Без електрики зупиниться усе. Експерт про те, що буде цього року з опалювальним сезоном

Україну очікує дуже непроста зима, на чому вже неодноразово акцентували увагу, як представники влади, так і мери міст. Експерти вважають, що взимку у нас може бути суттєвий дефіцит електроенергії та нестача газу – як у разі обстрілів ворогом обʼєктів критичної інфраструктури так і у випадку, якщо не вдасться накопичити достатньої кількості газу у сховищах.

Що є найбільшою небезпекою в цей опалювальний сезон, чи можна її мінімізувати, що можуть зробити мешканці багатоповерхівок, аби запобігти критичній ситуації – виконавчий директор Асоціації енергоефективності міст України Святослав Павлюк.

Фото: Укрінформ

Найбільша проблема – непередбачуваність

У чому найбільша проблема цьогорічного опалювального сезону і чи можна їй запобігти або хоча б її мінімізувати?

Найбільша – його непередбачуваність. І справа не стільки в цьогорічних цінах на газ та інші енергоносії, не лише в їх наявності, а й в можливості ними користуватися. Бо навіть, якщо будуть достатні запаси того чи іншого палива, немає певності, що ці потужності не будуть атаковані росіянами Неможливо передбачити як буде розвиватися ситуація.

Газу в нас наразі є недостатньо. Якщо говорити саме про Львів, то тут і безпекова ситуація простіша, і газ локалізований в нашому регіоні, адже газосховища розташовані в західній частині України. Та з огляду на те, що відбувалося в інших містах, які були під щільними обстрілами росіян, гадаю, найбільші ризики цієї зими усе таки повʼязані з наявністю чи відсутністю електроенергії. Адже руйнування чи пошкодження ліній електропередач, у свою чергу, тягне за собою порушення чи повне припинення роботи усіх систем комунальної інфраструктури.

Росіяни цілеспрямовано знищують енергетичну інфраструктуру України. Захоплення ними кількох електростанцій, а особливо Запорізької АЕС, постійне руйнування електричних мереж, трансформаторних підстанцій та ТЕЦ – може викликати суттєвий дефіцит електроенергії. А саме вона в сучасному суспільстві є одним з найважливіших стратегічних ресурсів без якого зупиниться усе, порушиться робота комунальної сфери:робота насосів і постачання води, тепла – перестануть працювати котельні, бо без електроенергії газові котли не працюватимуть навіть, якщо буде газ. Відключаться квартирні бойлери і електронагрівачі (калорифери, кондиціонери). Я вже не кажу про те, що не працюватимуть холодильники та інші побутові електричні прилади. Не буде змоги не лише телефони зарядити, а й приготувати їсти чи нагріти воду для чаю.

Ракетні удари по Львову у травні цього року. Фото: ДСНС

Тому усім без винятку необхідно, оцінивши імовірні ризики, готуватися до їх локалізації і усунення. Ми ж пам’ятаємо як росіяни вже стріляли по львівських електропідстанціях. Правда, це стосувалося залізниці, але можуть бути і трансформаторні підстанції Обленерго – ніхто ні від чого не гарантований. Росіяни можуть розбити і наші ТЕЦ. Для їхнього ремонту знадобиться час і важливо впродовж нього протриматися. Тому необхідно бути готовими, у міру можливості,запобігти масштабності такої ситуації. Важливо вкластися у резервні засоби генерації живлення енергії тепла – це інвестиції в зменшення ризику мати проблеми. Тут не можна говорити про самоокупність і необхідно на різних рівнях вже братися до роботи.

А кожному українцю також потрібно змоделювати ситуацію відсутності електрики і вже зараз продумати план дій, як уникнути складнощів та що робити взимку. У кращому випадку (і цим потрібно займатися вже) – подбати про покращення теплоенергозберігаючих можливостей власної домівки та застосування можливих і безпечних альтернативних засобів енергії. Перш за усе – утеплити стіни будинків, вікна та двері аби зменшити їх тепловтрати. Також багатоповерхівки повинні мати пункти обігріву всередині будинку, де можна буде зігрітися певній кількості людей, приготувати їжу на якихось альтернативних джерелах. Також, сусіди на кілька квартир чи поверх або й на 2-3 поверхи можуть скинутися і придбати електрогенератор. Це матиме особливо позитивний вплив в помешканнях зі стаціонарним опаленням.

У іншому випадку – подбати про можливість переїхати на якийсь час до рідних чи знайомих, за місто чи в ті райони Львова, де є будь які засоби обігріву помешкання (п’єци, печі, каміни чи буржуйки з безпечними димовідвідними системи), незалежні від наявності електроенергії чи газу. Але, покидаючи свій дім необхідно не забути спустити воду з усіх систем, аби не потріскали труби.

План кризової поведінки

– Це те, що можуть зробити безпосередньо самі мешканці багатоповерхівок і, щиро кажучи, можуть вони не надто багато. А що робиться чи повинно робитися містом на рівні комунальних підприємств в плані запобігання критичних ситуацій з обігрівом?

– Місто мусить розробити план кризової поведінки і вже зараз забезпечити людей ресурсами. Мають бути передбачені інструкції з будь-яких кризових випадків: що робити, якщо ракета потрапить у ТЕЦ, в газову трубу, коли місто залишиться без газу, тепла і води, або без усього цього відразу і одночасно.

Місту потрібно максимально ввійти у локальні системи енергоспоживання і енергопостачання, максимізувати все, що тільки можна, аби не залежати від постачання в зимовий період. Де це доречно – встановлювати твердопаливні котли, дивитися, де можна поставити аварійні. Дещо краща ситуація (в плані запобігання ризику погіршення або відсутності обігріву людських помешкань) є в Залізничному районі, що не залежить від ТЕЦ і має свої котельні. Автономізація за таких загроз убезпечує людей від масштабних вимкнень теплопостачання.

Фото ілюстративне: uprom.info

Треба накупити котелень, а удома – не вмикати усе і одразу

– Чи можливо зараз, за кошти громад чи кредити, терміново обладнати міні котельні (одна на кілька будинків) в районах, що обігріваються від ТЕЦ?

– Можна мати великі бойлерні електронагрівальні системи у тих же котельнях, можна туди завезти великі бойлери, вмикати електричний догрів. Нехай він даватиме не 60-70 градусів, а 40, але принаймні люди не замерзнуть. Краще накупити котелень і вони не знадобляться, ніж має бути проблема з обігрівом, бо тепло взимку це не питання комфорту, а – безпеки, виживання.

– Чи не вартувало б в холодну пору року для часткового вирішення проблеми з опаленням та економією, перевести усі навчальні заклади на дистанційне навчання?

– Так, це один із варіантів економії для істотного зменшення споживання газу – не «запускати» опалювальний сезон в школах і садочках, але подавати обігрів в лікарні. Це дасть змогу, принаймні, розтягти той ресурс, що в нас є, на довший період.

Фото: Biz.today.ua

– Якщо не буде газу, не працюватимуть ТЕЦ, котельні, але буде електроенергія, що би ви порадили мешканцям Львова?

Перш за усе – не вмикати усе і одразу, бо жодна проводка, жодні кабелі цього не витримають. Аби не перевантажити мережу і не позбавити себе єдиного засобу обігріву – варто опалювати не усі кімнати, а одну – перш за усе ту, в якій спатиме уся сім’я. Дальше – зрозуміти, як кажуть, «на чому стоїмо», дізнатися якою є максимальна одномоментна підєднана потужність будинку, тобто, скільки споживачі в будинку можуть одночасно дати навантаження на електромережу. Про це можна довідатися в керуючій компанії або в РЕМі (районі електромереж), що обслуговує ваш район.  Бо якщо перебрати, то тоді може вибити запобіжники, згоріти мережа будинку (проводка), пошкодитися автоматика на підстанціях. Результат буде один – усі мешканці багатоповерхівки залишаться без світла і тепла.

Для того, щоб цього не трапилося потрібно удома за максимального споживання електроенергії одночасно використовувати не більше ніж кіловат. Вмикаючи нагрівач – вимикати електрочайник, пральну машину, порохотяг чи іншу потужну енергоємку техніку. Лише по черзі: скип’ятили воду – вимкніть і лише тоді увімкніть електронагрівач.

Розмовляла Наталка Сохан

Новини