покриття. Тож видатки будуть спрямовані і в цю сферу.

Розмовляла Ярина Капітан

Записала Олеся Когутич