Головне за день

РФ продовжує існувати, дотримуючись сталінських ідеологем, де люди не є найвищою цінністю; особи, близькі до вождя мають право висловлювати виключно захоплення його діями; а співіснування з іншими державами не включає у себе поняття миру.

Такі міркування у програмі «Головне за день» на ТРК «Перший Західний» висловив військовий експерт Ігор Козій.

Відеоверсія розмови – тут.

– Україна знову піддалася кільком масованим ракетним атакам. Що ви можете сказати про ракетний потенціал Росії: скільки ще ракет може бути у ворога і наскільки швидко росіяни можуть виготовляти нові носії?

– На початку ми бачили масовані ракетні удари, чисельністю 100 і більше ракет різної модифікації. Потім тривалий час ми взагалі не бачили ракетних ударів. Зараз, коли ми говоримо про 18 ракет, повинні чітко розуміти, що санкції мають значення. Для проведення масованих ракетних ударів необхідно накопичити ракети, а опісля їх використовувати. Тому підсилення санкцій, створення умов, що унеможливлюють обхід через треті країни (до прикладу Казахстан, Китай), залишається одним із ключових завдань. Адже це сприяє ізоляції економіки РФ, тієї частини, що працює проти цивільного населення України.

Тож ворогу потрібен час для накопичення цих ракет. Ці носії виготовляються не надто швидко, оскільки технічні можливості диктуються виробничим процесом. Інакше це  відображатиметься на якості виробу. Як результат – відхилення від траєкторії, самознищення, знищення при запуску тощо.

За час повномасштабного вторгнення це – прогресивна динаміка. Але зупинятися на цьому не варто. Адже ворог шукає можливості завдяки яким зможе наростити випуск засобів, якими воює проти України.

Під удари може потрапити все те, що вже було під ударами

– Юрій Ігнат, речник командування Повітряних сил зазначив, що росіяни запускають ракети із території Каспійського моря. Оскільки тоді при ймовірних відхиленнях вони впадуть у море, а не на територію РФ…

– Росія не надто переймається тим, що їхні ракети можуть впасти на їхній території. Ну, вб’є десяток-два росіян… такі випадки вже траплялися. Скажімо, коли Лужков був мером Москви. Тоді обвалився басейн і багато людей загинуло.

– Взимку ціллю ворога були об’єкти критичної інфраструктури України. Зараз, зокрема на Херсонщині і Дніпропетровщині були пошкоджені енергорозподільчі мережі. Чи росіяни змінили цілі своїх ударів?

– Не можу сказати, що вони щось кардинально змінили. Скоріш за все, це уточнюється і вирішується на час запуску. Тож під удари може потрапити все те, що вже було під ударами. Сподіватися на здоровий глузд чи нові підходи, дуже важко.

Потрібно розуміти природу усіх цих пусків. Основне завдання полягає в тому, щоб посіяти серед українців паніку, страх. Саме тому удари наносяться, насамперед, по об’єктах інфраструктури, житлових будинках, школах, енергетичних системах. Нічого не змінилося. Природа рашизму є продовженням нацизму. Зрозуміло, що РФ нічого змінювати не буде. Вона є послідовником і генератором цих підходів.

Постійна зміна командирів РФ не йде їм на користь

– Путін постійно змінює керівників різних рангів. Зокрема змістили заступника міністра оборони Михайла Мізинцева. Наскільки ця зміна є важливою? І чи постійна ротація командирів у ворожому таборі йде на користь військовим діям?

– Постійна зміна командирів РФ не йде їм на користь. Є певна втома від бойових дій, непередбачуваності керівництва. Але коли йдеться про сталінські підходи РФ, тут немає нічого нового. Скажімо, де російський генерал і воєначальник Олександр Дворніков? Ми не побачимо його дуже довго і не знатимемо, що відбувається.

Є спроба пропустити усіх чотирьох командувачів через горнило війни і забруднити кров’ю всіх. Це сталінський підхід, коли потім, усуваючи чи присуваючи до годівниці, демонструвати певну лояльність.

Іноді дивлюся на тих, з ким мав можливість навчатися. Коли відбувається прийом в Кремлі, у них така любов до першого обличчя, що хочеться плюнути.

Шкода, що Україна не добилася того, аби РФ не головувала у Радбезі ООН

– З 1 травня головування в Раді Безпеки ООН перейшло від РФ до Швейцарії. Чи може це щось змінити на нашу користь, зокрема на полі бою?

– Мені шкода, що Україна не змогла добитися того, щоб Росія не головувала в Радбезі ООН. Але я чітко розумію, що РФ працює проти нас.

Щодо зміни ситуації на полі бою, думка двояка. З одного боку, ми побачили Китай, який підозрювався у постачанні озброєння РФ. Але Китай проголосував за резолюцію, в якій Росія визнається агресором.

Але є й цілком протилежна щодо цієї країни думка. Тому нам потрібно бути на проукраїнських позиціях, розуміти, що сьогодні вкрай потрібно, щоб наша державність не просто відбулася, а й набула сили і показала, що навіть «друга армія світу» не здатна здолати наш національний дух.

Розмовляли Ніна Сукач, Стас Гордієнко

Записала Олеся Когутич